Внесення даних в реєстр майнових прав: кого це стосується і чи передбачене покарання

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

"Українці, які володіють квартирами понад 20 років, ризикують втратити житло", "Усі приватизаційні документи на квартири треба негайно переробляти",  - такими заголовками рясніють інтернет-портали та соцмережі з початку 2024 року.

В інформації, що поширюється  в Україні та серед біженців за кордоном, людей закликають негайно внести свою нерухомість в єдиний Державний реєстр речових прав (ДРРП), інакше майно начебто можуть відібрати.

Проте ця інформація не відповідає дійсності. Delo.ua з'ясувало, кому справді слід оновити дані в Держреєсті речових прав і чи є штрафні санкції, передбачені законом за неоновлення даних у реєстрі.

Внесення даних в Держреєстр майнових прав: чому поширюються фейки

За словами юристів, не існує вимоги від державних інституцій до всіх українців щодо оновлення даних у ДРРП. 

"Вимога щодо внесення даних до Держреєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень до 1 січня 2025 року вигадана і не передбачена жодним нормативно-правовим актом. Документи про речові права, які виникли до 1 січня 2013 року (до початку роботи реєстру) цілком і повністю визнаються державою на рівні з витягами з  Держреєстру", - наголосила в коментарі Delo.ua керуючий партнер ЮФ Rezultat Любов Полішкевич.

За її словами, дата “1 січня 2025 року” швидше за все виникла у ЗМІ у звʼязку з чинною донедавна нормою Закону України “Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)”, відповідно до якої, якщо до 1 січня 2025 р. власник невитребуваного земельного паю або його спадкоємець не оформив право власності на ділянку, він вважається таким, що відмовився від її одержання.

Ця норма стосувалася виключно земельних паїв, проте 22 травня 2024 року було ухвалено Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту інтересів власників земельних часток (паїв), а також застосування адміністративної процедури у сфері земельних відносин”, який продовжив термін до 1 січня 2028 року.

"Пай - це умовна частка землі, визначена у результаті поділу земель, переданих у колективну власність, серед членів сільськогосподарського підприємства, а не земельна ділянка, яка має визначені межі, місце розташування, площу, кадастровий номер. Наводжу це визначення, оскільки гучні заголовки попередніх кількох місяців змусили власників земельних ділянок сільськогосподарського призначення добряче похвилюватися з приводу того, чи потрібно їм додатково ще вносити якісь відомості про ділянку до Держреєстру", - додала Полішкевич.

Істерія в соцмережах, пов'язана з внесенням даних у ДРРП, також може бути пов'язана із запуском програми "єВідновлення" та реєстром пошкодженого внаслідок воєнних дій житла, припускає юрист з купівлі нерухомості Іван Кудояр.

"Програма "єВідновлення" передбачає, що держава замість втраченого внаслідок війни житла надає інше. Але надання можливе лише за умови, якщо власника юридично позбавляють прав на втрачену нерухомість. Нотаріус повинен зайти в реєстр, перевірити, чи є майно, після виділення коштів і набуття нових прав, видалити з реєстра попереднє майно. Для завершення операції потрібен витяг з реєстру - про те, що власник мав нерухомість, а тапере її немає", - пояснив юрист.

Проте, за його словами, цей заклик про впорядкування майнових прав стосується передовсім переселенців, які втратили квартиру чи дім, але досі не внесли дані в єдиний облік. Це ж стосується осіб, що проживають у прифронтовій зоні і є ризик втрати житла у результаті обстрілів.

Водночас юристи наголошують, що навіть у разі, якщо право власності оформлене у 90-х роках і воно досі не внесене у реєстр речових прав, який працює з 2013 року, це не дає підстав для конфіскації нерухомості. Іншими словами, ніяких штрафних санкцій за невнесення в реєстр не передбачено.

Що таке ДРРП та чому у нього варто внести дані про майно

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно — це єдина державна інформаційна система, яка містить відомості про права людини на нерухоме майно. Також простіше отримувати інформаційні послуги, якщо дані внесені в реєстр. ДРРП дозволяє вносити дані про все нерухоме майно - як об'єкти будівництва, так і земельні ділянки.

У електронному реєстрі акумулюються дані про нерухоме майно, яке приватизоване. Квартиру, обліковану у цьому реєстрі, простіше продати, отримати у спадщину - для правочинів не потрібно нотаріусу робити додаткові запити. У ДРРП можна також замовити інформацію про майно з реєстру, якщо власник втратив документи. 

Внесення відомостей про речові права на нерухомість є одним із правил майнової гігієни. Реєстрація майна підтверджує законність власника, який отримує права на користування. 

Особливо це важливо, якщо нерухомість залишилась на тимчасово окупованих територіях. Обов’язковою умовою для подання заяви на отримання допомоги за компенсаційною програмою "єВідновлення" є наявність запису про право власності в Державному реєстрі речових прав. Якщо Дія не відображає оновлених даних, подати заявку на виплату  допомоги (ремонт чи купівля житла) неможливо.

«Російські окупанти знищили та пошкодили велику кількість будинків українців. Станом на зараз, за попередніми оцінками, маємо 50 млн квадратних метрів пошкодженого та знищеного житла. Для розуміння: це щонайменше п’ять років плідної роботи з будівництвом житла довоєнними темпами», - пояснила Голова партії "Слуга народу" Олена Шуляк у своєму Telegram-каналі. 

