Низка кандидатів до Вищої ради правосуддя мають родичів або зв’язки в Росії – ЗМІ

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Незабаром Етична рада має надати рекомендації З’їзду суддів, який може обрати до Вищої ради правосуддя додатково 8 членів і тоді орган стане повноважним і зможе продовжувати судову реформу в Україні, відзначає видання. Втім, серед претендентів, з якими уже проведено попередні співбесіди, є низка кандидатів, які викликають запитання у експертів. Зокрема, через їхні зв’язки із країною-агресором під час війни, а також через політичні та бізнес контакти у минулому.

Згідно із дослідженням, яке провели Фундація DEJURE, Автомайдан і Центр протидії корупції, щонайменше п’ятеро потенційних кандидатів до ВРП мають зв’язки із РФ. Це суддя Касаційного цивільного суду Верховного суду України Сергій Бурлаков, суддя Госпсуду Кіровоградської області Наталія Коваленко, суддя Миколаївського апелсуду Тетяна Бондаренко, суддя Госпсуду Донецької області Юлія Бокова та суддя Херсонського адмінсуду Олена Ковбій. Експерти відзначили, що кожен з цих претендентів має або родичів в Росії, або відвідував цю країну, або має відповідні бізнес-контакти.

Так, в Росії проживає брат судді Ковбій. Брат судді Тетяни Бондаренко є громадянином Росії, а сама суддя регулярно здійснювала подорожі до країни-агресора уже після вторгнення в 2014 році. Суддя Бокова, її донька та батьки часто відвідували тимчасово окупований Крим після березня 2014 року. Вона та її близькі родичі володіють майном на тимчасово окупованій території. На території Росії станом на 2018 рік проживав батько судді Бурлакова. Громадянином РФ є і батько судді Коваленко.

У деяких інших кандидатів також можуть бути опосередковані або приховані сентименти до Росії. Зокрема, голова Другого апеляційного адмінсуду Геннадій Бершов був доповідачем у резонансній справі з позбавлення статусу почесного громадянина Харкова російського бізнесмена Павла Фукса та члена Ради Федерації Олександра Шишкіна (голосував за анексію Криму і вторгнення в Україну). І ухвалив рішення проти позбавлення їх такого статусу (це була позиція екс-мера Геннадія Кернеса).

Що стосується політичних контактів, то Сергій Бурлаков до призначення в 2019 році суддею як адвокат представляв інтереси та був радником народного депутата від забороненої в Україні партії "Опозиційна платформа – За життя" (сьогодні член групи "Воля народу") і президента Харківського концерну "АВЕК" Олександра Фельдмана. Крім того, Бурлаков і досі є засновником ГО "Всеукраїнське об’єднання "Народні ініціативи", однойменну з партією Фельдмана. "Відтак про вплив Фельдмана, його родини та бізнес-інтересів його компаній на діяльність Бурлакова як судді – а значить і – в разі обрання – члена Вищої ради правосуддя, можна тільки здогадуватися. Не кажучи вже про те, що проросійська діяльність ОПЗЖ, спрямована на підрив української державності, уже фактично є доведеним фактом", - пише видання.

Потенційно ризиковані для репутації бізнес-зв’язки є і у інших кандидатів до ВРП. Наприклад, дружина судді Суворовського райсуду Одеси Вадима Кисельова довгий час працювала в структурах скандальних одеських підприємців Бориса Кауфмана та Олександра Грановського. До призначення суддею в компаніях бізнесменів працював і сам кандидат.

За словами експертів, Сергія Бурлакова також можна вважати креатурою Бориса Гулька, голови Касаційного цивільного суду в складі Верховного суду.

Крім того, разом із колишньою генпрокуроркою Іриною Венедіктовою та її чоловіком Денисом Колесником, кандидат на посаду члена ВРП є засновником ГО "Харківський правничий центр". Цю організацію Венедіктова "забула" вказати в декларації, за що активіст Сергій Стерненко написав на неї заяву в НАБУ. "Наявність конфлікту інтересів у рішеннях Бурлакова і Венедіктової щодо юрисдикцій одне одного ще належить з’ясувати. Проте не зайвим буде нагадати, що відсторонення генпрокурорки зі свого поста було напряму пов’язано із війною з Росією, а саме з численними випадками колабораціонізму співробітників Офісу Генпрокурора та регіональних прокуратур", - пише видання.

"Задля зниження ризику потрапляння в органи рівня Вищої ради правосуддя потенційних колаборантів і зрадників питання зв’язків із російською федерацією кандидатам в анкетах і на співбесідах вартувало б ставити одним із перших, передаючи потенційно небезпечних на перевірку до СБУ", - резюмують автори.