Наслідки відчули не лише безпосередні клієнти цих компаній: перебої виникали в роботі онлайн-сервісів і телевізійних трансляцій. Станом на 28 вересня частину послуг уже відновили. Водночас додаткові витрати на резервні майданчики, обладнання та автономне живлення можуть позначитися на вартості зв’язку.

Dilo з’ясувало, що відбувається з українськими дата-центрами та зв’язком після серії атак, наскільки серйозними є ризики для бізнесу й абонентів і чому інтернет може подорожчати.

• Чому збережені дані не гарантують роботи сервісу
• Чи врятує перенесення серверів за кордон
• Наскільки може подорожчати інтернет
• Як підготуватися бізнесу та абонентам
• Де зв’язок найвразливіший і чому виникають перебої
• Чи загрожує українцям пожежа на станції Starlink у Польщі
• Що відомо про пошкодження дата-центрів і перебої зі зв’язком в Україні
• Чому удар по одному дата-центру зачіпає різні компанії

Чому збережені дані не гарантують роботи сервісу

Відновлення після удару може зайняти і хвилини, і дні — залежно від того, що компанія підготувала заздалегідь. Найважче тим, хто не має запасних систем і резервних копій, вважає телеком-експерт Анатолій Фроленков. Після знищення серверів їм доводиться заново налаштовувати роботу, а втрата єдиної копії даних може виявитися незворотною.

Проте й наявність копій не означає, що бізнес одразу повернеться до роботи. Треба запустити сервери, відновити бази даних, доступи та зв’язки з іншими сервісами. Якщо запасна система вже налаштована й готова прийняти навантаження, користувач може майже не помітити перемикання.

"Усе вирішується до удару. Після удару проєктувати стійкість уже пізно", — пояснює Анна Бон, співзасновниця DeHealth — компанії, що розробляє платформу для зберігання й аналізу медичних даних, та Army Health System — цифрової системи для обліку й обміну медичною інформацією під час надання допомоги військовим. 

Іноді достатньо відмови одного допоміжного сервісу, щоб зупинилася вся робота. Наприклад, застосунок працює на сервері за кордоном, але система входу до нього залишилася на пошкодженому майданчику в Україні. Для користувача результат той самий: скористатися застосунком він не може.

Особливо гостро це відчувається в медицині. 17 вересня через наслідки ворожої атаки виникли технічні труднощі в одного з провайдерів електронної системи охорони здоров’я України (ЕСОЗ). Основні компоненти центральної бази даних були недоступні понад шість годин, а після їхнього запуску ще тривало відновлення сховища підписаного контенту.

"Медичний запис може бути повністю збережений, але якщо лікар не може відкрити його в момент ухвалення рішення, з клінічної точки зору проблема все одно є", — каже Бон. Тому лікарням потрібні не лише копії даних, а й автономний зв’язок, живлення та зрозумілий порядок роботи на час недоступності центральних систем.

Схожі залежності мають банки, аптечні мережі, логістичні компанії та державні реєстри. За оцінкою Бон, найбільший ризик виникає там, де зупинка роботи дорого обходиться, а резервуванню приділили недостатньо уваги.

Чи врятує перенесення серверів за кордон

Ключові мережеві системи потрібно розподіляти між кількома майданчиками, зокрема за межами України, каже Фроленков. Компанії, які зробили це заздалегідь, мають більше можливостей продовжувати роботу після втрати одного з об’єктів.

Але важлива не лише кількість запасних серверів. Якщо вони стоять поруч з основними, живляться від того самого джерела або використовують спільний канал зв’язку, одна аварія здатна зачепити все обладнання. Бон пояснює, що залежність багатьох сервісів від столичних майданчиків формувалася роками.

"Київ історично став головним цифровим вузлом країни: тут дата-центри, точки обміну трафіком, сервери банків, держави, медіа. До війни це було економічно логічно. Сьогодні це ще й концентрація ризику", — зазначає вона.

Для багатьох критичних систем Бон підтримує поєднання інфраструктури в Україні з резервом за кордоном. Обираючи рішення, радить насамперед визначити, скільки часу компанія може не працювати та який обсяг даних допустимо втратити. "Для архіву бухгалтерії кілька годин простою не катастрофа. Для платежів чи медицини це зовсім інша розмова", — пояснює вона.

Перенесення до хмари також потребує підготовки. Якщо вся система залежить від однієї зони або одного регіону хмарного провайдера, збій там здатен зупинити сервіс. Бізнесу доведеться подбати про доступи й ключі шифрування, оцінити залежність від міжнародних каналів зв’язку та можливість змінити постачальника.

Бон бачить тут і довгострокове питання для країни: масове перенесення обчислювальних потужностей посилюватиме залежність від закордонної інфраструктури. Свою позицію вона формулює так: "Резервування за кордоном так. Перенесення всього за кордон ні".