Більшість нерухомого майна, яке існує в Україні, зареєстровано до 2013 року. Відомості про нього зберігаються не в електронному реєстрі, а у паперовій формі в архівах регіональних БТІ. Під час вторгнення чимало архівів БТІ було знищено або розграбовано. Це зайвий раз підтверджує, що така інформація у паперовому форматі ненадійна, нею можуть скористатися шахраї, які можуть використати підробні документи для оформлення нерухомості на іншу особу.

Водночас юристи зауважують, що сьогодні немає обов'язку вносити дані в ДРРП усім українцям поголовно. Тож у першу чергу про своє майно варто потурбуватись мешканцям прифронтових територій.

"Поповнення реєстру в Україні відбувається еволюційним шляхом. Усе одно хтось в спадщину вступає, хтось продає-купує, тож оформляючи правочини, люди мусять вносити дані в реєстр. Якщо у Києві в довоєнні роки було 2% транзакцій на рік, за 10 років як мінімум було продано і переоформлено 20% обєктів нерухомості. До того ж, усі угоди щодо новобудов вже апріорі проходять через ДРРП", - зауважив Кудояр.

Юрист також навів три причини, чому українці не поспішають реєструвати своє майно.

"По-перше, багато чиновників не хочуть світити своє зайве майно. По-друге, сьогодні є таке поняття, як податок на нерухомість, і Податкова аналізує дані про нерухомість виключно з ДРРП, майно, яке не зафіксоване в реєстрі, не оподатковується. Багато хто думає: навіщо мені реєструвати, а потім платити податки. По-третє, багато хто відтягує з реєстрацією через те, що не у всіх документи в порядку з землею, з прибудовами, переплануванням. Щоб узаконити проблемні об'єкти, потрібер час і додаткові кошти. Тому люди відкладають реєстри на потім", - пояснив Кудояр. 

Як внести дані до Держреєстру прав на майно через Дію

У 2024 році передбачено два способи внесення інформації про власника до Держреєстру прав на нерухоме майно. Перший - через сайт "Дія", другий - через Центри надання адміністративних послуг (ЦНАПи) або у нотаріуса.

Процедуру можна провести онлайн. Реєстратор самостійно надсилає електронний запит у бюро технічної інвентаризації (БТІ), а потім вносить дані у реєстр. Це значно заощаджує час на ходіння по кабінетах. 

Щоб внести дані в реєстр майнових прав через "Дію", необхідно:

• створити електронний підпис, якщо його немає; 
• зареєструватися в кабінеті громадянина на сайті "Дії" за допомогою електронного підпису;
• перевірити особисті дані у профілі користувача, якщо відбулися зміни, то необхідно їх оновити;
• заповнити онлайн-форму на отримання послуг;
• завантажити документи про зареєстровані речові права на майно (видані до 1 січня 2013 року);
• підписати заяву електронним підписом.

Як внести дані про право власності до реєстру майна через ЦНАП

Щоб внести дані про право власності до реєстру майна через ЦНАП необхідно:

• підготувати пакет документів: паспорт, номер платника податків, документи на права власності щодо об’єкта нерухомого майна або їх копії;
• надати документи реєстратору або нотаріусу;
• після уточнення інформації про права власності фахівець формує письмовий запит до Бюро технічної інвентаризації (БТІ) для особистого звернення;
• відправити документи з письмовим запитом до комунального підприємства БТІ за територіальною приналежністю щодо нерухомого майна.

У яких випадках право власності встановлюється через суд

Якщо особа мала житло, яке було зареєстроване до 2013 року, до запровадження Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, і не має паперових документів на житло, у такому разі єдиним варіантом отримання компенсації від суду є звернення для встановлення права власності.

Водночас трапляються випадки, коли нотаріус або реєстратор відмовляють в реєстрації, тоді треба звертатись до суду.

"Наприклад, в 1996-99 роках майже 90% угод оформлялись через товарні біржі. Замість угоди купівлі-продажу, завіреної нотаріально, власнику видавали біржовий контракт, який реєструвався в БТІ. Зараз нотаріуси заявляють: ми не можемо зареєструвати біржевий контракт, тому що бірж не існує. Тож доводиться теж доводити право власності  в суді", - наголосив Кудояр.

Також через суд вирішуються майнові претензії, пов'язані із спадковими справами чи майновими претензіями.  Проте загалом відновлення прав через суд трапляється рідко. 

Скільки коштує внесення даних в реєстр майнових прав

Ватість оновлення даних про майно в ДРМП через ЦНАП становить 460 грн, наголосив Кудояр. При цьому відомості про реєстрацію з'являються протягом 3 робочих днів. 

"Реєструвати через нотаріуса дороже - він бере за реєстрацію від 3 до 5 тис грн. Проте там простіше оформити: у ЦНАП іноді бракують документи, а нотаріус на місці допомагає з паперами. Через нотаріуса простіше оформити, але дорожче", - пояснив юрист.

Так зване внесення даних до Держреєстру на нерухоме майно, речові права на які виникло до 1 січня 2013 року, проводиться державними реєстраторами речових прав без сплати адміністративного збору. 

Внесення відомостей до Держреєстру здатне у багатьох аспектах спростити життя громадян, вважає Любов Полішкевич. Так, до прикладу, зареєструвати місце проживання онлайн через застосунок “Дія” можливо тільки у житлі, речові права на яке внесено до Держреєстру. 

Оновити дані варто навіть з огляду на те, що з незареєстрованою нерухомістю відбувається набагато більше афер. "Якщо нерухомість не облікована в ДРРП, шахраї цим користуються: реєструють її на своє ім'я, підробляючи документи, і одразу виставлять на продаж", - розповів Кудіяр.