- Тип
- Оновлено Оновлено
- Категорія
- Суспільство
- Дата публікації
- Змінити мову
- Читать на русском
Рада з другої спроби дерусифікувала назви 10 міст та 317 інших населених пунктів
Верховна Рада перейменувала 327 населених пунктів, зокрема 10 міст, привівши їх назви у відповідність до закону про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії.
За відповідний проєкт постанови №12043 проголосував 281 депутат. Документ було подано лише напередодні, 18 вересня, 23 депутатами, серед яких голова парламенту Руслан Стефанчук, його перший заступник Олександр Корнієнко та заступниця Олена Кондратюк, а також голова пропрезидентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія.
Зокрема, змінено назви 261 села, 56 селищ, а також десяти міст:
➡️ у Дніпропетровській області Новомосковськ перейменовано на Самар, а Першотравенськ - на Шахтарське;
➡️ у Луганській області - Сєвєродонецьк перейменовано на Сіверськодонецьк, Первомайськ - на Сокологірськ, а Молодогвардійськ - на Отаманівку;
➡️ у Львівській області - Червоноград перейменовано на Шептицький;
➡️ у Сумській області - Дружбу перейменовано на Хутір-Михайлівський;
➡️ у Харківській області - Красноград перейменовано на Берестин, а Первомайський - на Златопіль;
➡️ у Черкаській області - Ватутіне перейменовано на Багачеве.
Таким чином, зміняться також і назви чотирьох районів - з'являться Самарівський, Сіверськодонецький, Шептицький та Берестинський. Перший матиме неочевидне написання, імовірно, для уникнення плутанини з Самарським районом, який існує в обласному центрі - Дніпрі.
Підписуйтесь на Telegram-канал delo.uaЗазначимо, що назви значної частина з перейменованих населених пунктів, а саме 88, були так чи інакше пов'язані з Міжнародним днем праці, який відзначається 1 травня і є офіційним державним святом в Україні, зокрема значиться таким у календарі офіційних свят на 2024 рік на сайті Ради.
Серед перейменованих - десятки назв з прикметниками чи утворених від прикметників Красний та Червоний, а також 11 населених пунктів, названих на честь радянського льотчика Валерія Чкалова.
Втім, деякі назви було лише скореговано відповідно до актуальних правил української мови, а деяким - які були утворені від російських слів, яких немає в українській мові - назви українізували.
Прийнята постанова набере чинності з дня, наступного за днем її офіційного опублікування. Однак безпосередньо внести відповідні зміни до кодифікатору адміністративно-територіальних одиниць має Міністерство розвитку громад та територій.
Які міста й села не будуть перейменовані, як планувалося
У попередній день парламент провалив голосування за аналогічний проєкт постанови №11188, який вносився ще в квітні групою з 16 депутатів на чолі з лідеркою партії "Слуга народу" Оленою Шуляк. За нього проголосували лише 208 нардепів при 226 мінімально необхідних.
У новий проєкт постанови, зрештою ухвалений, з нього не потрапили пропозиції наступних перейменувань:
➡️ у Дніпропетровській області - Павлоград на Матвіїв, а Синельникове - на Ріднопілля;
➡️ у Миколаївській області - Южноукраїнськ на Гард, а Первомайськ - на Ольвіополь (з відповідною зміною назви району);
➡️ в Одеській області - Южне на Порт-Анненталь, а село Надеждівка Арцизької громади - на Шампань.
Крім того, у проєкті №11188 пропонувалося, що назву Залужне, яка може асоціюватися з прізвищем колишнього головнокомандувача Збройних сил Україні Валерія Залужного, отримають два села - Ватутіне Нововодолазької громади Харківської області та Скворцівка Тавричанської громади Херсонської області.
Крім того, у проєкті постанови №12043 порівняно з попередньою ініціативою було замінено пропоновану назву селища Новгородка Кіровоградської області з Кам’янського на Кам’янець, а села Первомайське Балаклійської громади Харківської області - з Яношиного на Янохіне.
Оновлено. В опублікованій на сайті парламенту постанові, що отримала №3984-IX і набрала чинності 26 вересня, виявилося відсутнім перейменування села Курісове Одеської області на Покровське. Офіційного пояснення причин цього наразі немає.