Міста злякались відповідальності — що стоїть за критикою містобудівельної реформи з боку представників місцевого самоврядування

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

У Верховній раді цього тижня мають ухвалити проект закону 5655 про реформу містобудування. Документ палко обговорюють останні кілька тижнів, адже він кардинально змінює правила гри на ринку. За словами авторів, процеси стануть прозорішими, а корупціогенних факторів стане менше. Одними з найбільших критиків законопроекту є місцеві органи влади. Консолідовано їх позицію представляє Асоціація міст України на чолі з міським головою Києва Віталієм Кличком. Вони бачать у документі обмеження власних прав. Втім, за більш ретельного аналізу виглядає, що йдеться про страх відповідальності і небажання позбуватися корупційних годівниць. 

Більше повноважень містам

Проект закону 5655 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудівної діяльності" розглядають у Верховній раді з осені минулого року. Зміни в галузі давно перезріли: за різними оцінками, до третини вартості житла на первинному ринку можуть становити неофіційні платежі. Основна причина існування схем – складні заплутані процедури та забагато «людського фактору», коли від підписів чиновників різних рівнів залежить майже кожен рух забудовника – від етапу дозволів до введення об’єкту в експлуатацію. Містобудівельна реформа покликана спростити процедури, перевести їх максимальну кількість в автоматизований, електронний вигляд і таким чином знизити корупційні ризики. 

Одним із напрямків реформування стало розширення повноважень місцевого самоврядування у частині контролю за незаконною забудовою. Точніше, замість добровільного моніторингу самочинних будівництв, який і зараз прописаний в законі (але без відповідних механізмів контролю), місцева влада буде в обов’язковому порядку зобов’язана здійснювати такий моніторинг. Крім самочинних будов, постійно під наглядом мають знаходитися об’єкти з високим рівнем ризику, а також ті, щодо яких надходять скарги від фізичних і юридичних осіб. Якщо коротко, це не дозволить більше закривати очі на корупційні схеми з будівництвом без документів, на неналежних ділянках, з перевищенням поверховості тощо – і з подальшим введенням таких будівель в експлуатацію в режимі "наче нічого не сталося". 

"Змінюються інструменти для моніторингу — вони стають цифровими та прозорими. Оскільки вся необхідна інформація міститься в Єдиній електронній системі у сфері будівництва (ЄЕССБ), перевірити законність будівництва уповноваженим органам буде дуже просто. Також через е-систему фіксуватимуться кроки всіх учасників будівельного процесу. Усі сторони, зокрема виконавчі органи місцевих рад, матимуть електронні кабінети в е-системі та залишатимуть електронні підписи під рішеннями та документами", - написала про ці норми законопроекту його авторка Олена Шуляк у колонці для «Економічної правди».

У місцевих рад з’явиться новий інструмент протидії незаконній забудові: у разі, якщо об’єкт відповідає формальним прозорим і вичерпним критеріям самочинного будівництва, його можна буде зносити приписом місцевих органів влади – без рішення суду. 

Це ще один інструмент зменшення корупційних ризиків. Адже часто саме через довгу судову тяганину забудовники могли роками "петляти" від знесення – і в результаті домовленостей вводили в експлуатацію об’єкти, що від початку не відповідали критеріям законності. Серед іншого, передбачається також прибрати «людський фактор» на етапі видачі дозволів – тепер це буде відбуватися автоматично через електронну систему, без чиновників і хабарів. Так само руйнується монополія місцевої влади на ухвалення рішень про введення в об’єкту експлуатацію (таке рішення можуть ухвалювати уповноважені особи з містобудівного контролю). 

"Збільшення повноважень місцевої влади є логічним та послідовним кроком, зокрема й у контексті децентралізації. Можливо, такі зміни будуть до вподоби не всім представникам місцевої влади, адже вони збільшують поле їхньої юридичної та політичної відповідальності. Для посадових осіб передбачені санкції за невиконання своїх обов’язків, водночас у них не буде можливості виправдовувати бездіяльність браком важелів впливу. Проте, ці зміни працюватимуть на користь жителів громад. У них з’явиться можливість обирати на місцевих виборах тих представників, які краще зможуть реалізувати свої повноваження у сфері містобудування", - вважає Шуляк. 

Схеми не хочуть ламатися

Втім, такі зміни не сподобалися представникам місцевого самоврядування. Протягом кількох останніх тижнів Асоціація міст України, яку очолює Київський міський голова Віталій Кличко, послідовно критикує законопроект 5655. Мери вважають, що моніторинг, до якого їх зобов’язує документ, є недостатнім для реального контролю за незаконним будівництвом і зведеться тільки до "спостерігання". 

Також, їхню думку, законопроект "створює умови для монопольного централізованого допуску будівельників на ринок, а тим хто зайде, буде дозволено створити приватний орган контролю містобудівної діяльності без жодного впливу держави чи місцевого самоврядування". Крім того, міські голови побачили, що у проекті закону «вводиться будівельна амністія та відшкодування вартості будівництва самовільним забудовникам з місцевого бюджету; порушуються права власників земельних ділянок, адже відповідальності за самовільне будівництво не буде; ліквідовується можливість громадськості контролювати законність забудови та впливати на незаконні будівництва». 

Втім, ці аргументи виглядають дещо притягнутими і такими, що намагаються захистити нинішній "статус кво" і монополію місцевої влади на «останнє слово» на будівельному ринку. За словами авторів законопроекту, механізми, передбачені в законопроекті, дозволяють здійснювати моніторинг забудов в спрощеному автоматичному режимі на основі прозорих критеріїв. Звичайно, міським чиновникам хочеться самостійно визначати, яка забудова сьогодні більш «незаконна», а на яку можна «закрити очі». Натомість, якщо в системі будуть зафіксовані всі дії, в тому числі підписи і погодження на явно незаконне будівництво (без належних документів чи в неналежній ділянці) – такий чиновник отримає реальне покарання. І цього теж ніхто не хоче. 

Аргумент про компенсацію з бюджету незаконних будов не витримує критики, адже фактично це і є один зі стимулів для місцевої влади не допускати самовільної забудови на найперших етапах. Так само і відсутність відповідальності за незаконну будову для забудовника серед аргументів виглядає дивно: хіба знесення нелегального будинку і неможливість продовжувати проект не є видом такої відповідальності? 

Що стосується закидів про відсутність громадського контролю, то і тут в законопроекті є чітка відповідь: такий механізм передбачений, а окрім традиційних громадських слухань щодо комплексних планів, генеральних планів і детальних планів територій, буде передбачено також доступний для громадськості публічний модуль аналітики з даними про містобудівну документацію та забудову. 

Виглядає, що міські голови відкрито виступають саме проти прозорості і збільшення їхньої відповідальності за незаконні проекти, тіньові схеми і корупційні домовленості із забудовниками. У разі ухвалення законопроекту 5655 у цьому вигляді, їм доведеться продемонструвати більше гнучкості за нових умов, і не факт, що всі з цим впораються. Утім, це не повинно ставати на заваді змінам в одній із найбільш тінізованих і корумпованих галузей, особливо коли від прозорості і швидкості ухвалення рішень в ній буде залежати ефективність майбутньої повоєнної відбудови країни.