Наскільки може подорожчати інтернет

Запасні майданчики, обладнання, канали, генератори та акумулятори збільшують витрати операторів. Усе це потрібно не лише придбати, а й обслуговувати. Фроленков очікує, що витрати позначаться на тарифах, хоча конкуренція стримуватиме подорожчання.

Експерт із телекомунікацій Олександр Глущенко допускає поступове зростання абонплати за фіксований інтернет приблизно на 50–100 грн ближче до Нового року. Передусім це може стосуватися провайдерів у регіонах, які зазнають інтенсивних обстрілів і змушені будувати додаткові маршрути та резервні серверні.

Проте поки що оператори не оголошували спільного рішення про підвищення тарифів. Глущенко й сам не очікує однакової зміни тарифів по всій Україні, адже витрати залежать від технології, стану мережі та обсягу необхідних робіт. Конкретної оцінки майбутнього зростання мобільних тарифів він не дає.

Бізнесу Анна Бон радить порівнювати витрати на резерв із можливими збитками від простою. Повноцінний другий майданчик, частково підготовлена запасна система та резервні копії потребують різних бюджетів, тому вибирати варто під конкретні потреби компанії. "Стійкість не обов’язково означає подвоєння IT-бюджету", — зазначає вона.

Як підготуватися бізнесу та абонентам

Компаніям варто почати з перевірки, де стоять їхні сервери та від яких постачальників залежить робота. Бон рекомендує визначити сервіси, без яких бізнес не зможе працювати, допустимий час їхнього простою та обсяг даних, які можна втратити.

Копії потрібно зберігати в іншій локації, причому хоча б одну — ізолювати або захистити від зміни й видалення. Не менш важливі доступи, ключі, сертифікати та документація: без них навіть справне запасне обладнання не вдасться швидко запустити.

Для домашніх користувачів і невеликих офісів Глущенко радить другого провайдера та SIM-картку іншого мобільного оператора. Під час знеструмлень допоможе оптоволоконне підключення за технологією PON, але потрібно забезпечити живлення і роутеру, і оптичному терміналу, якщо це окремі пристрої.

Скільки пропрацює інтернет, залежатиме також від резервів провайдера. Від пошкодження кабелю чи мережевого вузла саме оптоволокно не захистить. Обираючи другого провайдера, варто з’ясувати, чи його кабель не прокладений поруч із кабелем першого. Бон зауважує, що дві компанії можуть користуватися спільною трасою, і тоді одне пошкодження залишить абонента без обох підключень.

Starlink Глущенко розглядає як додатковий варіант для тих, кому бракує наземних альтернатив або потрібен ще один канал. Для його роботи також доведеться підготувати автономне живлення.

З підключенням резерву Олександр Глущенко радить не чекати масових відключень. Під час блекаутів монтажні команди зайняті обслуговуванням мереж і резервного живлення, тому нових абонентів можуть підключати довше.

Бізнесу ж після всіх налаштувань варто провести пробне відновлення: перевірити, чи відкриваються копії, чи є потрібні доступи та скільки часу насправді займає запуск. Як каже Анна Бон: "Резерв, який ніколи не перевіряли, це не резерв. Це надія".

Де зв’язок найвразливіший і чому виникають перебої

Велика кількість операторів, різні мережі та альтернативні з’єднання ускладнюють сценарій одночасної втрати інтернету по всій країні, вважає Олександр Глущенко. Пошкодження окремої лінії, за його словами, зазвичай залишає без доступу певну ділянку мережі, поки решта продовжує працювати.

Проте для абонента, який чекає на ремонт кабелю чи обладнання, загальна стійкість системи мало що змінює. Особливо складна ситуація у прифронтових регіонах: там обстріли регулярно пошкоджують магістралі, базові станції та будівлі, у яких розміщене обладнання.

До фізичних руйнувань додаються відключення електроенергії. Коли вдома зникає Wi-Fi, люди переходять на мобільний інтернет, і базові станції отримують навантаження, з яким не завжди можуть впоратися. Сигнал на телефоні є, але швидкості для відео чи завантаження великих файлів уже не вистачає.

Яакий масовий перехід не лише перевантажує станції, як пояснює Мінцифри, а й пришвидшує розряджання їхніх акумуляторів. Тож запасний спосіб підключення потрібен і там, де самі мережі не зазнали прямого удару.

Чи загрожує українцям пожежа на станції Starlink у Польщі

Ризики для зв’язку існують і за межами України. 23 вересня у Польщі сталася пожежа на наземній станції Starlink. Польська прокуратура перевіряє версію саботажу, а представники уряду заявили про ознаки навмисного підпалу, повідомило Польське радіо.

Однак пошкодження окремої наземної станції не означає автоматичного відключення супутникового інтернету для всього регіону, пояснює Микола Калініченко, CEO Adaptis — української технологічної компанії, яка розробляє, інтегрує та постачає системи зв’язку для складних умов.

