"Український ринок акцій перебуває в реанімації і до повного одужання потрібні роки", - Тарас Козак, інвестгрупа "УНІВЕР"

• Про український ринок акцій
• Про перезавантаження фондового ринку України
• Про перспективи розвитку інвестфондів

Нагадаємо, в першій частині інтерв’ю редакція Delo.ua говорила зі спікером про ОВДП, корпоративні облігації та інвестиції за кордоном.

Про український ринок акцій

Що зараз відбувається із українським ринком акцій? Пацієнт скоріше мертвий, ніж живий? 

- Український ринок акцій знаходиться в реанімації. Думаю, в сучасному стані він не відновиться. Раніше це був ринок акцій приватизованих компаній, які не були зацікавлені в своїй капіталізації.

Чому? Справа в тому, що коли в 90-ті роки відбувалася масова приватизація старих радянських компаній, громадяни України не розуміли, що за акції вони отримують. Багато хто сприймав ці цінні папери просто як подарунок від держави. Тож більшість українців не дорожили акціями, могли їх продати за безцінь. 

Своєю чергою, мажоритарні власники чи контролери приватизованих компаній зменшували цінність цих акцій у різний спосіб та викупали цінні папери у громадян задешево. Зрештою через різні законні та сумнівні механізми великі акціонери позбавились дрібних акціонерів та зосередили активи компаній у своїх руках. 

Як результат, сьогодні на ринку торгуються лише 3-4 компанії. При цьому одна з них - МХП - не зовсім українська. Акції цієї компанії торгуються в Україні, але вони випущені за іноземним правом. Тож вже можна говорити, що це іноземні акції, адже код ISIN у них не український.

Чи взагалі є шанси відродити український ринок акцій та зробити його якісною частиною міжнародного ринку капіталів?  

- Я не вірю, що найближчі 4-5 років в Україні з’явиться сучасний ринок акцій компаній. Для цього треба багато чого зробити. В першу чергу, мажоритарні власники мають виконувати свої зобов’язання перед міноритарними акціонерами. На жаль, поки що український ринок акцій не навчився працювати за стандартами, які існують у світі. Мова йде про захист прав інвесторів, відповідальність власників, прозорість бізнес-процесів тощо. Як наслідок, попит широкого кола інвесторів на акції українських компаній в Україні мінімальний. Тому логічно, що наші компанії надають перевагу випускати свої акції за кордоном, а не в нашій країні. 

Але хоча український ринок акцій знаходиться на нульовому рівні, вже відбуваються певні процеси для створення сучасного ринку. Зокрема, у 2021 році набрав чинності Закон "Про ринки капіталів". Через війну нормативна база дуже повільно розвивається. Тому для становлення ринку акцій ще потрібен час.

Думаю, відродження українського ринку акцій буде відбуватися таким шляхом:

Спочатку велика кількість українців мають розпочати активно інвестувати в ОВДП. Наразі в нашій країні вже зареєстровано біля 200 тис. рахунків у "Розрахунковому центрі". Це число буде зростати. 

Далі буде розвиватися сегмент корпоративних, банківських, муніципальних облігації. Мова йде про так звані fixed income, коли людина розуміє, коли та з яким доходом повернуться інвестовані кошти.

Паралельно розвиватиметься ринок акцій чи сертифікатів інвестиційних фондів. Якщо є правильне регулювання держави та відповідальність власників і менеджерів перед інвесторами, цей сегмент обов’язково буде швидко зростати.

За таких умов за 4-5 років почне формуватися ринок акцій в Україні, який відповідатиме світовим стандартам. 

Варто зазначити, що під час війни українці інвестували 63 млрд грн в ОВДП. Це великий фінансовий ресурс, що може бути перерозподілений з облігацій в інші інструменти. 

Вже зараз емітенти різних інвестінструментів можуть боротися за ці кошти та переманювати українських інвесторів із ОВДП в свої облігації. Українці зацікавлені у диверсифікації своїх коштів, якщо запропоновані інструменти дають вищу дохідність, достатньо надійні та ін. Тому я дійсно вважаю, що з часом в Україні буде створено повноцінний ринок акцій. 

Про перезавантаження фондового ринку України

Що потрібно зробити для створення сучасного українського ринку акцій?

