- Категорія
- Новини
- Дата публікації
ВЕС у Чорнобильській зоні: чому проєкти компаній "Вітряні парки України" і NOTUS Energy ризиковані
Українські та іноземні інвестори розглядають можливість будівництва вітроелектростанцій у Чорнобильській зоні відчуження. Йдеться, зокрема, про "Вітряні парки України" та німецьку NOTUS Energy, яка 2023 році разом з урядом України та "Укренерго" підписала меморандум щодо проєкту ВЕС у зоні потужністю до 1 ГВт. Водночас у галузі вважають такі ініціативи економічно сумнівними через високі ризики.
Як повідомляє Delo.ua, за словами Андрія Конеченкова, голови правління Української вітроенергетичної асоціації, "З’явилася інформація про те, що деякі компанії — зокрема "Вітряні парки України", компанія NOTUS ENERGY (Німеччина) та інші — заявляли про наміри побудувати там свої вітроелектростанції".
Розвиток відновлюваної енергетики на цій території передбачений державною Стратегією розвитку зони відчуження на 2024–2032 роки. Наразі там уже працюють сонячні електростанції.
Вітропарк у Чорнобильській зоні
На початку квітня Європейський банк реконструкції та розвитку повідомив про намір надати кредит до €65 млн для будівництва нової вітроелектростанції в Україні. Загальна вартість реалізації проєкту Notus Wind оцінюється у 231,4 млн євро. Основним власником проєкту виступає німецька Notus Energy
Нагадаємо, що Notus Energy ще у 2023 році підписала меморандум з урядом України та "Укренерго" щодо розвитку вітропарку в Чорнобильській зоні загальною потужністю до 1 ГВт.
Які ризики
Водночас експерти галузі до таких планів ставляться критично. За словами Андрія Конеченкова, будівництво ВЕС у Чорнобильській зоні є "недоцільним і ризикованим".
Ключові ризики таких проєктів:
- складна дозвільна система
- обмеження на використання та вивезення обладнання
- ризики під час земляних робіт
- низька ефективність через лісистість
- висока вартість підключення до мережі
Серед ключових факторів він називає складну дозвільну систему: територія перебуває під управлінням державного підприємства "Чорнобильська АЕС", і будь-які роботи потребують спеціальних погоджень.
Окремою проблемою є операційні обмеження. Обладнання, завезене в зону, практично неможливо вивезти без спеціальної обробки через радіаційне забруднення, що збільшує витрати інвесторів.
Також під час будівництва існує ризик натрапити на незафіксовані поховання радіоактивних матеріалів.
Крім того, висока лісистість території знижує ефективність роботи вітротурбін.
Ще одним обмеженням є інфраструктура. Існуючі електромережі в зоні застарілі, а для підключення нових ВЕС потрібно будувати окрему підстанцію за її межами, що суттєво збільшує капітальні витрати.
У сукупності ці фактори можуть зробити такі проєкти економічно невигідними ще до початку реалізації.
За словами Андрія Конеченкова, станом на зараз в Україні встановлено 2,24 ГВт вітрових потужностей, з яких близько 1,3 ГВт знаходяться на тимчасово окупованих територіях. Фактично працює близько 1 ГВт.
Згідно з Національним планом дій з відновлюваної енергетики, Україна має амбітну мету — досягти 6,2 ГВт вітроенергетичних потужностей до 2030 року. Наразі понад 4 ГВт нових проєктів уже перебувають на різних стадіях розробки.