Стабільний фриланс: як пережити турбулентність під час війни та знайти клієнтів на довгий час

Тим, хто втратив роботу через війну, також довелося шукати альтернативу роботі з офісним графіком. І виходом для них також стала самозайнятість і пошук власних замовлень. Тому 24% безробітних вже знайшли віддалену або часткову роботу. Найбільш популярними спеціальностями серед фрилансерів стали програмування, написання текстів, дизайн та просування проєктів.

В умовах війни чи криз (як раніше була пандемія та карантин) фрилансу часто боялися через стереотипи про нестабільність, низький дохід, відсутність прогнозованої стратегії та кар’єрного росту. Однак сьогодні самозайнятість — це життєва стратегія. І мій особистий досвід та кейси знайомих доводять: якщо до цього підійти як до бізнес-плану, можна знайти стабільність, прогнозованість замовлень і доходів та регулярно нарощувати професійні навички. Навіть під час війни чи інших кризових моментів. Міфи про фриланс та їхнє розвінчання на власному кейсі описую нижче. 

Міф №1: Фриланс — нестабільна робота

Підписуйтеся на YouTube-канал delo.ua

Здебільшого фрилансера уявляють як людину, яка працює не з офісу та береться одночасно за кілька тимчасових робіт. Однак, це не зовсім так. Потрібно зрозуміти, що фриланс це не завжди дистанційна робота з кількома короткостроковими проєктами. Такий вид теж існує, однак частина фрилансерів має співпрацю з компаніями чи фізичними замовниками на довгі роки.

Існує кілька типів фрилансу. Так званий “чистий” — це якраз про людину, яка береться за просте завдання, що їй під силу та не забирає багато сил й енергії. У цьому випадку між замовником та виконавцем немає жодних інших зобов’язань, окрім як виконати проєкт та передати клієнту. Саме тоді зберігається баланс між незалежністю та хорошим заробітком. Такий формат роботи дозволяє поєднати цифрове кочівництво та кар’єру.

Протилежним видом є дистанційна робота в штаті. Коли співробітник не відвідує офіс та заходи компанії, а виконує план роботи онлайн. Це практично звичайний офісний працівник, але його офіс буде за межами компанії.

І останній вид співпраці, скажімо, золота середина між двома попередніми — це контрактний фриланс. Таке співробітництво частіше використовують компанії з Європи чи США. Це — довгострокова співпраця, коли спеціаліста наймають, щоб закрити певну проблему на якийсь час. Фахівець потрапляє в команду на певних умовах, які прописані у контракті. Відмінність цього фрилансу з роботою у штаті полягає у тому, що фахівець не має доступу до внутрішніх баз та ресурсів, а також не може представляти компанію. Натомість може мати справді вільний графік (на відміну від просто дистанційної роботи) та вибудовувати свою роботу в той спосіб, який саме йому зручно.

Американські, німецькі, британські компанії та з інших країн наймають наших фахівців саме за такими контрактами, бо кваліфікація у них висока, а оплата порівняно невелика. І такі контракти з фрилансерами можуть тривати роками.

Тому не можна зводити фриланс лише до нестабільної роботи, частіше це якраз, навпаки, можливість для розвитку. Ти можеш працювати, а паралельно вчитися чи відпочивати. Або ще й пережити війну, не відриваючись від роботи та не втрачаючи клієнтів.

Міф №2: Знайти клієнта просто/надто складно 

Існує одразу два паралельні міфи. Перший, що знайти замовлення для фрилансера-початківця дуже складно або на це потрібні місяці. Другий — що це так легко, як заварити каву: викотив резюме, додав кілька робіт у портфоліо — і ти вже даєш відкоша різним клієнтам. І той, і той міф хибний та дуже залежить від конкретної людини, її досвіду та портфоліо. Але я для себе виокремив кілька пунктів, на які варто таки звернути увагу в пошуках замовників.

Щоб знайти постійну роботу, перш за все потрібно для себе зрозуміти, які завдання ви можете виконати, якого рівня складності та за який час. Адже замовнику треба вказати варіанти рішень та час виконання проєкту. 

Існує два види платформ, де можна шукати клієнтів — глобальні та регіональні. На глобальних замовник готовий взяти в команду спеціаліста хоч України, хоч з Фіджі. Це означає, що в завданні немає специфічних технічних особливостей для певного регіону чи роду занять, які не зможе виконати людина з будь-якої країни світу. Це такі платформи як Freelancer, Fiverr, PeoplePerHour. Там можна зареєструвати профіль, свою інформацію та додати портфоліо.

Пропозиції на регіональних платформах зазвичай означають, що клієнт шукає спеціаліста, який розуміється на специфіці виконання у певному регіоні, володіє навичками,  які застосовуються у тій місцевості. Тож очікування цих клієнтів можуть втілити здебільшого регіональні спеціалісти. Як приклад платформа Jobs in Berlin.