- Щоб з’явився сучасний ринок акцій в Україні, потрібно, щоб регулятор – НКЦПФР – мав широкі повноваження. Навесні-2024 ВР ухвалила закон "Про комісію з цінних паперів", тож регулятор отримає необхідний функціонал протягом кількох років. Тепер НКЦПФР зможе захищати права інвесторів, серйозно карати порушників, вимагати відповідну звітність та ін. 

Як складається ситуація із анулюванням ліцензії для "Української біржі"?

- На початку червня НКЦПФР ухвалила рішення про анулювання ліцензії організатора торгівлі  "Української біржі". Документ набрав чинності на початку липня. Це рішення було болючим та складним, але вимушеним з боку регулятора, оскільки велика частка акцій "Української біржі" знаходиться в руках підсанкційних осіб або осіб, що пов'язані з підсанкційними особами.

Треба розуміти, що якщо "Українська біржа" не виконує ліцензійні умови, тоді цю проблему треба жорстко вирішувати. Тому була анульована ліцензія. 

А що сьогодні відбувається із ПФТС? 

- Ситуація із ПФТС теж непроста. Справа в тому, що українські біржі довгий час демпінгували, тобто надавали дешеві послуги. Як результат, комісійні винагороди, які біржі отримували від торгівлі, не покривали затрати на персонал, софт, оренду, розвиток тощо. Все це призвело до того, що біржі стали збитковими та проїдали капітал.

В результаті зараз ПФТС не виконує нормативи по ліквідності капіталу. Якою буде доля біржі? Поки це питання без відповіді. Фактично ПФТС контролюється особами, що пов’язані із китайською біржою BOCE. 

Наскільки я розумію, наразі власники не беруть активної участі в розвитку ПФТС, тож НКЦПФР складно з ними домовитися щодо майбутнього цієї української біржі. Тож якщо капітал ПФТС й надалі не відповідатиме нормативам, регулятор також може анулювати ліцензію цієї біржі. 

Сподіваюсь, що проблема із ПФТС буде вирішена. Адже є іншій приклад. Китайці володіють "Українським банком реконструкції і розвитку" (УБРР). Цей банк також знаходиться в такому стані – не живий, але й не мертвий. Але в цьому випадку усі нормативи виконуються, тому НБУ не застосовує до УБРР якихось заходів впливу. Тобто, зараз з цим банком, можна сказати, все відносно добре.

Якщо закриють обидві біржі, планується створити нову?

- Зараз учасники ринку думають про створення нової біржі, яка буде вже позбавлена акціонерів, які якимось чином пов’язані з країною-агресором чи з якими складно домовитися. Сьогодні цей проєкт знаходиться в стадії обговорення. Маю надію, що в найближчі місяці за підтримки держави з'явиться нова біржа, що об'єднає учасників, яким потрібна сучасна та повноцінна біржа. Безумовно, учасниками такої біржі стануть інвестиційні фірми, банки, українські компанії. 

Про перспективи розвитку інвестфондів

Поговоримо про інвестиційні фонди в Україні. Чи є сенс вкладати гроші у інфвестфонди під час війни?

- В Україні інвестиційний фонд – це структура під управлінням ліцензованої компанії з управління активами (КУА), яка володіє певними активами. Тобто, коли фонд планує випуск своїх акцій чи сертифікатів, КУА реєструє регламент в НКЦПФР, де прописує, які саме активи придбаватиме цей фонд.

Зокрема, активами фонду можуть бути:

• цінні папери, тобто облігації, ОВДП, акції, 
• нерухомість, 
• земля тощо.

Тобто, інвестиційний фонд - це свого роду великий мішок, який належить інвесторам, що купили акції чи сертифікати цього фонду. Компанія з управління активами бере кошти інвесторів напряму або через брокерів та вкладає в цей мішок. Далі вже гроші з цього мішка від імені фонду вкладаються в активи, що прописані у регламенті, зареєстрованому в НКЦПФР.

В чому полягає різниця між відкритими та закритими інвестфондами?

- Давайте розберемо це питання детальніше.

Перше. Є відкриті фонди, які інвестують у досить ліквідні фінансові інструменти. Це можуть бути ОВДП, акції, корпоративні облігації та ін. Інвестор може щодня звернутися у такий фонд, віддати йому свої сертифікати і отримати кошти з прибутком (інколи зі збитком, якщо фонд оперував збитковими активами). Тобто, кожен день КУА повинна ставити ціну викупу сертифікатів відкритих фондів у інвесторів. Якщо сьогодні інвестор пред'являє ці папери до викупу в КУА, тоді завтра інвестфонд має заплатити людині гроші.

