Гетманцев: Фудритейл залишається одним із найпроблемніших секторів за рівнем сплати податків

Про це інформує Delo.ua з посиланням на повідомлення голови комітету Данила Гетманцева.

Попри зростання обсягів реалізації, середні офіційні зарплати у фудритейлі залишаються одними з найнижчих в економіці — 7,6 тис. грн проти 28,9 тис. грн середньої по країні. Через це втрати бюджету від несплачених податків і внесків за 2021–2025 роки перевищили щонайменше 120 млрд грн.

У 2024 році 73% компаній галузі не досягли середнього рівня сплати податку на прибуток, а половина платників не показує реальний рівень ПДВ. За оцінками, у 2025 році втрати бюджету з ПДВ можуть сягати 2,5–4 млрд грн.

Нині у фудритейлі діє понад 83,9 тис. суб’єктів, із них 79,8 тис. — ФОПи, більшість із яких працюють на спрощеній системі, а ще 26% — "сплячі". За словами Гетманцева, це свідчить про масове використання схем "дроблення бізнесу", коли великі торговельні мережі оформлюють кожен магазин як окремого ФОПа, щоб уникнути оподаткування.

Серед наслідків — заниження бази для ПДВ і податку на прибуток, неофіційне працевлаштування працівників і виплата зарплат "у конвертах".

Гетманцев навів конкретні приклади:

• "Маркетопт" — виявлено понад 60 пов’язаних ФОПів, розрахункові втрати бюджету лише за ними становлять понад 1,1 млрд грн, потенційно — до 4,3 млрд грн, плюс 0,9 млрд грн ЄСВ."
• ТАНО" — 128 магазинів і жодної юрособи. Орієнтовні втрати бюджету — до 800 млн грн, при середній офіційній зарплаті 5 359 грн, що суттєво нижча за реальну.

"Бюджет втрачає, армія втрачає — і все це відбувається не в тіні, а просто при денному світлі в торгівельному залі на очах контролюючих органів", — наголосив Гетманцев.

Він закликав Бюро економічної безпеки та ДПС покласти край практиці "дроблення бізнесу", коли великі мережі прикриваються статусом малого підприємництва, ухиляючись від сплати податків і спотворюючи конкуренцію на ринку.

Ще в липні повідомлялося, що Бюро економічної безпеки України отримає інформацію для розслідування тіньових схем у роздрібній торгівлі. Зокрема, йдеться про випадки штучного розподілу мережі на десятки ФОПів з метою уникнення сплати податку на прибуток, ПДВ та офіційного працевлаштування співробітників.