“Зроблено в Україні”: чому компенсація в 15% не допомагає українським виробникам техніки

Про це пише Delo.ua.

Програма “Зроблено в Україні” працює вже понад півтора року. Ще за уряду Дениса Шмигаля, 20 серпня 2024 року, було ухвалено базову постанову № 952. Проте сам механізм компенсації 15% за промислову техніку та обладнання деталізували та запустили постановою Кабінету Міністрів України № 1122 від 24 вересня. Впродовж 2024-2025 років держава відшкодувала покупцям 112,4 млн грн.

Вже цього року, 1 травня, Міністерство економіки України затвердило виплату 15,6 млн грн компенсації за березень. Цю суму нараховано покупцям, які придбали 41 одиницю української техніки на загальну суму 125,1 млн грн. В уряді зазначають, що такий механізм має забезпечити пряму підтримку виробників та стимулювати попит на внутрішньому ринку.

У Міністерстві повідомили, що відшкодування стосується продукції 12 підприємств. Серед них – ТОВ “Київський машинобудівельний завод”, що виготовляє автокрани, та ТОВ “Араміс”, яке спеціалізується на виробництві лазерних верстатів.

Водночас обсяг компенсацій залишається відносно невеликим у порівнянні з оборотами самих підприємств. У середньому держава виплатила близько 1,3 млн грн на одного виробника.

Для ТОВ “Київський машинобудівельний завод” це становить приблизно 2,7% від річного доходу компанії за 2025 рік, який перевищив 48,5 млн грн. Для ТОВ “Араміс” середній розмір компенсації дорівнює близько 0,4% від доходу підприємства, що у 2025 році склав майже 326 млн грн.

Представники Київського машинобудівельного заводу та ТОВ “Араміс” у коментарі Delo.ua розповіли про реальні складнощі, з якими стикається програма на практиці.

Корупційний чинник

Однією з ключових проблем програми компенсацій є корупційний “кешбек” від імпортерів, через який перевагу нерідко надають іноземній техніці, а не українській, зазначає директор ТОВ «Київський машинобудівельний завод» Олег Безвершенко:

“Найбільш проблемним є корупційний фактор, коли офіційна компенсація програє тіньовому “кешбеку”. Під час тендерів посадові особи комунальних підприємств часто ігнорують можливість заощадити 15% бюджетних коштів.

 Натомість вони обирають імпортну техніку, де постачальники пропонують ті самі 15%, але вже як особисту вигоду.”, - зазначив директор.

Нестабільність енергопостачання

Ще одним важливим чинником, що негативно впливає на український бізнес, є нестабільне електропостачання та вимоги щодо локалізації понад 40%. 

“Наразі наш завод утримує рівень локалізації понад 40%. Однак, стрімко зростають витрати на електроенергію, пальне та логістику, через що українська продукція іноді стає дорожчою за китайські аналоги. 

У Китаї виробництво зосереджене в масштабних технопарках, що дозволяє мінімізувати витрати та стабілізувати ціни. Крім того, ми стикаємось із бюрократією. Отримання грантів затягується: підготовка документів триває місяцями, а фінансування може затримуватись на пів року і більше”, - пояснює Олег Безвершенко.

Натомість ТОВ “Араміс” збільшила обсяги виробництва, та у 2026 році планує зростання ще на 30%, зазначив СЕО компанії, яке спеціалізується на виробництві верстатів для лазерного різання металу, Сергій Шевченко:

“Планка у 40% локалізації тримається, і ми її розширюємо. Зараз ми наймаємо більше людей і через оптимізацію намагаємось мінімізувати собівартість. Завдяки локалізації ми пропонуємо клієнтам вигідне поєднання програм: грант 70/30 та кешбек 15%”.

Складні умови з енергопостачанням не оминули й “Араміс” – наразі компанія планує інвестувати у сонячні панелі.

Проблеми покупців 

Директор ТОВ “Київський машинобудівельний завод” наголошує: щоб отримати компенсацію, недостатньо просто купити продукцію українського виробника. Покупець, навіть за наявності коштів, мусить вести бізнес повністю “в білу”, що можуть дозволити собі далеко не всі підприємства:

“На сьогодні наш завод – єдине підприємство в сегменті автокранів, чия продукція офіційно підпадає під державну програму компенсації вартості. Здавалося б, це велика перевага, але на практиці ефективність цього інструменту майже нівелюється кількома критичними факторами. 

По-перше, ми спостерігаємо глибоку кризу в приватному та комунальному секторах. Компанії перебувають у вкрай складному фінансовому стані. Навіть за умови 15-відсоткової компенсації придбання нової техніки для них залишається майже неможливим – у бізнесу просто немає обігових коштів. 

По-друге, існують суттєві бар’єри для ведення прозорої діяльності. Багато потенційних покупців не можуть скористатися програмою, оскільки не відповідають вимогам прозорості. Якщо бізнес працює не повністю легально, доступ до компенсації для нього закритий”.

“Зроблено в Україні” йде до війська

За інформацією Кабміну, цьогоріч у межах програми підприємці придбали 41 одиницю техніки – це майже на 52% більше, ніж у березні минулого року. “Показник зростання попиту на рівні 52% порівняно з минулим роком свідчить про певне пожвавлення ринку, однак цей ріст має специфічні особливості. Передусім змінилася структура замовників», -  зазначає Олег Безвершенко.

Якщо раніше основними клієнтами були громади та комунальні підприємства, то в першому кварталі 2026 року лідером стали військові структури. «З огляду на це ми коригуємо виробничі пріоритети. Основним акцентом залишаються автокрани. Завод працює за гібридною моделлю: частина техніки виробляється серійно, а інша – під конкретні замовлення. Водночас ключовим бар’єром залишається позиція осіб, які приймають рішення» , - констатує дтректор. 

За його словами, частина чиновників і військових керівників надають перевагу імпортній, зокрема китайській техніці. Часто це супроводжується маніпуляціями законодавством. Замовники використовують прогалини в постановах, ухвалених на початку 2022 року, щоб обходити пріоритет українських товарів”.

Під “прогалинами” Олег Безвершенко має на увазі спрощену процедуру закупівлі. Вона дозволяє ігнорувати вимоги до локалізації, посилаючись на “термінову потребу”, і закуповувати іноземну продукцію в обхід української.

Як працює програма

Програма реалізується в межах політики “Зроблено в Україні” та поширюється на техніку з рівнем локалізації від 40%. До переліку вже включено 514 позицій від понад 30 українських виробників.

Щоб отримати компенсацію, покупець має:

• обрати техніку з офіційного переліку Мінекономіки;
• оплатити її через один із 29 уповноважених банків;
• подати заяву до банку разом із підтвердними документами;
• отримати відшкодування.

Для виробників передбачена окрема процедура включення продукції до програми: необхідно подати пакет документів, що підтверджує рівень локалізації та собівартість, після чого Мінекономіки додає товар до переліку.

Нагадаємо, що за час дії програми нею скористалися понад 90 тисяч підприємців, а внесок у ВВП становив 226,2 млрд грн.

У державних і комунальних закупівлях пріоритет надається українським виробникам. Вимоги локалізації поширюються на 128 видів продукції – від машинобудування до металоконструкцій і труб великого діаметра.