Токсичний Vici: литовський бренд, що працює в росії, завозить до України отруйні морепродукти

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Проти литовського бренду Viciunaj Group можуть бути введені європейські санкції. Попри обіцянки, цей виробник так і не вийшов з російського ринку, сплачує податки до бюджету країни-агресора та опосередковано фінансує війну проти України. А його власник – мер литовського міста Каунас Вісвалдас Матіошайтіс – не бачить у своїх діях нічого поганого і збирається балотуватися на черговий термін.

Нещодавно литовський бренд VICI вчергове став фігурантом скандалу. Компанія «Вічюнай груп» відправила на український ринок китайські морепродукти, які не змогла завезти на свою батьківщину, оскільки згідно європейських норм вони виявились небезпечними для здоров’я через «перевищення допустимого рівня кадмію». Про небезпечний вантаж, кінцевим отримувачем якого значиться VICIUNAIUKRAINA, українським співробітникам Держспоживслужби повідомили офіційним листом їхні литовські колеги. 

Відомий литовський журналіст і великий друг України Андрюс Тапінас, який кілька разів протягом останнього року організовував масштабні збори на техніку для ЗСУ (в тому числі і на перший «народний Байрактар»), вже відреагував на інцидент на своїй сторінці у Facebook. 

«ЗМІ повідомляють, що компанія, яка належить меру Каунаса, експортувала в Україну 8 тонн морепродуктів, забруднених небезпечним для здоров'я кадмієм, ще 14 тонн затримали в Литві. Жоден письменник такого не придумає – мер другого міста везе отруйні крабові палички в свою країну і в країну, що воює. Я б зрозумів, якби їх вивезли в росію, тоді він би був герой», - написав журналіст. 

Андрюс Тапінас не вперше пише про «Вічунай груп». Він проводить послідовну громадянську кампанію, яка має на меті стимулювання до повного виходу з російського ринку одного з найбільших литовських товаровиробників – «Viciunaj group». Цей виробник крабових паличок та морепродуктів під брендом VICI кілька разів обіцяв продати свій завод у Совєтську (колишній Тільзіт) Калінінградської області, виставляючи кінцевим терміном то початок, то кінець літа 2022 року. В українських ЗМІ ще восени з’явився підрахунок того, скільки раз VICI ввели в оману публіку: не менше 10, при цьому поставляючи свою продукцію на окуповані – навіть після 24 лютого – українські території.  

Протидію бізнесу-колаборанту Тапінас розпочав ще в березні – з організації мітингу біля муніципалітету Каунаса з лозунгами «Пане мере, ваша сорочка у крові». Вибір місця акції був не випадковий, адже фактичним власником «Вічюнай груп» є саме очільник цього другого за величиною литовського міста Вісвалдас Матійошайтіс. 

Також Андрюс Тапінас та його (і України) друзі повідомляли про відновлення поставок сировини на завод у Совєтську, що, за словами «Вічюнай груп» було вимогою потенційних покупців підприємства (таких ніби виявилось аж 5, проте за майже рік війни жодного з них навіть не було названо). Тоді громадськість звернула увагу на співпадіння у часі відновлення поставок сировини, яка закуповується зокрема і у «Російської рибопромислової корпорації», що належить Глібу Франку – зятю скандального «гаманця путіна» Геннадія Тимченка, із запровадженням Литвою додаткових перевірок «калінінградського транзиту»: вони могли виявити і «припинені», за словами «Вічунай груп» поставки для її заводу на Кенінгзбегщині. Крім того, згадувалися і намагання компанії втриматись на російському ринку чи навіть розширити перелік своїх брендів на ньому, і поставки нею продукції до так званого «кремлівського буфету», і кредитування російськими банками вже у 2022 році, і нагороди від російської влади, і перебування продукції VICI в «топах» улюблених продуктів росіян, і постійно спростовувана свіжими фото брехня про відсутність поставок продукції на окуповані українські території, і підозри у махінаціях з грошима ЄС, і навіть підозри у спробах «взяти в оренду метр державного кордону» (Совєтськ знаходиться на кордоні Калініградщини з Литвою, а завод VICI – менш ніж у двох кілометрах від прикордонного мосту) для допомоги росіянам в обході санкцій. 

Своєю чергою, від Вісвалдаса Матійошайтіса вимагали відповіді як на питання щодо неблаговидної поведінки «Вічунай груп», так і на більш «особисті» питання до нього як до політика і господарника. Зокрема, і щодо його зв’язків з людьми із найближчого оточення кремлівського диктатора та з проросійськими литовськими політиками, і корупційних та земельних скандалів у каунаській мерії, і підозрілої смерті колишньої дружини, і насиченості виборчого списку партії «Єдиний Каунас» представниками сім’ї мера. Які, до речі, як, зокрема, номінальний глава «Вічюнай груп» – син каунаського очільника – Дайнюс Матіошайтіс також постійно підловлювалися журналістами на неправді про скорий вихід компанії з російського ринку.

