- Категорія
- Новини
- Дата публікації
Державне регулювання цін на ліки може призвести до багатомільярдних втрат бюджету та дефіциту препаратів - експерт
Запровадження державного контролю за цінами на ліки, зокрема обмеження націнок для дистриб’юторів і скасування маркетингових угод між виробниками та аптечними мережами, може спричинити значні фінансові втрати для бюджету та загострити проблему доступності лікарських засобів.
Таку думку висловив економічний блогер Сергій Лямець, пишуть "Українські новини".
За його оцінками, щорічні податкові надходження можуть зменшитися щонайменше на 7,7–8 мільярдів гривень. Він зазначив, що лише п’ять найбільших аптечних мереж у 2024 році сплатили понад 4,5 мільярда гривень податків, а загалом роздрібний ринок забезпечив надходження у 7,6 мільярда. Оскільки оборот аптечного сегмента перевищив 200 мільярдів гривень, у 2025 році податкові збори могли зрости, однак через нові обмеження цього не станеться.
На думку експерта, зміни вдарять як по роздрібному, так і по оптовому фармсектору.
Окрім того, виробники та імпортери завжди інвестують в маркетингові послуги на просування товару в рітейлі. Однак, через постанову КМУ ці вкладення опинилися під забороною, тобто з них 20% ПДВ податок теж не сплачуватиметься. Як вказує експерт, орієнтовно податкові надходження від роздрібної торгівлі зменшаться на 70%, що в абсолютних цифрах дорівнює приблизно 5,3 млрд грн на рік.
Оптовий сектор, за словами експерта, також зазнає втрат через обмеження націнки до 8%. Це зменшить їхні доходи на чверть, що призведе до скорочення податкових надходжень на 2,4 мільярда гривень. У підсумку загальні втрати бюджету від змін у роздрібній та оптовій торгівлі складуть майже 7,7 мільярда гривень на рік.
Виробники постраждають менше, але їхні податкові відрахування скоротяться через зниження відпускної ціни, що призведе до втрат ще близько 60–70 мільйонів гривень податку на прибуток.
Скасування маркетингових договорів, які раніше забезпечували знижки на ліки, на думку експерта, може спричинити банкрутства аптечних мереж, скорочення персоналу та зменшення асортименту лікарських засобів. Він застерігає, що обмеження конкуренції неминуче призведе до дефіциту препаратів і подальшого зростання цін.
Лямець також наголосив, що адміністративне втручання у ринок зазвичай закінчується підвищенням цін, оскільки зменшення конкуренції посилює ринкову владу великих гравців. Він нагадав, що в Європі маркетингові угоди є стандартним інструментом торгівлі, а замість жорстких обмежень влада могла б розробити більш збалансований механізм регулювання цін у співпраці з учасниками ринку.