Друге. Є закриті фонди, які інвестують в менш ліквідні інструменти, зокрема, у нерухомість, землю, малоліквідні корпоративні права тощо.

Зрозуміло, що управляти, наприклад, нерухомістю і кожен день віддавати гроші - нереально. Проблема в тому, що неможливо швидко продати, наприклад, землю за великі суми. Тож фонди, які інвестують в нерухомість, не мають можливості щодня викуповувати сертифікати у інвесторів. Саме тому такі фонди закриті.

Що це означає? Закритий фонд створюється на довгий період - 10, 15, 30 років. Тож інвестор отримує свої кошти тільки після того, як фонд закривається, тобто, через ті ж самі 10 чи 20 років. Але щоб інвестори почували себе комфортніше, зараз КУА часто створюють вторинний ринок акцій чи сертифікатів своїх закритих фондів. Тобто, не сам інвестфонд, а якісь пов'язані чи не пов'язані з ним структури щодня виставляють котирування для викупу цінних паперів цих фондів.

Під час війни вторинний ринок сертифікатів інвестфондів знайшов стабільний попит серед громадян, тому що інвестори можуть вкладати невеликі кошти, скажімо, у 1000 чи 100 тис. грн у ті об'єкти, які вони не можуть купити напряму за цю суму.

Розкажіть, які інвестиційні фонди працюють в Україні під час війни? 

- Хорошим прикладом може стати досить відома останнім часом компанія з управління активами Inzhur, яка інвестує через кілька своїх фондів в нерухомість. Зокрема, вони інвестують у супермаркети. Тобто, фонду належать приміщення, які на довгий термін здаються в оренду різним супермаркетам. Своєю чергою, супермаркети платять оренду на рахунок фонда. В результаті фонд розподіляє орендні гроші серед всіх своїх власників, у відсотках в залежності від кількості інвестиційних сертифікатів у певного інвестора. Податки з прибутку інвестора - фізичної особи сплачуються фондом автоматично і це теж дуже зручно.

Після того, як компанія Inzhur запропонувала виплати відсотків щомісячно, виявилося, що інвесторам це цікаво. Вкладники не хочуть чекати кілька років та сумніватися, чи отримають вони свій дохід. Вони зацікавлені у швидкій виплаті відсотків.  

Зараз по цій схемі ще декілька різних компаній будуть виплачувати такі дивіденди щомісячно чи щоквартально.

Куди ще зараз українські інвестфонди можуть вкладати гроші, окрім нерухомості?

- З першого січня 2024 року відкрився ринок землі для юридичних осіб, тому фонди можуть проводити інвестиції в землю. Тобто, фонд купляє землю, потім здає цю землю в оренду. Далі орендні платежі надходять до фонду та розподіляються серед інвесторів цього фонду.

Сумніюся, що в цьому випадку фонди зможуть виплачувати відсотки щоквартально, тому що орендарі зазвичай платять за використання землі один раз в рік. Але це гарний інструмент для диверсифікації інвестицій. 

Які деталі треба враховувати людям, які хочуть вкласти гроші в інвестфонди?

- Важливо, що на відміну від облігації, якщо інвестор вкладає гроші у фонд, тоді людина опосередковано володіє тим активом, в який інвестує фонд. Тобто, якщо фонд купив, наприклад, нерухомість та здає її в оренду, то зростання ціни на цю нерухомість – це також потенційний дохід інвестора. Інакше кажучи, інвестору вигідні не тільки орендні платежі, а й зростання вартість активу. І такими цікавими активами для людей можуть бути супермаркети, земля, офісні приміщення тощо. 

При цьому коли вартість активу зростає, фонди мають враховувати цій тренд у перерахунку доходу для інвесторів. Як правило, такий перерахунок відбувається раз на рік. В результаті інвестори з невеликим чеком, умовно,  у 10 тис. грн можуть отримувати дохід не тільки від суми вкладених коштів, а й від зростання вартості самого базового активу.

Загалом можу сказати, що попит на вкладення в інвестфонди в Україні постійно зростає. Останні роки активно запускаються фонди, що займаються інвестиціями у землю та нерухомість. Зростає:

• кількість таких фондів, 
• кількість КУА з такими проєктами, 
• кількість інвесторів, які вкладають у них свої кошти. 

Зокрема, Inzhur розпочав роботу у 2022 році. Наразі клієнтами фонду стали понад 5 тис. інвесторів. Цей тренд буде поширюватися й надалі.