Тож для фрилансера початківця варто акцентувати увагу саме на глобальних платформах, де більше пропозицій — відповідно більше можливостей отримати роботу мрії. 

Міф №3: Є важливіші клієнти, а є другорядні

Кожен клієнт важливий. Щодня ви будуєте свою репутацію, якою вона буде — залежить саме від вас. Тому кожна співпраця з командою, замовником, колегою  — це можливість проявити себе як професіонала, щоб це стало поштовхом для розвитку в майбутньому. Запам’ятайте, сьогоднішній колега завтра цілком можливо стане потенційним клієнтом. Так було й у мене. Ще 2013 року я працював над одним проєктом — сайтом для криптовалюти. А вже через 7 років член старої команди звернувся до мене вже керівником компанії, щоб я створив для нього подібну платформу. Тобто людина пам'ятала про мої професійні якості весь цей час. Це рекорд!

Навіть, коли ви просто робите свою роботу, хтось помічає віддачу в проєкті, співпрацю в команді, поведінку та якість виконання завдання. Тому намагатися сподобатися одному замовнику, а з іншим схатлурити — неправильна модель поведінки. Це безвідповідально та непрофесійно, та нічим хорошим не закінчиться для кар’єри фрилансера.

Тож, уже отримавши клієнтів, необхідно тримати марку та не розчаровувати замовників. Краще зробити більше, якщо на це є ресурс. Таким чином ви “зачаровуєте” всіх та знаходите клієнта на все життя.

Міф №4: Роботи або багато, або зовсім немає. Відтак: або тонеш у завданнях, або плюєш у стелю

Пропоную кілька порад, які налаштують робочі процеси на організований шлях від отримання замовлення до пітчу клієнту.

Систематизуйте свою роботу за допомогою спеціальних сервісів, щоб потім не страждати від зривів чи надто близьких дедлайнів. Наприклад, я оформлюю свої думки в Mind Map, нотатки в Google і роблю презентацію з результатами роботи.

Для кожного проєкту створюйте окрему теку з усіма документами, нотатками, презентаціями, щоб жодна дія не була поза нею. Така організація робочого процесу потрібна перш за все для вас, адже в іншому проєкті напрацьована інформація може зіграти на руку. 

Наприклад, якщо ви пропонуватимете свої послуги клієнту для подібного проєкту, яким ви раніше займалися, то завдяки впорядкуванню, вже будете зорієнтовані у тривалості виконання завдання, витрачених ресурсах, ціні та алгоритму наступних дій. Це вас вигідно відокремить від інших конкурентів, що і є успішним стартом.

Завжди пропонуйте клієнту кілька варіантів виконання роботи, нехай у замовника залишається вирішальна роль. 2-3 прикладів достатньо, щоб продемонструвати вашу кваліфікацію.

Можете фіксувати час виконання того чи іншого завдання й у такий спосіб закладати час на проєкт та розуміти бюджет. Зробивши один раз презентацію чи прописавши той чи інший код, ви розумієте, де складнощі, скільки часу йде на звітність, скільки на переговори - і так ви зможете повноцінно планувати власний час та ресурси. Також розумітимете: ось тут маю велике навантаження, краще обговорити з клієнтом інші дедлайни або ж взагалі не подаватися на проєкт, бо є ризик не виконати ні того, ні іншого.

Самостійна організація робочого процесу це ваша персональна відповідальність, яка впливає на працездатність, конкурентоспроможність та репутацію. Тому її також треба виховувати та дисциплінувати. Але планування дозволить позбутися ситуації “або повна чаша, або пустота”.

Міф №5: Фриланс — хрест на кар’єрному розвитку 

У фрилансі все навпаки. Тут потрібно постійно розвивати нові навички. І це не лише про підвищення кваліфікації, а й опанування суміжних спеціальностей. 

Чим більше ви будете знати і вміти — тим більше матимете клієнтів і вищу заробітну плату. Замовнику не потрібно 10 людей, які будуть працювати над одним завданням, краще це буде один ас, який від початку і до кінця розуміється на своїй справі. 

Перевага звичайно буде за спеціалістами з широким профілем та бажанням постійно розвиватися. Але з часом ви цілком можете створити й власний бізнес та об’єднати навколо себе команду, яка надаватиме різні послуги на міжнародному ринку. Тобто кар’єрний ріст у фрилансі ви будуєте самі. Для декого — це нарощування професійних навичок і збільшення коштів за замовлення. А для когось — це створення нової команди, яка може перейняти досвід та вже ваші навички.

Можливостей для розвитку у фрилансі безліч. Стабільний дохід та робота — реальність у цій сфері, так само як і реальністю для України стала війна і необхідність жити та працювати, куди б не летіли ворожі ракети…