НБУ оштрафував платіжну установу WayForPay на 1,7 млн грн: у чому справа

Про це інформує Delo.ua з посиланням на пресслужби НБУ.

WayForPay отримала штраф від НБУ

Національний банк України застосував захід впливу до платіжної установи ТОВ ФК "Вей Фор Пей", наклавши штраф у розмірі 1,7 млн грн за порушення вимог законодавства, що регулює діяльність на платіжному ринку.

Відповідне рішення Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайта) платіжної інфраструктури НБУ ухвалив 9 лютого 2026 року.

Порушення вимог Закону України "Про платіжні послуги" було виявлено за результатами безвиїзного нагляду за діяльністю компанії.

Згідно з рішенням регулятора, платіжна установа зобов’язана сплатити штраф протягом п’яти робочих днів з моменту отримання відповідного рішення Комітету НБУ.

Що відомо про компанію? 

Згідно з даними YouControl, юридична особа ТОВ ФК "Вей Фор Пей" було зареєстровано в 2015 році.

Розмір статутного капіталу юридичної особи складає 57 млн грн.

К омпанія провадить діяльність у сфері грошового посередництва, а також надає кредитні та інші фінансові послуги, за винятком страхування та пенсійного забезпечення. Основний напрям роботи — фінансове посередництво, яке є одним із найбільш поширених видів діяльності серед фінансових установ в Україні.  

 Бенефіціарний власник - Васюков Геннадій.

ТОВ ФК "Вей Фор Пей"  однією з найбільших систем інтернет-еквайрингу в Україні та спеціалізується на процесингу дрібних онлайн-платежів. Упродовж 2023 року через систему компанії було проведено понад 39,8 млн транзакцій у сфері електронної комерції.

Клієнтська база ФК "Вей Фор Пей"  налічує близько 15 тис. компаній, серед яких — Uklon, Socar, Varus, EVA, "Дніпро-М", Poster, Kabanchik.ua та інші відомі бренди.

Зауважимо, сервіс понад місяць не працював через затримку з оновленням ліцензії Національним банком України.

Регулятор, зокрема, висловлював зауваження щодо прозорості структури власності компанії. Крім того, Служба безпеки України надіслала НБУ лист, у якому припускала можливу наявність зв’язків ключових осіб сервісу з країною-агресором.