Боротьба за кожного фахівця: як криза кадрів трансформує ринок праці в Україні

Дефіцит кадрів в Україні стає однією з найгостріших проблем, з якими стикається економіка країни. Попит на кваліфікованих спеціалістів зростає, особливо у промисловому секторі, що створює значні виклики для підприємств. Сучасні реалії потребують від фахівців не лише глибоких технічних знань, але й мультикомпетентності, здатності адаптуватися до швидких змін та застосовувати інноваційні підходи. Які причини дефіциту кадрів, його вплив на різні галузі та можливі шляхи вирішення цієї проблеми.

Вітчизняні підприємці й надалі відчувають нестачу робочої сили, адже ситуація з дефіцитом кадрів тільки погіршується. За даними «OLX Робота», 67% опитаних декларують, що вже стикнулися з кадровою кризою. Причини цієї кризи, на їхню думку, пов’язані з мобілізацією, труднощами з працевлаштуванням чоловіків (79%) та міграцією населення за кордон (53%).

Кандидатів на ринку праці стає дедалі менше, а отже конкуренція за вакансії знижується. НБУ зазначає, що брак кадрів сприяє збільшенню зарплат у приватному секторі, адже підприємці прагнуть зберегти персонал і залучити нових фахівців, щоб організації продовжували свою діяльність.

За словами керівниці напряму «OLX Робота» Марії Абдулліної, за рік зарплати у середньому змінилися приблизно на 20%, а в деяких галузях навіть на 40%. Така тенденція спричинена тиском ринку, проте зростаючі зарплати часто не відповідають витратам людей і купівельній спроможності.

Так, дефіцитними професіями є швачки та кравці. На заході країни працює багато релокованих виробництв зі сходу, зокрема швейних, де підприємці, піднімаючи зарплати, переманюють до себе фахівців, в яких є велика потреба.

Щодо дефіцитних професій є ще одна тенденція: підприємства, найнявши працівника, не закривають вакансію, а продовжують набирати людей, створюючи кадровий резерв. Здебільшого так роблять великі підприємства, особливо ті, що розташовані поблизу лінії фронту або у прифронтових містах та селах.

Кроки для протидії кадровій кризі

До початку повномасштабної війни в Україні безробіття становило 10%, потім воно зросло до 30%, а тепер становить 13%. Це високі цифри, тому підприємці, крім підвищення зарплат, вдаються до інших заходів, щоб залучити кадри.

Рівень безробіття ще не повернувся до показника у 10%, яким він був у січні 2022 року. Наприклад, роботодавці шукають людей із навичками, які відсутні на ринку праці. Є фахівці, які готові працювати, але вони не можуть знайти роботу через непотрібні навички, або, навпаки, немає людей з необхідними навичками. Це призводить до ситуації, коли на деякі вакансії надходить тридцять резюме, а на інші лише одне.

Від травня 2022 року спостерігається стрімке зростання кількості вакансій. Ця тенденція свідчить про збільшення дефіциту кадрів як серед білих комірців, так і серед робітничих професій.

Щоб подолати дефіцит кадрів, роботодавці дедалі частіше звертаються до пенсіонерів, людей з інвалідністю, студентів, людей без досвіду й активно запрошують жінок на традиційно «чоловічі» професії.

«Ситуація на ринку праці потребує прийняття реальності: на деякі вакансії варто наймати жінок. Ринок адаптується до сучасних умов. Жінки можуть закривати певні дефіцитні професії, хоча фізично не можуть виконувати всю роботу», — наголошує керівниця «OLX Робота».

За даними дослідження «OLX Робота», 34% підприємців акцентують увагу на працевлаштуванні жінок, оскільки серед чоловіків значно скоротився резерв робочої сили.

«В умовах війни не варто сподіватися, що ринок праці відновиться до попереднього стану. Тому бізнес буде шукати рішення, намагаючись компенсувати дефіцитність кадрів за допомогою жінок, молоді, пенсіонерів та людей з інвалідністю. Також, де можливо, бізнес буде автоматизовувати свої процеси», — наголосила Марія Абдулліна.

Вона додала, що бізнес має адаптувати свої робочі процеси і середовище, щоб пристосуватися до різних категорій працівників. Наприклад, вже існують швейні підприємства, де працюють люди без кінцівок, використовуючи адаптовані швейні машини.

Як змінилася ціннісна пропозиція від роботодавця

За даними «OLX Робота», 29% опитаних найчастіше розв’язують питання кадрової кризи збільшенням мотиваційного пакета. Для залучення нових працівників і утримання вже наявних фахівців найбільшою мотивацією є фінансова винагорода для білих і синіх комірців. Цю тенденцію підтверджують результати дослідження «OLX Робота», де 85% опитаних сказали, що зарплата є найбільш важливим чинником за вибору роботи, а для 72% вона може мотивувати їх змінити роботу.

У випадку менеджерів середньої ланки та керівників важливим може бути соціальне страхування, турбота про психічне здоров’я тощо. Таким чином, для більшості працівників різних рівнів важливим є фінансове стимулювання, а потім інші підтримувальні елементи.

