Повторний тендер на поставку газу на ОПЗ виграла маловідома компанія зі Львова. Мейджори проігнорували конкурс

Це вже другий тендер, який ОПЗ провів намагаючись запустити виробництво. На попередніх торгах 25 липня за даними ЗМІ перемогла компанія "Вілбур коммодітіз", але пізніше завод скасував результати цього тендеру. На ОПЗ не прокоментували чому тендер був скасований, проте за словами кількох учасників ринку переможець торгів не зміг знайти необхідний обсяг газу на ринку. 

Згідно з офіційним повідомленням на сторінці ОПЗ на торгах перемогла компанія львівська компанія "Укрнафтогазбуріння". За даними YouControl підприємство було зареєстровано 11 серпня 2023 року, його статутний капітал складає 3 млн гривень, а видами діяльності є видобуток нафти та газу, а також торгівля газом через місцеві трубопроводи. Власником "Укрнафтогазбуріння" вказаний Михайло Мазур, який також є співвласником підприємства “ФК “Лужани”, що торгує пальним, лісом та транспортними засобами. Крім цього Мазур є головою Винниківської міської організації ВО "Свобода" на Львівщині. На момент публікації тексту Delo.ua не отримало офіційного коментаря у компанії-переможця.

Невигідні умови

Умови тендерів 25 липня та 22 серпня були прописані таким чином, що більшість великих гравців вирішили не брати в цьому участь. З одного боку ОПЗ планувало закупити доволі значні обсяги газу, які є в наявності далеко не в кожного трейдера, з іншого — в умовах не було прописано механізм зміни ціни газу, а це досить волатильний товар і його ціна може суттєво зростати в холодну пору року. 

Після початку повномасштабної війни промислове споживання газу в Україні суттєво скоротилося майже вдвічі з 8,5 млрд куб. м на рік у 2021 до 4 млрд куб. м у 2023 році. В умовах заборони експорту це спричинило проблеми для приватних газовидобувних компаній. Проте зараз ринок почав поступово відновлюватись і за словами учасників ринку вільних обсягів газу для ОПЗ може просто не знайтись.

Шведкий зауважив, що 242 млн куб. м газу можуть бути у наявності лише у найбільших газових компаній України які мають власний видобуток або ж великі обсяги газу в ПСГ, таких як ДТЕК, "Укрнафта", "Нафтогаз" чи Burisma. В "Нафтогазі" та "Укрнафті" поки не відповіли виданню чи брали вони участь у торгах. За інформацією учасників ринку дочірня компанія холдингу ДТЕК ДТЕК "Д.Трейдінг", як і багато інших компаній відмовилася брати участь у конкурсі через ризиковість його умов.

Одеський припортовий завод не працює з вересня 2021 року, коли підприємство зупинилось через надвисокі ціни на газ. У лютому голова ФДМУ Віталій Коваль розповідав, що ОПЗ працює за непрофільними напрямками: виробляє кисень та азот. Крім цього підприємство використовують як глибоководний порт і воно займається перевалкою зернових. Тож у підприємства навряд чи будуть кошти для того, щоб закупити необхідний обсяг газу й умова післяоплати в договорі з постачальником є цілком логічною.

Проблеми запуску заводу

За словами учасників ринку добрив запуск великого вітчизняного виробника буде однозначним позитивом для ринку оскільки зараз до України імпортують дешеві добрива вироблені з російського газу. За словами директора з корпоративних комунікацій Group DF, що є найбільшим виробником добрив в Україні, Олега Арестархова, дешевий карбамід до України, активно завозять до України з Азербайджану та Туркменістану, а імпорт аміачної селітри здійснюють в Україну виробниками з Польщі, Болгарії, Туреччини та Казахстану.

Проте ОПЗ є досить специфічним підприємством, яке не орієнтоване на внутрішній ринок. За словами керівника проєкту "Інфоіндустрія", який займається моніторингом цін та аналізом ринка добрив в Україні, Дмитра Гордейчука, через логістичні обмеження з 80 тис. тонн карбаміду, який ОПЗ може виробляти щомісячно на український ринок підприємство зможе постачати не більше 30 тис. тонн, решту воно повинно буде експортувати. А без твердих експортних контрактів запуск заводу може бути ризиковим з погляду бізнесу, оскільки для запуску агрегатів постачальник повинен подати певні обсяги газу до того як підприємство зможе реалізувати свою продукцію.

"Запуск одного агрегата на ОПЗ коштуватиме $600 тис. і щоб окупити цей запуск може знадобитися 2-3 місяці. Тобто запуск може виявитися пшиком і мало хто з постачальників схоче так ризикувати", — каже Гордейчук.

За словами одного з учасників ринку, обізнаного зі станом справ на підприємстві, для збереження конкурентоздатності продукції завод повинен випускати великі обсяги продукції, а зниження виробництва або ж варіювання видів добрив призведе до зниження ефективності агрегатів та збільшення собівартості продукції. Склади заводу також є невеликими тому підприємству потрібен постійний збут. 

За словами співрозмовника видання, основна продукція заводу карбамід затребувана на українському ринку з лютого по травень. Разом з цим більшість великих українських агрохолдингів вже законтрактували цей вид добрив на наступний рік. Тож основним шляхом збуту ОПЗ залишається експорт. 

Співрозмовник зауважує, що зараз підприємство планує продавати добрива на свої старі ринки збуту в Індію та Пакистан. Проте гарантій збуту компанія поки немає, тож постачальник повинен взяти на себе ризики, оскільки грошей у підприємства яке не працювало кілька років нема.

Іншою проблемою є кадри. Зміни на заводі зараз неукомплектовані повністю для забезпечення гарантованого пуску та роботи підприємства, оскільки пускові операції є досить складними та потребують фахівців різних спеціальностей. Через дефіцит кадрів проведення необхідних перед запуском робіт також виявилось під питанням.

"Викликає побоювання якість ремонтів на підприємстві. Так, там проводили певні роботи, але фізично охопити всі необхідні обсяги ремонтів наразі неможливо через відсутність робочих рук", — каже співрозмовник Delo.ua.

Тож побоювання великих гравців газового ринку є цілком обґрунтованими. Хоча, запуск великого виробника добрив дійсно принесе воюючій країні валютну виручку та додаткові податки до бюджету, суто економічні ризики можуть звести нанівець всі спроби запустити завод. Не кажучи вже про військові ризики, такі як обстріли самого заводу або суден що вивозитимуть його продукцію.