В Мінреінтеграції розмірковують про спецпорядок повернення приватного майна після деокупації Криму

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Як зазначила керівниця відомства Ірина Верещук, процес повернення деокупованого Криму у політичне, правове, соціально-економічне та культурне поле України відрізнятиметься від того, як це відбувалося на звільнених територіях Харківщини та Херсонщини.

"Насамперед це пов’язано з тривалістю періоду окупації. Українські закони не працювали у Криму дев'ять років. За цей час окупанти встигли націоналізувати частину українського майна. Відомі випадки, коли кримчани, котрі виїхали з півострова після окупації, втратили його за російськими законами", - сказала вона.

За словами віце-прем'єрки, хтось не зміг прийняти у спадок майно, яке після російської інвентаризації опинилося у майнових реєстрах країни-агресорки.

"Ці та багато інших питань ми обговорюємо у робочій групі, до якої увійшли юристи, представники центральних органів виконавчої влади та громадського сектору. Для їх вирішення маємо дуже потужну підтримку юристів-міжнародників. Насамперед розглядаються дві категорії – державне і приватне майно", - зазначила Верещук.

Вона вказала, що державне буде повернуто у власність держави й органів місцевого самоврядування, а от питання приватного майна "потрібно обговорювати", оскільки за дев'ять років окупаційні "суди" в Криму ухвалили щодо нього понад 1,2 мільйона рішень, і "з цим теж треба буде щось робити".

Зазначимо також, що українська влада оцінює потребу для забезпечення державного управління в Криму після деокупації у майже 50 тисяч кадрових працівників майбутніх військових чи військово-цивільних адміністрацій.