Понад 2,2 тис. українських компаній перебувають під санкціями РНБО: як змінилась виручка підприємств

Про це інформує Delo.ua з посиланням на дослідження Youcontrol.

Санкції в цифрах

За останні чотири роки під прямі санкції в Україні потрапили 315 компаній. Найбільш масово обмежувальні заходи застосовувалися у 2021 році — тоді під санкційні списки РНБО внесли 204 юридичні особи (майже 65% від усіх за цей період). У 2024-му цей показник становив 77 компаній. В інші роки масштаби були значно меншими: у 2022 році — 18 компаній, у 2023-му — 11, а за вісім місяців 2025 року — лише 5.

Фахівці YouControl при аналізі враховують не лише прямі санкції, накладені на компанію, а й зв’язки з підсанкційними фізичними чи юридичними особами. Це означає, що одна компанія може мати кілька санкційних "позначок" — як безпосередніх, так і через власників, акціонерів чи менеджмент.

Більшість підприємств у вибірці — 2 199 компаній — опинилися під дією обмежень саме через зв’язок із підсанкційними особами. Так, у 2021 році персональні санкції торкнулися осіб, пов’язаних із 862 компаніями, у 2023-му — із 559. В інші роки ці показники були нижчими: у 2022 році — 342 компанії, у 2024-му — 183, а за січень–серпень 2025-го — 253.

Де зосереджені підсанкційні компанії

Найбільше українських компаній, що мають прямі або пов’язані санкції, зареєстровані у Києві (722), Криму (496), Донецькій (299) та Луганській (185) областях. Висока концентрація також спостерігається у Дніпропетровській (119), Запорізькій (107) та Одеській (100) областях.

За видами діяльності найбільша частка припадає на торгівлю — 449 компаній, або майже 18% від загальної кількості. Ще близько 14% (351 компанія) працюють у сфері надання інших послуг, переважно як громадські організації. В ІТ-сфері зафіксовано 209 компаній, а у сфері операцій з нерухомістю — 207.

Суттєву частку також займають підприємства професійної, наукової та технічної діяльності (175), переробної промисловості (166), будівництва (153), адміністративних і допоміжних послуг (133) та транспорту (108).

Санкції та виручка

У 2024 році фінзвітність подали лише 525 компаній із санкційними зв’язками, з яких 328 задекларували виручку на 240 млрд грн. У 2023-му відзвітували 561 підприємство, але лише 359 показали дохід — разом 225 млрд грн. У 2022 році фінзвітність надали 594 компанії, з яких 410 отримали понад 239 млрд грн виручки.

Аналіз свідчить, що після введення персональних санкцій у 2021–2023 роках більшість компаній фіксували падіння доходів або взагалі не подавали фінзвітність. Це може означати фактичне згортання діяльності.

Втім, після завершення строку санкцій фінансовий стан деяких підприємств покращується. Наприклад, ТОВ "Інтерімп"  майже не працювало у 2021–2023 роках (виручка менше 1 тис. грн), але після закінчення санкцій у 2024 році заробило вже 95,5 млн грн.

Половина компаній із пов’язаними санкціями скоротили доходи, тоді як 25% навпаки збільшили виручку. Так, ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" у 2024 році наростив доходи на 81%, попри санкції проти одного з бенефіціарів.

Санкції та корпоративні групи

717 із 2 514 компаній, пов’язаних із санкціями, мають відношення до 134 корпоративних груп, за даними YouControl.

Найбільше таких підприємств входить до:

• "Group DF" Дмитра Фірташа — 100 компаній (санкції накладені у 2021 та повторно у 2024 р.);
• "Смарт-Холдингу" Вадима Новинського — 62 компанії (санкції проти нього введені у грудні 2022 р.);
• "Приват" Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова — 53 компанії (санкції з лютого 2025 р.).

Раніше повідомлялось, що Україна координує з G7 посилення санкцій проти Росії.