Екологічне перезавантаження: Як війна та європейський шлях трансформують виробництво в Україні

За даними конференції “Відбудова України”, Україна втратила знищеним або суттєво пошкодженим 50 мільйонів квадратних метрів житла. Попереду — велика відбудова, в контексті якої перехід до зеленого виробництва та сталого розвитку стає для України не тільки можливістю, але й необхідністю.

Чому екологічне виробництво важливе?

За словами Світлани Берзіної, президентки Всеукраїнської громадської організації «Жива планета», інвестиції у сталий розвиток мають багато переваг. Вони створюють нові ринки для зелених технологій та послуг, сприяють створенню робочих місць у секторі екологічних інновацій та збільшують конкурентоспроможність компаній на міжнародному ринку. Крім того, інвестиції у сталий розвиток допомагають зменшити залежність від невідновлюваних джерел енергії та сприяють стабільному економічному розвитку країни.

"Прагнення України до сталого розвитку було закріплене ще у 2019 році відповідним указом Президента. Також, ми доєднались до Європейського зеленого курсу (European Green Deal), що передбачає поступовий перехід на відновлювані джерела енергії, зниження викидів парникових газів та впровадження циркулярної економіки. Україна на шляху до ЄС активно адаптує своє законодавство та економічні стратегії відповідно до принципів та індикаторів European Green Deal Handbook" — коментує експертка.

Ключовим елементом Європейського зеленого курсу є CBAM, або Механізм коригування вуглецевих меж. Це інструмент, який використовується Європейським Союзом для зменшення викидів парникових газів та підтримки сталих екологічних стандартів у виробництві. Він передбачає встановлення мита на вуглецеві викиди, що супроводжує імпорт товарів у ЄС з країн, де екологічні стандарти не відповідають європейським вимогам. Україна, як потенційний кандидат у членство в ЄС та великий експортер до ЄС, має адаптувати своє виробництво до норм CBAM. Впровадження цього механізму покликане стимулювати українські підприємства використовувати більш екологічно чисті технології та сприяти переходу до сталого виробництва.

Європейська комісія впроваджує CBAM поступово. З 1 жовтня 2023 року до 1 січня 2026 року триває перехідний період, щоб підготуватися до повної дії механізму. В цей час виробникам потрібно лише звітувати про свої викиди, але ще не сплачувати податок.

Під дію СВАМ може потрапити третина українського експорту до Євросоюзу. Найбільш вуглецевмісними товарами експорту є електроенергія, продукти нафтопереробки, добрива, цемент, алюміній, а також продукція ГМК: чавун, сталеві напівфабрикати, прокат, труби тощо. Ці виробництва створюють більш як 50% викидів CO2 в атмосферу на території ЄС. До останнього списку також включено водень і хімічні органічні речовини, чого не було в ранніх версіях документа.

У березні цього року у Вероні відбулась зустріч B7 Italy 2024, де Юрій Риженков, генеральний директор Групи Метінвест, одного з найбільших платників податків в Україні, розповів, що зелений курс розглядають на кожному політичному столі не лише в Європі, а й у США, Китаї, в усьому світі. Перехід до “зеленої” металургії компанія почала у 2023 році, приєднавшись до урядової платформи з відновлення вітчизняної металургії із застосуванням "зелених" технологій.

“Через прагнення України прискорити вступ до ЄС групі доводиться пришвидшувати перехід до нових, більш суворих стандартів екології. Це передбачає зменшення викидів СО2 до рівня, який наразі вважається стандартом для сталого виробництва сталі в Європі” — заявив CEO компанії.

Модернізовані підприємства потребуватимуть висококваліфікованих працівників, тому компанія Метінвест створила власний університет, який цього року випустив перших фахівців.

Компанія CEMARK, що входить до групи CRH, і виробляє цемент на трьох заводах в Україні, ще у 2019 році почала заміщення стандартних імпортованих викопних палив альтернативними на своєму флагманському цементному заводі в Хмельницькій області.

