"Задвохсотити" рубль. Наскільки глибоким буде падіння “дерев'яного” і чи довго може його утримувати країна-агресор

Від початку 2023 року станом на кінець серпня російський рубль знецінився на 23%. Головні причини – значний відтік валюти й накладені на рф міжнародні фінансові та економічні санкції, спрямовані також і на російський експорт, що скорочує надходження інвалюти. Навіть у випадках, коли рф вдавалося продавати енергоносії, робити це доводилося з величезним дисконтом і знову ж таки не за долари, а за нацвалюту країн-покупців.

Завдяки стрімкій девальвації рубль увійшов до трійки найслабших валют країн, що розвиваються, ставши в одну шеренгу з турецькою лірою та аргентинським песо. Зазначимо, що відразу після розв'язання кремлем великої війни проти України рубль знецінився більш як удвічі, досягнувши позначки 120 руб./$.

У першій дні широкомасштабного вторгненні російський центробанк запровадив низку жорстких обмежень.  Експортерів зобов'язали продавати значну частину валютної виручки за обмежений термін, а продавати валюту населенню, навпаки, припинили. Завдяки цьому тоді рубль вдалося укріпити до 50 руб./$ та 53 руб./€.

За кілька місяців обмеження почали поступово знімати, що знову потягнуло рубль вгору. Однак, особливо показово "дерев'яний" почав знецінюватись саме влітку цього року, через що центробанк рф навіть вимушений був 15 серпня підняти облікову ставку на 350 базисних пунктів з 8,5% – до 12%. Там прямо заявили: річна інфляція склала 4,4% через санкції і витрати на війну.

Для порівняння: у березні минулого року, коли велика війна проти України тільки почалася, центробанк рф підняв облікову ставку з 9,5% до 20%. Втім, аналітики по всьому світу негайно почали відмічати, що такий крок як тоді, так і зараз матиме короткостроковий ефект, оскільки фундаментальні причини падіння курсу рубля нікуди не поділися. 

Підвищення облікової ставки – це завжди палиця з двома кінцями. З одного боку, можливо бодай на якийсь час приборкати знецінення рубля й інфляцію (ЦБ коштом підвищення ставки намагається утримати її на рівні 4%). З іншого – це призводить до зростання кредитних ставок місцевим виробникам, що негативно позначається на ВВП.

До речі, в Україні війна так само спровокувала інфляцію й знецінення гривні. Однак НБУ підтримує стабільність гривні, попри всілякі обмеження, інтервенціями на міжбанку коштом міжнародних резервів, які поповнюються завдяки міжнародній фінансовій підтримці (наразі в розпорядженні НБУ майже $42 млрд). У країни-агресора такої підтримки, звісно, немає.

Так, центробанк рф підняв ключову ставку, але насправді на вирівнювання рубля вплинув примусовий продаж валюти, введений для російських експортерів (головно – мінеральних добрив). Зазначимо, що для цього Путін зустрічався з представниками бізнесу особисто, що свідчить про гостроту проблеми.

Іншими словами, центробанк рф і кремль бажає будь що утримати стабільність рубля. У першу чергу коштом штучних маніпуляцій. Путінському режиму необхідно утримати стабільність нацвалюти бодай до березня наступного року – президентських виборів. Навіть попри те, що реальних виборів у рф не відбувається, пропаганді потрібна буде красива картинка, у тому числі й щодо курсу рубля. Втім, опитані нами експерти вважають, що навій навіть якщо цей план вдасться реалізувати, опісля рубль може подешевшати вдвічі – до 180-200 руб./$.

Власне для цього створені всі умови: виробництво йде на спад, а ресурси по максимуму віддаються не на розвиток економіки, а на фінансування війни проти Україні. Зрештою імпортні товари при такій суттєвій девальвації рубля опинятся далеко за межами купівельної спроможності пересічних росіян. І не допоможе тут навіть продаж енергоносіїв, на які рф звикла покладатися.

Нафта за рупії та юані призводить до дефіциту долара і євро

Директор енергетичних програм "Центру Разумкова" Володимир Омельченко підтверджує: девальвація рубля є наслідком санкцій проти росії. Через ембарго на продаж нафти у ЄС росіяни продають нафту до країн Азії за місцеві валюти, що призводить до дефіциту вільноконвертованих валют та таким чином тисне на курс рубля.

Експерт каже, що доходи росії від продажу нафти та нафтопродуктів впали десь на 40%, а від продажу газу – вдвічі. Частина нафти (30-40%) продається за певними схемами, через дочірні компанії в ОАЕ, а інша частина йде на ринки азійських країн.

"Росіяни продають нафту за певним курсом до долара та євро за рупії та юані. А що вони потім будуть робити з цими рупіями та юанями, незрозуміло. У них значно погіршується валютний кошик і якість валютного кошика знижується, тому в росії значний дефіцит вільноконвертованої валюти. І це призводить до девальвації рубля", – говорить Омельченко.

Експерт погоджується з тим, що російська фінансова влада перед президентськими виборами намагатиметься втримати курс рубля, аби він не перевищив психологічну позначку 100 руб./$.

