Рада проголосувала в першому читанні за заборону розголошення окремих відомостей із судових рішень

Прокачайте маркетинг-стратегію свого бізнесу та знайдіть нові канали взаємодії з аудиторією на MRKTNG марафоні від MMR та Ekonomika+

25 червня топменеджери Ощадбанку, Укрзалізниці, NOVA (Нової пошти), Kernel, Ковальська та ще 25+ великих компаній розкажуть, які стратегії та канали просування підійдуть саме вашому бізнесу.

Забронювати участь

Про це інформує агентство "Інтерфакс-Україна".

Що пропонує законопроєкт

Законопроєкт №7033-д пропонує внести до закону "Про доступ до судових рішень" зміну, згідно з якою доступ (загальний і повний) до ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей і документів, про відмову в задоволенні клопотання про арешт майна, про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, про відмову в задоволенні клопотання про обшук житла, про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, про відмову в задоволенні клопотання про проведення негласної слідчої (розшукової) дії у кримінальних справах, а також до текстів судових ухвал, забезпечується через рік після внесення таких ухвал до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Законопроєкт також пропонує обмежити публікацію в текстах судових рішень, відкритих для загального доступу, таких відомостей: найменування органів військового управління, з'єднань, військових частин, закладів вищої освіти, військових навчальних підрозділів вищої освіти, установ і організацій; найменування суб'єктів, які входять до складу оборонно-промислового комплексу України; адреси місцезнаходжень і найменування об'єктів критичної інфраструктури; адреси місцезнаходжень та найменування об'єктів державної власності, які мають критичне значення для оборонно-промислового комплексу України. Такі відомості пропонується замінювати буквеними або цифровими позначеннями.

Законопроєкт також передбачає обмеження під час дії правового режиму воєнного стану на території України загального доступу до судових рішень у кримінальних провадженнях щодо осіб, які підозрюються чи обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки, у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації або проти встановленого порядку несення військової служби.

Загальний доступ до відповідних рішень пропонується забезпечити через рік після дня закінчення (скасування) воєнного стану.

Окрім цього законопроєкт обумовлює, що на час дії воєнного стану суду надається право під час направлення рішення до Реєстру визначити, яка саме інформація не підлягає розголошенню (опублікуванню), якщо судовий розгляд відбувався у відкритому судовому засіданні, але розголошення окремої інформації, на думку суду, може зашкодити безпеці.

Громадські організації виступили проти законопроєкту № 7033-д

Зауважимо, раніше більше 30 громадських організацій закликали Верховну Раду не ухвалювати законопроєкт № 7033-д.

У своєму зверненні організації заявляли, що запропоновані зміни суперечать принципам демократичного суспільства і євроінтеграційним зобовʼязанням України.

Правозахисники зауважують, що проєкт закону пропонує цілу низку сумнівних нововведень як на період воєнного стану, так і у мирний час.

По-перше, на час дії воєнного стану та рік після його закінчення пропонується обмежити доступ до судових рішень у справах, які становлять особливий суспільний інтерес (зокрема про злочини проти основ нацбезпеки, охорону держтаємниці, недоторканності держкордону, призову і мобілізації, а також порядку несення військової служби).

"Таке обмеження є непропорційним та не відповідає запиту суспільства", - зазначають правозахисники.

Вони це пояснюють тим, що журналісти, адвокати, науковці, громадські активісти не зможуть дізнатися про обставини справи та накладене судом покарання на ворогів (державних зрадників, колаборантів, посібників окупантів) та військових. Приховування судових рішень однозначно підвищить напругу і недовіру до влади в українському суспільстві, зокрема щодо мобілізаційних заходів.

По-друге, планується надати суддям право на власний розсуд вилучати із судових рішень інформацію, що "може зашкодити безпеці" у справах, розглянутих у відкритому засіданні.

"Це суперечить загальному принципу гласності судового процесу і несе корупційні ризики", - йдеться у заяві організацій.

Крім того, таке рішення суддя ухвалюватиме поза процесуальним порядком, тому його законність і обґрунтованість буде неможливо перевірити. У випадку, коли, на думку суду, розголошення певної інформації може зашкодити інтересам нацбезпеки, а отже розгляд і оголошення цієї інформації повинні відбуватись у закритому судовому засіданні, такий механізм уже передбачений українським законодавством.

По-третє, пропонується суттєво розширити перелік відомостей, які не можна розголошувати в текстах судових рішень.

"Проблема не тільки у тому, що більшість цих відомостей і так доступні у відкритих джерелах (наприклад, про органи пенсійного фонду, соціального захисту населення, органи місцевого самоврядування і, врешті, про суди), що нівелює необхідність приховувати їх зараз", - пояснюють експерти.

Вони зауважують, що це положення може сприяти вилученню з судового реєстру необмеженої кількості рішень на необмежений час для приховання цієї інформації з наявних рішень. До того ж відповідно до проєкту ця норма діятиме не тільки під час воєнного стану, а й у мирний час, що є необґрунтованим та ускладнюватиме моніторинг судових рішень для громадськості.

Тож правозахисники закликають Верховну Раду України відхилити законопроєкт № 7033-д, "оскільки він шкідливий для системи правосуддя та свободи слова, доступу громадськості до публічної інформації, особливо під час війни та після її завершення".

Додамо, що 23 травня Верховна Рада прийняла за основу законопроєкт № 9235 щодо внесення змін до законодавчих актів України, які стосуються окремих питань розкриття банківської таємниці та заходів встановлення опіки над майном фізичних осіб, визнаних безвісно відсутніми або зниклими безвісти за особливих обставин. Цим законопроєктом Рада планує дозволити банкам розкривати банківську таємницю на запити Мін'юсту і нотаріусів.