Про це повідомляє Dilo з посиланням на дані The Hill.

Команда глави Пентагону Піта Гегсета намагається переконати Конгрес схвалити щонайменше 350 мільярдів доларів нових військових асигнувань у межах однопартійного пакета бюджетного узгодження під час поствиборчої сесії. 

Проте проукраїнське крило республіканців обурене останніми зовнішньополітичними кроками глави держави: угодою з Володимиром Путіним про імпорт російського дизельного пального та повідомленнями про обмеження доступу України до стратегічних супутникових систем.

Законодавці наголошують, що фактичне зупинення виконання закону авторства покійного сенатора Ліндсі Грема, який Трамп підписав лише минулого місяця, допомагає Кремлю наповнювати військовий бюджет.

Позиція законодавців та масштаби оборонного пакета

Член Комітету у справах збройних сил Дон Бекон попередив, що жодна законодавча ініціатива Трампа не пройде Конгрес у цей період, якщо адміністрація не почне карати російську воєнну машину, а не підживлювати її. 

Зі свого боку конгресмен Браян Фіцпатрік у коментарі для The Wall Street Journal заявив про неминучі наслідки, якщо не відновлять роботу супутникових технологій: "Відомства не отримають фінансування, якщо вони не виконують свою роботу".

Пакет фінансування Пентагону на $350 млрд, який Гегсет просуває як складову рекордного оборонного запиту на $1,5 трлн, передбачає такі ключові витрати:

• $113 млрд — на розвиток оборонно-промислової бази (зокрема понад $48 млрд на критичні мінерали);
• $103 млрд — на недорогі автономні системи, штучний інтелект і протидію дронам;
• $47 млрд — на розширення виробництва боєприпасів;
• $17 млрд — на систему протиракетної оборони "Золотий купол" та безпілотники;
• $14 млрд — на модернізацію та виробництво літаків F-35, бомбардувальників B-52, винищувача наступного покоління для ВМС і транспортувальників KC-130J;
• $36 млрд — на категорію "Warrior Ethos", що передбачає вкладення в житлову інфраструктуру для військових.

Через одностайну опозицію демократів війні Трампа в Ірані лідерам республіканців потрібен голос практично кожного однопартійця для схвалення ініціативи. Водночас вихід на пенсію або поразка на виборах багатьох законодавців позбавляє їх страху перед політичними наслідками, що суттєво посилює ризик провалу оборонного пакета.

Дизельна угода, погрози щодо розвідданих і заяви про перемир'я: що передувало

9 жовтня президент США Дональд Трамп оголосив, що провів "надзвичайно успішну розмову" з російським лідером Володимиром Путіним і домовився з ним про постачання кількох мільйонів тонн дизельного пального із РФ.

На тлі цього Міністерство фінансів США оголосило, що за дорученням Трампа Управління з контролю за іноземними активами негайно видає тимчасову загальну ліцензію для дозволу постачання російського дизельного пального на глобальний ринок.

Президент України Володимир Зеленський назвав цей крок США "очевидною слабкістю, що грає на Росію", а також розкритикував те, що це сталося на тлі українсько-американських перемовин про мир.

10 жовтня видання Axios писало, що адміністрація президента США Дональда Трампа посилила тиск на Україну через удари по російських нафтопереробних заводах. Американська сторона хоче, щоб Київ припинив такі атаки в односторонньому порядку, а український чиновник стверджує, що під час переговорів пролунала навіть погроза припинити передачу американських розвідданих.

11 жовтня Дональд Трамп заявив про нібито початок "енергетичного перемир’я", стверджуючи, що Україна та РФ дали згоду на припинення ударів. Володимир Зеленський назвав цю заяву "новиною" та наголосив, що Київ готовий до такого кроку, якщо його реально виконає Москва.