Не «останню скрипку» в цьому оркестрі відігравали й інші відомі у Литві друзі України. Так литовський стендап-комік українського походження Олег Шураєв не забуває згадувати мера Каунаса у своїх виступах та періодично телефонувати у приймальню його сина з питанням: коли все ж таки VICI покинуть російський ринок (робить він це у проміжках між поїздками до України з вантажами допомоги для наших бійців та переселенців). А відомий литовський журналіст та старший аналітик Вільнюського Інституту аналізу політики Маріус Лаурінавічюс, який і до російського повномасштабного вторгнення до України звертав увагу на неблаговидну поведінку «Вічюнай груп», кілька місяців тому опублікував велику статтю про можливі звʼязки Вісвалдаса Матійошайтіса з російськими спецслужбами та мафією, закликавши мера Каунаса відповісти на питання про наявність таких контактів. Жодної відповіді він не дочекався.

Нещодавно зʼявилась і перспектива порушення питання затягування «Вічунай груп» виходу з російського ринку на європейський рівень. Голова Комітету у закордонних справах Сейму Литви, колишній посол цієї країни у США Жигімантас Павільоніс, заявив: вважаю, що кредит довіри суспільства до компанії, яка майже рік не може визначитися, чи справедливо і морально працювати в росії, піднімаючи її економіку і допомагаючи вбивствам українців, вже вичерпано. І, можливо вважаючи, що запровадження проти компанії виключно литовських санкцій буде блокуватися численними поплічниками мера одного з найбільших міст країни, вирішив поставити питання запровадження проти неї санкцій Євросоюзу. Що в свою чергу стане і потужним сигналом для іншого путінферштеєрського бізнесу.

Попри спроби опонентів організувати проти нього недолугу інформкампанію Андрюс Тапінас не лише не припинив допомагати Україні в тому числі і в питанні позбавлення російського бюджету податкових надходжень від «Вічунай груп» (за рядом підрахунків компанія щоденно перераховували туди суму, що дорівнює вартості двох 40-ракетних «пакетів» для РСЗВ «Град», якими росіяни також щоденно обстрілюють Херсон чи Очаків). Він ще й вирішив організувати компанію, спрямовану на те, щоб завадити  Вісвалдасу Матійошайтісу переобратись на третій мерський термін. А отже і зробити ще одну корисну для України справу – позбавити чи не головного литовського путінофіла впливу на велике місто і трибуни, з якої він може просувати російські наративи (хоча б про бізнес поза політикою).

Варто зауважити, що піднята литовцями «хвиля» підтримується і в Україні. В нас також, як і в Литві, небайдужі громадяни обклеювали продукцію VICI інформаційними стікерами про небажання компанії виходити з російського ринку. А журналісти опублікували дослідження і про явно породжене кадебістським минулим переконання Матіошайтіса у перемозі росії, і про його схожість з представниками внутрішньоукраїнських проросійських сил (одна з таких статей мала назву «Литовський медведчук», хоча останні розслідування балтійських журналістів про корупційні діяння сім’ї каунаського мера навіюють думки про те, що його можна назвати і місцевим Януковичем). Питання українські журналісти вже почали ставити і представникам влади, зокрема і антикорупційної інфраструктури. Будемо сподіватись, що це стимулює українську владу застосувати до колаборантського бізнесу санкції раніше, ніж це зробить ЄС. Або раніше, ніж «Вічунай груп» «зашквариться» з побажаннями російським «чмобікам», як це сталось з «Бондюелем», чи крабові палички VICI знайдуть у їхніх пайках, як це сталось з чіпсами Lay's. 

Українське суспільство іноді дорікає своїй владі, що, вимагаючи від західних партнерів вводити санкції проти російських олігархів, вона не поспішає робити це сама. Проте і наше суспільство іноді примушує дивуватись щирих друзів України на Заході толеруванням міжнародних компаній, які не лише допомагають країні-агресору, а й ставляться до українців як до людей другого сорту, намагаючись «спихнути» їм отруйний неліквід, який відмовляється приймати Європа. І якщо в країнах «старої» Європи це ще не артикулюється голосно, то «нові» європейці, які, так само як і ми, відчували на своїй шиї тиск російського чобота, вже іноді дивуються присутності на полицях наших магазинів продукції брендів-колаборантів. Адже це означає, що хтось з нас її купує, фінансуючи тим самим російську армію.