Європа дорожчає: чому українська металургія втрачає клієнтів у ЄС

У відповідь на запит Delo.ua генеральний директор "АрселорМіттал Кривий Ріг" Мауро Лонгобардо розповів, що через впровадження CBAM додаткова вартість доступу на ринок ЄС для продукції компанії склала $60–$90/т. Ринок відреагував на це майже негайно, і всі європейські клієнти підприємства припинили замовлення.

"Ми витратили три роки на формування наших позицій у Європі як заміну інших ринків, втрачених через війну, і внаслідок цього рішення експорт 1,25 млн тонн, запланований на 2026 рік, — майже половина нашого річного виробництва — не відбудеться", — зауважив топменеджер.

26 січня через CBAM та дорогу електроенергію "АрселорМіттал Кривий Ріг" був змушений закрити блюмінговий цех. Водночас Лонгобардо зауважує, що робота виробництва на мінімальному рівні може спричинити ланцюгову реакцію зупинки частини передільних виробничих потужностей, простою частини персоналу, а собівартість продукції зросте ще більше.

"Це відбувається на тлі найвищих цін на електроенергію в Європі та триваючих воєнних збитків, попри понад 1 млрд доларів підтримки з боку нашої материнської компанії. Нам терміново потрібна підтримка уряду України у вигляді справедливо регульованої ціни на енергоносії", — додав топменеджер.

У пресслужбі групи "Метінвест" виданню розповіли, що CBAM суттєво ускладнив імпорт продукції до Європейського Союзу, оскільки запроваджені вимоги створюють додаткові адміністративні та фінансові бар’єри. Придбання CBAM-сертифікатів передбачено згодом, а на цей час ще навіть не зрозуміла їх ціна на перший квартал 2026 року.

"З метою збереження присутності на ключових європейських ринках, попри наявну невизначеність, група "Метінвест" була змушена перелаштувати деякі процеси й адаптуватися до ризиків, спричинених запровадженням CBAM. Основний виклик полягає в тому, що ринок ЄС є дуже важливим для українських виробників, але внаслідок триваючої агресії українська промисловість перебуває у незрівнянно гірших умовах, ніж будь-який інший експортер до ЄС", — зазначили в пресслужбі.

У компанії також додали, що інші країни — великі виробники сталі — мають можливість гнучко перерозподіляти обсяги продукції з вищою вуглецевою інтенсивністю на треті ринки, водночас постачаючи до ЄС продукцію з підприємств із нижчим рівнем викидів вуглецю. Українські виробники такої можливості не мають через ключову роль ринку ЄС для збуту продукції та відсутність альтернативних виробничих потужностей, які б дозволяли здійснювати подібну оптимізацію. Тож для України зараз критично важливо, щоб уряд продовжив діалог з ЄС з приводу особливого порядку застосування СВАМ до України.

Що таке СВАМ

СВАМ (англ. Carbon Border Adjustment Mechanism) — це європейське мито на імпорт товарів, під час виробництва яких виділяється багато CO₂ (наприклад, сталі, цементу чи електроенергії). Його ввели в межах “Європейської зеленої угоди”, щоб підштовхнути промисловість ЄС швидше переходити на чистіші технології. Ідея проста: європейські заводи витрачають великі гроші на екологічні вимоги, а імпорт із країн без таких правил — ні. Тож СВАМ має вирівняти умови, щоб виробники в ЄС не програвали конкуренцію дешевшому імпорту.  Механізм був розроблений Єврокомісією у 2019-2020 та ухвалений у 2022.

В середині липня 2025 Україна подала до Єврокомісії запит на відтермінування від СВАМ для українських експортерів, а також всі необхідні для цього документи. Проте станом на 1 січня відповідне рішення в Брюсселі так і не ухвалили. Таким чином від початку року український бізнес при експорті до ЄС змушений сплачувати "вуглецеве мито".

СВАМ може коштувати Україні $3,6 млрд на рік

За оцінкою Федерації роботодавців України у 2023 році український експорт продукції до ЄС, яка підпадала під CBAM, становив $3,6 млрд — це 9,9% від усього експорту з України. Зокрема, у 2023 році до ЄС було спрямовано 78,3% українського експорту електроенергії; 80,7% експорту алюмінію; 82,5% експорту чорних металів і металопродукції; 86,5% експорту цементу та цементних клінкерів; а також 90,0% експорту добрив.

Уже в перший рік дії обмежень ВВП України може зменшитися на 4,8%, а експорт товарів до ЄС — на 7,8%. При цьому податкові надходження до бюджету скоротяться на $2,8 млрд на рік, а внаслідок падіння ділової активності буде втрачено близько 73,1 тис. робочих місць. Крім того, за такого сценарію у 2030-2035 роках загальні втрати зайнятості можуть сягнути майже 120 тис. робочих місць, а податкові надходження впадуть на $3,6 млрд.

Крім прямих ризиків бізнес бачить також опосередковані загрози, пов’язані із закриттям європейського ринку для імпортерів із третіх країн. У такому разі ці постачальники шукатимуть нові ринки збуту, і одним із них може стати український ринок.