Асоціація прифронтових громад презентувала нову концепцію підтримки територій в умовах війни

Про це повідомляє Delo.ua з посиланням на пресслужбу Асоціації прифронтових міст та громад (АПМГ).

Нові ініціативи для прифронтових регіонів

Понад 2200 атак по об’єктах системи охорони здоров’я та близько 800 пошкоджених або знищених медичних закладів - такими є наслідки війни для медичної галузі України. Щороку понад 250 тисяч українців потребують фізичної та психологічної реабілітації, а в перспективі кількість ветеранів і постраждалих може сягнути 5–6 мільйонів осіб.

Ці дані були озвучені 21 листопада у Дніпрі під час Форуму Асоціації прифронтових міст та громад "Життя поруч з фронтом: безпека, здоров'я, освіта, соціальна підтримка". Захід об’єднав представників центральної та місцевої влади, медичної й соціальної сфер, а також громадських організацій для обговорення ключових викликів прифронтових територій та напрацювання рішень щодо їх подолання.

"Внаслідок збройної агресії Росії тільки у Харкові було пошкоджено чи зруйновано 44 заклади охорони здоров'я з 49, деякі зазнали повторних пошкоджень. На проведення відновлювальних робіт вже спрямовано понад 140 мільйонів гривень з різних джерел фінансування. Це свідчить про те, що питання охорони здоров’я у прифронтових регіонах -  окрема реальність. Додайте до цього постійний стрес, нестачу ресурсів, складну логістику для медиків та пацієнтів. Повномасштабна війна спричинила глибоку кризу в системі охорони здоров'я, і кадровий дефіцит - її суттєва частина", - зазначив голова Асоціації прифронтових міст та громад, Харківський міський голова Ігор Терехов. 

Дніпропетровщина також щодня відчуває близькість лінії фронту - сім громад області вже визнані зонами бойових дій.

Заступниця голови Дніпропетровської ОДА Ірина Грицай повідомила, що від початку повномасштабного вторгнення регіон зазнав майже 20 тисяч обстрілів, унаслідок яких загинула 721 людина, серед них 40 дітей, а понад 4380 мешканців отримали поранення. За її словами, ворог продовжує руйнувати житлові будинки, заклади освіти, медичні установи та об’єкти енергетичної інфраструктури.

Вона зазначила, що область прийняла близько 460 тисяч внутрішньо переміщених осіб, а нині триває евакуація мешканців із прифронтових громад Синельниківського району. Разом із міжнародними партнерами надається допомога людям, які змушені залишати свої оселі.

"Дніпропетровщина стала гуманітарним, логістичним і медичним хабом: лікарі рятують військових і цивільних, розширюємо мережу реабілітаційних відділень. Попри складні умови працюють аграрії та бізнес.  Дякую уряду, всім партнерам і кожному, хто допомагає регіону долати виклики війни", - зазначила вона.

Попри складні умови, в регіоні продовжують працювати аграрний сектор і бізнес, і вона висловила вдячність уряду, партнерам та всім, хто підтримує область у подоланні наслідків війни.

Очільник Полтавської обласної військової адміністрації Володимир Когут наголосив на важливості розширення та посилення програм підтримки ветеранів і ветеранок, зокрема у напрямі їх соціальної адаптації та повноцінної інтеграції в суспільне життя.

"Наше завдання - зберегти родину ветерана. Після повернення з фронту багато хлопців і дівчат мають труднощі з ментальним здоров’ям: хтось закривається в собі, хтось ізолюється у своїх спільнотах. Тому важливо створювати умови, де сім’я може стабілізуватися - від спільних відновлювальних програм, до спортивних і культурних ініціатив. Ми зараз активно працюємо в цьому напрямку, є відповідні обласні програми... Держава рухається в цьому напрямку, спрощує процедури, розширює програми підтримки, і дуже важливо, щоб фінансування таких рішень продовжувалося", - резюмував Володимир Когут. 

Голова Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім наголосив на необхідності оновлення підходів до підтримки вразливих категорій населення, зокрема ветеранів та звільнених з полону військових. Він повідомив, що від початку 2025 року з полону було звільнено 493 військовослужбовців із Миколаївської області.

За його словами, з кожним із них встановлюється персональний контакт для подальшого супроводу, обговорення актуальних проблем і налагодження сталої комунікації, спрямованої на ефективну адаптацію та підтримку.

"Для постійного зв'язку з ними створено єдину робочу телефонну лінію, з якої здійснюються дзвінки, консультації, є координація медичної, юридичної, психологічної, соціальної підтримки. Ветеранів інформують про матеріальну допомогу в межах обласної програми "Турбота 2024-2026". Але плани мають бути не на рік чи два. Маємо забезпечити систему належної підтримки на десятиліття вперед", - зазначив Віталій Кім. 

Зазначається, що прифронтові громади сьогодні особливо гостро потребують комплексної підтримки. Йдеться про оновлення медичної та соціальної інфраструктури, розвиток реабілітаційних послуг, економічну й соціальну реінтеграцію ветеранів, родин захисників і захисниць, а також створення дієвої системи соціальних послуг, пристосованої до умов війни та нестачі фахівців. Саме ці території першими стикаються з наслідками бойових дій і потребують швидких та ефективних рішень.

У відповідь на ці виклики Асоціація прифронтових міст та громад запропонувала оновлену концепцію державної підтримки. Вона передбачає об’єднання зусиль держави, органів місцевого самоврядування та міжнародних партнерів задля впровадження практичних кроків, які допоможуть громадам зберігати стійкість навіть в умовах постійної небезпеки.

Важливим підсумком заходу стало приєднання до Асоціації понад 140 громад із Дніпропетровської, Донецької та Полтавської областей. Загалом до АПМГ уже долучилися більш ніж 350 громад прифронтових регіонів, які налагоджують системну співпрацю та спільно працюють над подоланням викликів війни.

Нагадаємо, Асоціацію прифронтових міст та громад створили 18 вересня у Харкові. Мета нового об’єднання – захистити інтереси територій, що щодня живуть під обстрілами, та закласти основу для їх економічного зростання після війни.