За час війни ми спрямували на потреби ЗСУ 4,4 млрд гривень, — Юрій Риженков, "Метінвест"

Пригадайте кілька важливих управлінських рішень, ухвалених вами напередодні вторгнення чи під час перших місяців великої війни.

— Ми законсервували виробництво на "Азовсталі", ММК імені Ілліча в Маріуполі та на Авдіївському КХЗ. Також у 2022 році ми призупиняли роботу підприємства компанії в Запоріжжі та Кривому Розі. На всіх підприємствах підготували бомбосховища, запаслися їжею, водою, зв’язком і ліками. 

У зв'язку з блокадою основних українських морських портів, "Метінвест" перебудував логістичні маршрути, використовуючи залізничне сполучення та порти на Дунаї для подальшого експорту через польські та румунські порти. Ми дали більше автономії закордонним активам "Метінвеста" в Італії, Великій Британії та США. Вугільні шахти в США переорієнтували продаж продукції на внутрішній та експортні ринки, а прокатні заводи купують напівфабрикати на відкритому ринку.

Крім того, ми активно допомагали ЗСУ та продовжуємо це робити. На початку великої війни ми спрямували ресурси на постачання амуніції, техніки та обладнання армії. Згодом компанія розпочала виготовляти сталеві вироби для фронту. Зараз ми чи не найбільший приватний донор українського війська в Україні. На його потреби спрямовано 4,4 млрд грн в межах мілітарної ініціативи "Сталевий Фронт", а загальна сума допомоги Україні та її громадянам — 8,4 млрд грн.

Чим відрізняється "Метінвест" напередодні вторгнення — від "Метінвеста" перших місяців великої війни — від "Метінвеста" зараз, на початку 2025-го? 

— 2021 рік був дуже вдалим для "Метінвесту" — компанія завершила рік із гарними фінансовими показниками, що дало змогу протриматися в перші тяжкі місяці. 

На початку вторгнення компанія втратила два меткомбінати в Маріуполі та коксохімічний завод в Авдіївці. Блокада чорноморських портів України значно ускладнила експорт продукції. Але подальше відкриття портів дало змогу збільшити обсяги виробництва на ГЗК до 40-50% від довоєнної потужності, а меткомбінати вийшли приблизно на 75% потужності. Ми також відновили імпорт вугілля.

Наприкінці 2024 року через наближення лінії фронту до Покровська "Метінвест" призупинив роботу останнього виробника коксівного вугілля в Україні. Загалом компанія чи не найбільше постраждала від наслідків війни – ми втратили понад 50% бізнесу. Чисельність персоналу скоротилася більше ніж удвічі – зі 110 тисяч до понад 50 тисяч людей. Решта українських підприємств "Метінвесту" продовжують працювати в прифронтових регіонах із різним рівнем завантаження. 

За три роки повномасштабної війни "Метінвест" налагодив випуск близько 70 нових видів продукції, а за десятиліття війни — 422 видів. Найбільше нових продуктів освоєно в сегменті сортового прокату, гарячекатаного рулонного й листового прокату, напівфабрикатів, холоднокатаного рулонного та листового прокату, а також оцинкованого рулонного прокату.

Як змінилися ваші клієнти від початку повномасштабної війни?

— Втрата потужностей в Маріуполі негативно позначилося на нашій клієнтській базі та продажу до окремих регіонів, до яких ми традиційно постачали товстолистовий прокат і напівфабрикати.

Відмова країн ЄС від імпорту окремих продуктів із Росії дала нам змогу частково замістити російських постачальників, переважно у країнах Центрально-Східної Європи. Компанія збільшила продаж рулону на ринках Центрально-Східної та Південно-Східної Європи.

У 2024 році ми вийшли на нові ринки — Фінляндію, Норвегію та Швецію. Водночас припинився експорт до більшості країн Африки (17 країн), Латинської Америки (7), Азії (6), Близького Сходу (5) та країн СНД..

Експортна стратегія Метінвесту не змінюється глобально – стати провідним інтегрованим виробником сталі в Європі. Цього року ми зосередимося на утриманні досягнутих часток ринку металопродукції в ЄС. Маємо намір утримати нашу частку на ринку ЗРС у Східній Європі, збільшити експорт окатків до Туреччини та Італії, а також підвищити ефективність продажу сировини до Китаю.

Як ви бачите перспективи української металургії?

— Після перемоги України у війні ми отримаємо шанс на розвиток внутрішнього ринку і галузей промисловості, які необхідні для відбудови зруйнованої інфраструктури, а також на приплив іноземних інвестицій. Особливе місце у цьому процесі має зайняти євроінтеграція України й можливості, які нашій державі принесе вступ до ЄС.

Для галузі — це можливість зробити Україну, найбільшу країну-виробника залізорудної продукції в Європі, частиною європейського сталевого ланцюга. Проте для ефективної конкуренції потрібно забезпечити українським металургам однакові з європейськими компаніями умови. А Україна з огляду на війну та стан економіки потребує окремого підходу до впровадження екологічних вимог. 

Попри війну, "Метінвест" тримає курс на зелену трансформацію, яка торкнеться всіх активів — як українських, так і закордонних. Зокрема, будівництво заводу з виробництва зеленої сталі в Італії стане важливим кроком у розвитку української металургії, сприяючи підвищенню попиту на українську сировину, модернізації підприємств, залученню інвестицій та розвитку інфраструктури. Також ми готові долучитися до зеленого переходу Європи, розвиваючи виробництво DRI-продукції в Україні для постачання споживачам у ЄС.