НБУ курс:

USD

43,85

--0,12

EUR

51,61

+0,22

Готівковий курс:

USD

43,78

43,70

EUR

51,70

51,50

Файли Cookie

Я дозволяю DELO.UA використовувати файли cookie.

Політика конфіденційності

Дефіцит мінідвигунів: що гальмує українську програму далекобійних реактивних БпЛА

дрони
Що гальмує українську програму далекобійних реактивних БпЛА / Depositphotos

Українська програма розробки реактивних дронів для глибоких ударів по тилу РФ зіткнулася із серйозним викликом — критичним дефіцитом мініатюрних турбореактивних двигунів. Європейські виробники терміново нарощують потужності, проте попит з боку Києва наразі значно перевищує можливості ринку.

Про це повідомляє Delo.ua з посиланням на Reuters.

Саме брак силових установок став головним фактором, що обмежує кількість вироблених Україною далекобійних апаратів.

Чому реактивні дрони критично важливі

Мініатюрні реактивні двигуни (діаметром менш як 30 см) дозволяють створювати апарати, що за характеристиками наближаються до крилатих ракет, але коштують у рази дешевше.

  • Швидкість: реактивні дрони, як-от українська «Паляниця», розвивають швидкість до 900 км/год. Для порівняння: гвинтові «шахеди» летять зі швидкістю близько 185 км/год.
  • Ефективність: вони здатні конкурувати з російськими реактивними системами «Герань-5» (600 км/год) та долати ППО ефективніше за повільні аналоги.
  • Вартість: ціна такої зброї значно менша за західні крилаті ракети, вартість яких стартує від $1 млн.

Хто постачає двигуни та які темпи виробництва

Наразі Україна покладається на обмежене коло європейських постачальників, серед яких чеська PBS Group, німецька JetCat та нідерландська Destinus.

  • PBS Group: з 2023 року компанія збільшила виробництво у п'ять разів, а до кінця 2026 року планує восьмиразове зростання. Близько 25% продукції йде в Україну.
  • ZofiTech: чеська компанія постачає майже всі свої 200 двигунів на місяць Україні й очікує, що попит зросте до тисяч одиниць.
  • CSG: група планує виробити близько 1000 двигунів у 2026 році, третина з яких призначена для ЗСУ.

Внутрішні розробки та обмежувальні фактори

Українські інженери намагаються налагодити власне виробництво, зокрема тестують дешевий пульсуючий повітряно-реактивний двигун для дронів-перехоплювачів «Грім-17». Проте фахівці зазначають, що внутрішні потужності поки що є недостатніми порівняно з реальними потребами фронту. Основними проблемами залишаються дефіцит специфічних матеріалів, таких як титанові сплави, та складність масштабування високотехнологічних виробничих ліній.

Нагадаємо, Міноборони відзвітувало про рекордні закупівлі мін і боєприпасів для БпЛА. Завдяки роботі Агенції оборонних закупівель та ДОТ, відомство системно збільшує обсяги постачання інженерних боєприпасів, необхідних для виконання бойових завдань безпілотною авіацією.