Чому енергоефективність буде запорукою розвитку ринку нерухомості України після перемоги

  • Денис Суділковський

    маркетинг директор ЛУН

Ми продовжуємо воювати з окупантом на інформаційному фронті, надаючи виключно перевірену інформацію та аналітику.
Війна позбавила нас можливості заробляти, просимо Вашої підтримки.
Підтримати delo.ua

В попередніх частинах обговорили масштаб житлової кризи та що відновлення житлового фонду ймовірно буде коштом приватних інвесторів за підтримки пільгової іпотеки від держави.

Третю частину пишу при свічках, ворог знову тероризує енергетичну інфраструктуру. В такі миті слабкості хочеться в будинку не тільки бомбосховище з генератором, а ще й камін для тепла та власний старлінк на даху.

Світ навчився пристосовуватись до життя поруч з агресором. На дахах житлових будинків Південної Кореї у прикордонних містах буквально розміщують зенітні комплекси. У Фінляндії 50 000 настільки комфортних бомбосховищ, що в деяких з них є навіть стадіони для активних ігор. Про «ізраїлізацію» України з ідеєю «бункер в кожен дім» говорять ще з весни.

Це все крайнощі, котрі, швидше за все, ми не будемо втілювати в нашу реальність. Хоча один «фронт» у нас є і на ньому треба здобути неабиякі перемоги — фронт енергоефективності житла.

Чи отримаємо ми енергонезалежність після перемоги?

З 1 вересня набули чинності нові Державні будівельні норми, зокрема і ті, що стосуються енергоефективності будинків. Так, за ними вимоги стали більш жорсткими, але вони все ще нижчі за провідні світові практики. Розглянемо декілька ключових моментів, що вплинуть на ринок нерухомості після перемоги в цьому аспекті:

По-перше, наш старий фонд з катастрофічною за сучасними мірками енергоНЕефективністю.

З 2014 до 2020 в Україні державою було видано 850 000 компенсаційних кредитів на суму 8.7 млрд гривень для придбання енергоефективного обладнання та матеріалів. За програмою «Теплих кредитів» компенсувалось від 20 до 70%.

Наскільки великий ефект від цієї та подібних програм? На прикладі Києва, серед приблизно 10.000 будинків, 6000 взагалі не мають комплексного утеплення стін. Це хрущовки, сталінки та панельки, котрими щедро забудовували місто з 1955 року і навіть за часів незалежності. При більш детальному дослідженні, лише 4% будинків столиці мають утеплення мінеральною, базальтовою ватою чи пінополістиролом, що відповідає хоча б частково сучасним нормам (ще у 24% рівень утеплення невідомий). І майже всі з цих теплих будинків — новобудови. Програми приносять користь, але в межах міст це виключно точкові результати.

По-друге, національна традиція цін на «комуналку».

Можна довго рахувати ціни за кіловат світла чи гігакалорію тепла, ділити на середню зарплату в регіоні, порівнювати з Європейськими країнами та розпалювати ворожнечу між прихильниками зменшення тарифів та підняття цін до ринкових. 

Можна і ставити незручні питання місцевій владі, котра починає опалювальний сезон при +15 на вулиці, а в Києві 94% будинків мають саме централізоване опалення, а це здебільшого означає, що надлишок тепла регулюється відкриттям вікон.

Але допоки люди обирають придбати електрообігрівач замість того, щоб об’єднатись з сусідами та утеплити будинок — програми енергоефективності не працюють. Згідно з даними Google Trends, цієї осені інтерес до електрообігрівачів виріс понад у 3 рази в порівнянні з аналогічними сезонами минулих років.

І тут держава може виступити не тільки регулятором цін на електроенергію, а й стимулювати утеплення старого фонду. На прикладі польської програми термомодернізації житла, що діє з 1998 року, вибудувана ефективна схема: експерт оцінює майбутню економічну вигоду від утеплення, житлові кооперативи беруть кредит на модернізацію, а покривають його коштом зекономлених на опаленні коштів. Додатково держава за реалізоване утеплення повертає 20% кредиту, бо вона зацікавлена в раціональному використанні ресурсів для задовільнення вимог Євросоюзу. 

І саме стратегія нашої держави щодо цін на енергоресурси для споживачів впливатиме на те, наскільки теплими зведуть нові метри. Бо маючи досвід болючих платіжок, покупець нової квартири буде доволі прискіпливо допитуватись про клас енергоефективності обраного будинку.

Хочеться вірити, що наявність «пряника» — загальний вектор на євроінтеграцію, а це означатиме нові норми до енергоефективності та кошти на їх впровадження, та «батога» у вигляді достатньо важкої зими для українців, все ж змінять традицію останніх десятиліть безвідповідального використання ресурсів, а це сформує новий попит на сучасне житло з низьким та ультранизьким енергоспоживанням.

Фото: ua.depositphotos.com