"Вони будуть тримати курс коштом підвищення облікової ставки до 16-18%. Але це унеможливить зростання російської економіки. Тому вони постали перед такою жорсткою дилемою внаслідок саме санкцій проти них за розв’язану війну", – каже Омельченко.

По рублю б'ють санкції проти банків та очікування рішень ЦБ

Колишній член ради Нацбанку Віталій Шапран додає, що проблема з курсом російського рубля відбулася внаслідок санкцій проти російських банків.

"Тікаючи від ризику замороження коштів від експорту нафти та газу, росіяни перевели розрахунки в місцеві валюти та рублі. Крім того, дисконт між маркою Brent та Urals залишається доволі високим, по факту нафта з рф продається на 20-25% нижче від світових цін. До цього додалось те, що в рф було прийняте адміністративне рішення знизити видобуток, щоб не обвалити ціни на Urals", – каже він.

На цьому фоні після підриву російського танкеру біля Керчі злетіли ціни на фрахт суден, як танкерів так і зерновозів. "Небагато міжнародних компаній хочуть обслуговувати небезпечні рейси з рф, тож зменшується нетто-експорт, те що вони отримують на рахунки за мінусом транспортних видатків", - говорить Шапран.

За його словами, додатковий тиск на рубль йде і від очікування банків щодо зміни облікової ставки центробанку рф, хоча це і психологічний "сплячий" фактор, але розмови про нього йшли з травня 2023 року.

Шапран вважає, що монетарна влада рф має певний резерв для утримання курсу коштом введення обов’язкового продажу валютного виторгу, заборони на вивіз капіталу та обмеження операцій з перестрахування ризиків.

"Це все, що залишилось – утримувати курс за рахунок експортерів та банкірів, ліквідна частина ЗВР у ЦБ рф досить таки мізерна, тому при першому ж дзвіночку у серпні 2023 року вони підняли облікову ставку. Тимчасово це призупинить девальвацію рубля, але не врятує його в довгостроковій перспективі", – зазначає Шапран.

Щоб втримати рубль, центробанк підніматиме облікову ставку. Це зробить неможливим відновлення економіки, але бажання воювати у кремля не зникне.

Виконавчий директор економічного дискусійного клубу Олег Пендзін погоджується з тим, що головною причиною стрімкої девальвації рубля є дефіцит вільноконвертованих валют. Оскільки основні джерела надходження валюти до росії – це продаж енергоносіїв, а 80% нафти продається за юані, в країні виник дефіцит валюти, що призвів до різкого здешевшання рубля.

"Як РФ намагається вийти з цієї ситуації? Вона збільшила облікову ставку до 12%, чим зробила більш дорогі гроші. Таким чином вона зв’язала певний обсяг рублів на кореспондентських рахунках російських банків і як наслідок це трохи зменшило загальний обсяг тиску на валюту. Але навряд це кардинально щось змінить, бо валюти все рівно в країну надходить мало, а імпорт ніхто не скасовує", – говорить Пендзин.

На його думку, процес падіння курсу рубля продовжиться, хоча, можливо, темпи і сповільняться. За словами експерта, зараз росіяни почали продавати золото через швейцарські банки, проте золотовалютних резервів у кремля не вистачить, щоб втримати курс стабільним.

"Я думаю, до деякої міри дійсно цілком можливо, що вони будуть шляхом активного продажу золота намагатися забезпечити надходження вільноконвертованої валюти в країну. Але все рівно це не пересилить того обсягу, який потрібний росії щоб забезпечити в повному обсязі необхідний обсяг валюти, який потрібен для імпорту. Тому я думаю, що цей курс буде просідати й надалі", – говорить Пендзин.

Іншим можливим інструментом, на думку експерта, буде підняття російським центробанком ключової ставки до рівня перших місяців повномасштабної війни. Це дійсно може зупинити падіння курсу і навіть почне його виправляти коштом того, що буде створений неприродній дефіцит рублів в економіці.

Проте цей шлях призведе до здорожчання кредитів та їх недоступності насамперед для малого та середнього бізнесу, через що російська економіка буде повільніше розвиватися або навіть падати в обсягах.

Разом з цим експерт сумнівається, що економічні проблеми якось вплинуть на бажання кремля продовжувати війну в Україні. Ймовірніше, війна буде підтримуватися ціною зниження рівня життя росіян. Він вважає, що доки росія матиме партнерів, котрі будуть купувати в неї енергоресурси та забезпечувати надходження бодай якоїсь валюти, доти у кремля залишатимуться джерела фінансування російську воєнну машину.

"Є країни, які нарощують загальний обсяг економічних стосунків з росією. І це дає вікно можливостей для російської економіки. Не впасти, не вмерти, а продовжувати генерувати обсяги, необхідні для роботи воєнної машини. Мова йде лише про інфляцію, про зниження рівня життя. Це збільшить кількість людей, що будуть тихо скиглити на кухнях увечері після роботи", – резюмує Пендзин.

Не потрібно чекати від них протестів, як і будь-яких інших дій, що могли б бодай щось змінити в зовнішній політиці російського керівництва.