Володимир Шаргунов, директор з ланцюга постачань CEMARK, зазначає: “Альтернативне паливо надає друге життя відходам, які могли б опинитися на звалищі. Сенс цієї технології полягає в тому, щоб зберегти цінні природні матеріали, використовуючи відходи в якості часткового замінника викопних палив (вугілля, нафтовий кокс) у процесі виробництва цементного клінкеру. Наступний крок був зроблений у 2021 році, коли ми почали використовувати оброблені відходи муніципального сектору, сільського господарства, відходи гуми, промислові відходи у тестовому режимі, замінюючи вугілля.

Використання технології альтернативних видів палива – це квінтесенція сталого виробництва. Це перевірена технологія, яка є безпечною та стандартною практикою цементних заводів Європи вже понад 35 років, з чіткими екологічними перевагами, включаючи зменшення залежності від викопного палива та зниження викидів. Вона також може відіграти важливу роль у розвитку малого та середнього бізнесу у секторі оброблення відходів в Україні”. На всіх підприємствах CEMARK використовується сухий спосіб виробництва цементу, найбільш екологічний та ефективний, що дозволяє суттєво зменшити викиди CO2.

Що потрібно для “зеленого” переходу та отримання переваг?

Необхідна спільна робота держави, бізнесу та громадськості. Важливо розробити чіткий план дій та мобілізувати ресурси для його реалізації.

“Україна сьогодні демонструє позитивну динаміку прогресу у впровадженні європейських реформ. І ці реформи мають бути не тільки закладені в нашому законодавстві, а й інтегровані у всі сфери життя. І в цьому велика частка відповідального бізнесу”, — про це заявив Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець під час зустрічі з представниками бізнесу у Торгово-промисловій палаті України.

Наприклад, у травні цього року Ferrexpo plc — група компаній, до якої входять кілька виробників залізної руди в Полтавській області — підписала меморандум про взаєморозуміння з Salzgitter Flachstahl GmbH, що входить до Salzgitter AG — другої за величиною сталеливарною компанією Німеччини.

Цей меморандум спрямований на постачання високоякісного залізорудного концентрату для виробництва низьковуглецевої сталі в рамках програми оперативної декарбонізації SALCOS в Salzgitter. Угода підкреслює роль Ferrexpo як провідного постачальника в Європі, що відіграє значну роль у зменшенні викидів сталевиробництва в рамках зеленої трансформації Salzgitter. Застосовуючи залізорудний концентрат Ferrexpo, Salzgitter має на меті розвивати свою програму SALCOS, яка переводить виробництво сталі на водневі процеси, що зменшує вуглецеві викиди по всьому ланцюжку постачання. Ця співпраця не лише підсилює позиції Ferrexpo на ринку, але й сприяє розвитку виробництва зеленої сталі, що приносить користь обом компаніям і сприяє впровадженню сталі без вуглецю в промисловості.

Ярославна Блонська, в.о. директора з маркетингу компанії Ferrexpo, прокоментувала: "Оскільки Європа переходить до більш екологічного виробництва сталі, приємно, що ми узгодили умови нашої співпраці на довгострокову перспективу. Окатиші Ferrexpo можуть значно знизити викиди при виробництві сталі в рамках програми SALCOS".

Таке співробітництво зміцнить зв'язки України з Європейським Союзом через спільний інтерес у зеленому виробництві, сприяючи гармонізації стандартів та нормативів. Крім того, спільні проекти з Salzgitter можуть принести додаткові інвестиції та технологічний обмін, створюючи нові робочі місця та стимулюючи розвиток виробничих галузей.

Висновки

Війна в Україні, хоча й спричинила жахливі руйнування, відкрила унікальну можливість для переходу до екологічно чистого виробництва та сталого розвитку. Цей перехід може допомогти зменшити залежність від викопного палива, створити нові робочі місця, підвищити конкурентоспроможність та покращити стан довкілля.

Для успішного втілення цієї стратегії необхідна співпраця уряду, бізнесу та громадськості. Чіткий план дій, мобілізація ресурсів, співпраця з міжнародними партнерами, активна участь бізнесу та залучення громадськості – ось ключові фактори, які допоможуть Україні збудувати стійке та процвітаюче "зелене" майбутнє.