Додатково працівники звертають увагу на такі можливості, як безкоштовні обіди, робоча форма, трансфер до і з роботи, а також офіційне працевлаштування. За даними «OLX Робота», 45% опитаних заявляють, що їхні підприємства оформляють працівників офіційно, 32% співпрацюють із ФОП, а 21% використовують цивільно-правові договори. Однак через мобілізацію багато чоловіків уникають офіційного оформлення, що збільшує тіньовий ринок праці. Хоча статистичні дані про це складно отримати, зауважує Марія Абдулліна. А от для жінок офіційне працевлаштування є стимулом до прийняття пропозиції про роботу.

Навчання та перекваліфікація на часі

Бізнес розуміє потребу у навчанні та перекваліфікації, тому запускає освітні курси і навіть окремі університетські програми, де готують майбутніх фахівців. Ця можливість часто доступна для великих компаній. Це, наприклад, «Метінвест Політехніка», який замислювався як майданчик для генерування та акумуляції ідей із розвитку української промисловості та покликаний надати нові освітні та кар’єрні можливості саме в інженерній сфері.

«Метінвест Політехніка» заснована у 2020 році та зосереджена на сучасних вимогах бізнесу до інженерів. У 2021-му університет отримав державні ліцензії та розпочав освітню діяльність, побудувавши серед іншого кампус у Маріуполі. Незважаючи на тимчасову втрату міста, університет продовжив роботу і 2022 року набрав понад 450 студентів. 

Освітній процес враховує реалії українських підприємств і зарубіжний досвід, а також стажування у європейських компаніях. Університет реалізує високі стандарти соціальної відповідальності, підтримує ветеранів, надає стипендії та пільги. Програми охоплюють різні рівні освіти, від шкільної до дорослої, а понад 3000 осіб успішно пройшли тренінги з безпеки праці.

Найбільшим попитом користуються програми з автоматизації, інжинірингу, енергопостачання, комп’ютеризації бізнес-процесів, використання ШІ та безпеки праці. Також популяризуються програми з комплексних рішень у гірничо-металургійній галузі, які поєднують технічні, цифрові та управлінські навички.

За словами ректора Олександра Поважного, університет розвиває трикутник «освіта — наука — практика», що допомагає випускникам створювати цінність у промисловому секторі. Проте навіть 1000 нових інженерів не зможуть подолати дефіцит кадрів, зважаючи на масштаби міграції та потребу в мультикомпетентних фахівцях.

Як на ринок праці може вплинути штучний інтелект 

Багато є дискусій і навіть побоювань, що штучний інтелект буде забирати у людей роботу. Та насправді це не так, адже історично ми спостерігаємо, як розвиваються технології та автоматизуються різні процеси. Проте без втручання людини ці технології не будуть створюватися, покращуватися, налаштовуватися та розвиватися. З іншого боку, якщо вдасться налаштувати та повністю автоматизувати будь-який робочий процес, на заміну завжди створюються нові професії, а отже й робочі місця.

«Потенційно ШІ може замінити певні професії, наприклад, тестувальника в ІТ чи базові ІТ-професії. Але при цьому сформувався окремий кластер професій. Тому тут, як завжди, немає єдиної відповіді», — поділилася Марія Абдулліна.

Експертка навела приклад, коли були думки, що ШІ може забрати професію журналіста, але він не зміг виконувати завдання так, як це робить професійний журналіст, зокрема робити фактчекінг, брати коментарі тощо. Адже ШІ несе високий ризик фейків і надає інформацію, яка не відповідає дійсності. Тому цим процесом має керувати людина.

До речі, ШІ використовують рекрутери під час пошуку кадрів. Проте, на думку Program Lead, People Development в GlobalLogic Марини Дмитренко, ChatGPT не замінить рекрутерів, незважаючи на те, що технології швидко розвиваються. Вже зараз деякі рекрутери розуміють, коли кандидат пише резюме за допомогою штучного інтелекту.

«Поки інженери створюють своїми руками ці продукти, рекрутери будуть самостійно шукати ці таланти», — зазначила вона.

Є й інші приклади, де технології допомагають людині та надають різні можливості, а не замінюють їх повністю. Наприклад, сільське господарство, де активно застосовують технології, щоб розпізнавати бур’яни, різні види рослин, а роботи на базі ШІ можуть збирати ягоди. Ці технології можна масштабувати, що призведе до прогресу у галузі.

Які галузі стануть драйвером у розвитку економіки світу та України

Якщо йдеться про Україну, то одним з основних драйверів економіки стане галузь будівництва, оскільки вже зараз відбувається поступова відбудова країни, а після нашої перемоги цей процес набуде масштабів. Тому будівництво буде ключовим чинником розвитку економіки, коли українські та іноземні компанії займатимуться відновленням інфраструктури країни.

Також на користь Україні піде розвиток військово-технічного комплексу, що стане ще одним драйвером економіки та галуззю, яка генеруватиме нові робочі місця. 

Завжди актуальним залишається сільське господарство, оскільки населення планети зростає, і країнам потрібно виробляти більше продовольства.

Україна має достатньо галузей, які потрібні не лише для країни, а й для світового ринку, але постає питання, чи буде достатньо робочих ресурсів. Одним з варіантів є залучення трудових мігрантів, але деяким фахівцям потрібно буде підтверджувати свою кваліфікацію. Для цього можна створити спеціальні центри або навчальні заклади, де працівники зможуть перевірити свої знання.

Але насамперед Україні потрібна перемога, а кризу, спричинену війною і руйнуванням, можна подолати лише спільними зусиллями держави, бізнесу і суспільства.