Штрафи на фармринку: після дистриб’юторів АМКУ слід взятися за аптеки – експерт

Йдеться про рішення АМКУ оштрафувати двох дистриб’юторів лікарських засобів – ТОВ "БаДМ" та СП ТОВ "Оптіма-Фарм, ЛТД" – на загальну суму понад 4,8 млрд грн. Зазначається, що ці компанії протягом 2020-2023 років узгоджено встановлювали однакові або подібні ціни на популярні лікарські засоби, зокрема Спазмалгон, Евказолін, Біфрен, Нейроксон тощо.

У АМКУ наголосили, що це призвело до збільшення їхньої частки на ринку на 17% та зростання чистого прибутку: у СП "Оптіма-Фарм, ЛТД" – в 11 разів, у ТОВ "БаДМ" – у 3,5 раза порівняно з 2019 роком.

"Були зафіксовані випадки, коли зміна вартості відбувалася в один і той самий день або з інтервалом у кілька діб – вочевидь, без прив’язки до відпускної ціни або будь-якого іншого ринкового показнику", – повідомив Черненко.

Екснардеп говорить, що загальна частка цих двох компаній на ринку оптової реалізації ліків за 2022-2023 роки перевищила 85%, що унеможливило чесну конкуренцію для інших гравців.

Він також звернув увагу на схожі ризики у роздрібному сегменті фармринку, а саме в аптечному бізнесі.

"Топ-5 аптечних мереж контролюють 64% усього роздрібного товарообігу та володіють 41% усіх аптечних точок в країні. І донедавна вони вирішували не тільки те, яку ціну заплатить споживач, а й те, що саме він купить", – наголосив Черненко.

На його думку, хоча регуляція РНБО, запроваджена на початку року, та консолідована позиція виробників ліків дозволили повернути контроль над ціноутворенням, потрібні додаткові кроки. Зокрема, необхідно створити механізми, що унеможливили б відродження тіньових схем, а також запобігти розширенню монополії великих мереж.

Нагадаємо, в лютому 2025 року президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення РНБО для посилення контролю над ціноутворенням на фармринку, зокрема заборону маркетингових платежів між аптеками та виробниками.