"Розійшлися ціннісно": Голова української Amnesty International звільнилася через скандальний звіт про ЗСУ

"Це – ще одна втрата, яку мені принесла війна. Улюблена робота, сім років життя, плани на мабутнє, а останні п'ять місяців – ще і рятівний круг у вигляді правозахисної роботи на благо рідної країни під час війни. Все розбилося об стіну бюрократії та глухого мовного бар’єру. Справа не в англійській, а в тому, що якщо ти не живеш у країні, в яку вдерлися окупанти та рвуть її на шматки, тобі, напевно, не зрозуміти, що ж тут такого – засудити армію захисників", - нарікає Покальчук.

При цьому напередодні вона розповіла, що представники українського офісу Amnesty International зробили все, що могли, аби цей матеріал не було оприлюднено.

"Коли на наші неодноразові заперечення ми отримали у відповідь безкомпромісне "ні", ми також зробили все, що могли, аби мінімізувати поширення матеріалу. Ми просили в авторів та авторок надіслати нам завчасно всі версії матеріалу (на жаль, цього не відбулось). Ми переконали їх попросити офіційний коментар від Міноборони, але при цьому вони, на жаль, не надали достатньо часу на отримання відповіді і опублікували це дослідження без їхнього коментаря", - писала Покальчук.

За її словами, український офіс категорично відмовився публікувати цей прес-реліз на своєму сайті чи перекладати його на українську, оскільки вважає його однобоким.

"Бюрократія, нерозуміння локального контексту, негнучка система роботи, ігнорування думки української команди та позиції правозахисної спільноти в Україні, – усе це завадило нам зупинити сьогоднішній реліз іще на стадії ідеї, як би це мало бути. Тим не менш, із усіма згаданими явищами ми боролися до останнього. І будемо продовжувати боротися надалі в різних формах і на різних позиціях, чого б це нам не вартувало", - заявила вона.

Натомість у п'ятницю ввечері Покальчук повідомила, що зрозуміла, що їй не вдасться донести свою позицію до начальства і що текст все ж не буде видалено й замінено на інший.

"Мова не йде про те, щоб міжнародні чи локальні правозахисні організації не фіксували дії українських збройних сил. Принцип незалежності та безсторонності у такій роботі важливий, зрештою, саме для цього існують міжнародні і національні правозахисні організації. Але у таких важливих звітах, які публікуються у такий момент та у такому контексті, не може не бути даних про другу сторону війни, про того хто розпочав цю війну", - вказала вона.

На думку очільниці Amnesty International Ukraine, "прагнучи захистити цивільних, це дослідження натомість стало інструментом російської пропаганди", оскільки не включав офіційну позицію України.

"За останні декілька днів ми з колегами активно проводили роз’яснювальну роботу всередині організації. Я говорила з представниками Amnesty з десятків країн світу, щоб позицію України та українців було почуто. Також я неодноразово говорила з вищим керівництвом, яке, на жаль, в цій ситуації не здійснило належних кроків аби захистити інтереси людей, на чиє благо працює організація і весь правозахисний рух", - додала вона.

За словами Покальчук, з керівництвом Amnesty International вона "розійшлась ціннісно", і саме тому прийняла рішення залишити організацію.