Моніторинг понад 1,5 тисячі терміналів Starlink у період із 23 на 24 вересня, за даними компанії, не зафіксував збоїв, короткочасних від’єднань чи інших помилок у роботі обладнання. Це спостереження стосується саме вибірки Adaptis, а не всіх користувачів Starlink в Україні.

Калініченко пояснює, що супутниковий інтернет також залежить від наземної інфраструктури. Щоб передати трафік від користувача до глобальної мережі, Starlink використовує наземні шлюзові станції та точки підключення до інтернету. Водночас система має альтернативні маршрути.

"Мережа Starlink не прив’язана до одного наземного вузла. Супутники з оптичними міжсупутниковими каналами можуть передавати трафік далі по орбіті й виводити його через іншу gateway-станцію", — зазначає він.

Наявність міжсупутникових оптичних з’єднань та кількох наземних маршрутів підтверджує й Starlink в описі своєї мережі. Це пояснює можливість зберегти доступ після відмови окремого вузла, хоча саме по собі не доводить, як маршрутизувався трафік під час пожежі в Польщі.

Водночас Калініченко застерігає, що пошкодження важливого вузла, його живлення або наземних каналів може спричинити тимчасові чи локальні перебої. Значно складнішим сценарієм була б одночасна втрата кількох вузлів або недостатня пропускна здатність альтернативних маршрутів.

Тому для критичних об’єктів експерт рекомендує постійно контролювати доступність каналів, заздалегідь налаштувати автоматичне перемикання на резерв і визначити, як працювати за зниженої швидкості зв’язку.

"Завдання полягає не в тому, щоб знайти один абсолютно надійний канал, а в тому, щоб побудувати систему, у якій відмова одного елемента не зупиняє зв’язок загалом", — наголошує Калініченко.

Що відомо про пошкодження дата-центрів і перебої зі зв’язком в Україні

Про перебої після атаки 23 вересня повідомляли, зокрема, провайдери UTELS і "Павутина". Тоді проблеми з інтернетом мали приблизно 100 тисяч домогосподарств Києва та області, за даними Мінцифри.

Про пошкодження свого дата-центру в Києві 25 вересня повідомила "Датагруп". Працівники не постраждали, клієнтські дані збереглися, а сервіси, за заявою компанії, продовжили працювати з резервних майданчиків.

Того ж дня про збереження даних клієнтів завдяки географічному резервуванню заявила Cosmonova. Компанія надає послуги дата-центру та доставляє телевізійний сигнал операторам в Україні й за кордоном. Після подальших руйнувань вона оголосила, що пошкоджений майданчик більше не працюватиме. Фахівці почали переносити й відновлювати сервіси, хоча доступ до приміщень був частково обмежений. 

У КОЛО.ТБ повідомляли про ураження основного ядра мережі та дата-центру, відновлення з віддалених резервних локацій і недоступність чатів, ботів та сайтів. Тимчасово не працювала частина відеоплеєрів Суспільного, виникли перебої з телевізійними трансляціями. Уже 27 вересня Megogo повідомив про повернення більшості телеканалів.

Така кількість постраждалих сервісів пояснюється тим, що дата-центр може обслуговувати одразу багатьох учасників ринку. Поряд із серверами, де зберігаються сайти й бази даних, там працює обладнання провайдерів та вузли обміну трафіком.

Після втрати однієї локації навантаження переходить на інші канали й сервери, пояснює Анатолій Фроленков. Їхніх можливостей не завжди вистачає, щоб одразу прийняти весь потік. Тому перебої можуть відчувати навіть ті користувачі, чиє обладнання не постраждало.

Чому удар по одному дата-центру зачіпає різні компанії

У дата-центрах розміщують не лише сервери, на яких зберігаються сайти та бази даних. Там також може працювати обладнання провайдерів і вузли, через які мережі обмінюються трафіком. Тому пошкодження однієї локації здатне вплинути одразу на кількох постачальників послуг.

Після втрати частини інфраструктури навантаження переходить на інші канали й сервери, пояснює Фроленков. Проте їхніх можливостей не завжди достатньо, щоб одразу прийняти весь потік. Через це перебої можуть відчувати й користувачі, чиє обладнання безпосередньо не постраждало. Операторам доводиться змінювати маршрути та перерозподіляти трафік.

Окрема проблема — компанії, які не підготували резервні копії та запасні системи. За словами Фроленкова, після фізичного знищення серверів або систем зберігання даних їм доводиться заново налаштовувати роботу. Якщо втрачено єдину копію інформації, наслідки можуть бути незворотними.

Ризик визначається насамперед залежністю сервісу від одного об’єкта, наголошує Анна Бон. Вона додає, що небезпечна не сама концентрація, а одна точка відмови. Тому резервний сервер у сусідній будівлі може виявитися недостатнім захистом. Якщо основний і запасний майданчики залежать від одного джерела електроенергії чи спільного маршруту зв’язку, аварія здатна зачепити обидва.