Чому українська ІТ-галузь може падати на 5-10% щороку. Про проблеми та перспективи галузі розповідає Степан Веселовський, Львівський IT Кластер

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Чому українська ІТ-індустрія переживає рецесію? Як проблеми мобілізації впливають на отримання нових контрактів в айті-галузі? Чому відрядження за кордон важливі для підтримання конкурентоспроможності наших айтівців на міжнародному ринку? За якими сценаріями може йти ІТ-індустрія найближчі роки? Про все це в інтерв’ю Delo.ua розповів Степан Веселовський, СЕО Львівського IT Кластеру.

Давайте поговоримо про болі українському айті-бізнесу. У 2023 році експортна виручка ІТ-послуг зменшилась на 8,5%. Це відбулося вперше за роки незалежності України. На вашу думку, чому в минулому році українське айті впало майже на 10%?

- Для нас це не стало несподіванкою. Ще у 2022 році ми прогнозували, що результати експортної виручки-2023 знизяться. Така ситуація склалася через декілька причин:

• на айті-бізнес тиснуть ризики, пов’язані із війною. 
• відбувається паніка на глобальних ринках у питаннях рецесії. 
• розпочалася нова фаза війни Ізраїлю із Сектором Газа. 

Все це додало нестабільності загалом на глобальних ринках та, зокрема, у світовому технологічному секторі. 

Як результат, українська ІТ-спільнота починає програвати конкуренцію на міжнародному ринку. Тому що на наш бізнес суттєво тисне військовий стан, який накладає певні обмеження на діяльність компаній та людей в Україні. 

Зрозуміло, що індустрія не зможе вирішити ці проблеми без допомоги влади. Галузеві асоціації та компанії намагаються вибудувати комунікації із державою. Але, на жаль, цей діалог часто стає одностороннім.

В даному випадку я не говорю про спілкування із окремими відомствами, зокрема, з Мінцифри, тут контакти добре налагоджені. Але це лише маленька частинка пазлу.

Влада розпочала обговорювати проблеми ІТ-бізнесу лише після того, як з’явились певні несанкціоновані дії з боку силовиків, що блокували діяльність компаній. Ми всі знаємо про ці кейси. 

Ймовірно війна не закінчиться у короткостроковій перспективі. Тому країна має готуватися до складних часів не тільки у військовому плані, але й економічно. Тож важливо вибудовати зрозумілу комунікацію, зокрема, з ІТ-індустрією.   

Інакше падіння експорту в айті може продовжуватися й у 2024 році. При цьому Україна може втратити більше 8% експортної виручки послуг. Це відбудеться, якщо влада не допоможе ІТ-компаніям вирішити наявні проблеми, які заважають відновлювати нашу конкуренцію на глобальному ринку.

Одна з ключових проблем українського ІТ – це питання мобілізації. Давно айті-спільнота говорить, що потрібні зрозумілі та прозорі правила бронювання, які дозволять планувати старт та завершення проектів. А іноземні замовники, своєю чергою, зможуть спокійно співпрацювати з нашими айтівцями. Яка ж схема мобілізації може бути ефективною для галузі? 

Треба розуміти, що навіть під час війни системний бізнес має працювати в умовах планування. Зрозуміло, що зараз неможливо скласти план на довгий термін, але реально – на середній строк. Мова йде про 2-3 роки. В цьому періоді планування підприємці не бачать сценаріїв для закінчення війни. Це значить, шо вони планують працювати, розуміючи, що військові дії продовжуватимуться. 

Тоді виникає питання: як бізнес може бути операційно успішним, якщо в будь-який момент фахівця можуть мобілізувати і вже за годину він може не працювати над проєктом? Справа в тому, що ІТ-бізнес в основному побудовано на людському капіталі. Тобто, 70% витрат компанії – це винагорода її працівників. 

В інших секторах така доля може бути менше. Наприклад, в агросекторі, будівництві – це 7%, в роздрібній торгівлі – 25-35%. Ми говоримо про структуру витрат бізнесу на винагороду працівників. 

Треба зрозуміти, що ІТ-послуги створюють люди, саме від їх фаховості та досвіду залежить, яким буде дохід компаній, експортна виручка тощо. Саме тому разом підвищенням ефективності мобілізації мають працювати також збалансовані та дієві механізми бронювання ключових працівників для компаній, які працюють в Україні.

Тоді компанії зможуть планувати свою операційну діяльність, знаходити замовників, завершувати проєкти, платити винагороду фахівцям та податки в бюджет, з яких, в тому числі, йде фінансування на Збройні сили України.

Для розуміння: зараз в рамках діючої системи мобілізації в ІТ-галузі заброньовано біля 3000 людей. При цьому в індустрії працює близько 300 тис. фахівців. З них - 75% чоловіків. Тобто, кількість заброньованих складає біля 1% представників української ІТ-спільноти.

Тому ми вважаємо, що треба змінювати правила мобілізації та бронювання ключових працівників. Зокрема:

• Необхідно визначити, які підприємства є критичними для України. Це допоможе викорінити проблему зловживання схемою бронювання. В цих умовах підприємства ІТ-галузі є критичними, тому що 40,5% експорту всіх українських послуг приходиться саме на айті.  
• Одним з критеріїв у питанні  бронювання ключових працівників має бути економічний фактор: винагорода працівників, відрахування податків з зарплати фахівця. Це допоможе компаніям забронювати ключових співробітників, тому що, очевидно, вони отримують високу зарплату. 

Такий підхід був озвучений в кінці 2023 року. Базово він простий, зрозумілий та збалансований. Якщо запровадити таку методику для процедури бронювання, тоді ІТ-бізнес зможе розвивати свою операційну діяльність та виводити усю українську техногалузь з кризи.

Сподіваємося, що влада почує ІТ-бізнес та зробить дієвий механізм бронювання ключових працівників.

А як ви оцінюєте можливість відряджень представників ІТ-компаній за кордон з метою представляти свої послуги, укладати контракти та ін. Це дійсно складний процес? 

- Для ІТ-галузі важливо вирішити проблему коротких бізнес-відряджень українських фахівців за кордон. Наша індустрія працює на експорт, тож представники компаній мають виїжджати за кордон, щоб укладати угоди, представляти Україну на міжнародних заходах, зустрічатися з іноземними партнерами та клієнтами. Вирішення цього питання посилить конкуренцію наших айтівців на глобальному ринку. 

Загалом вже були спроби вирішити проблему з відрядженням за кордон. Зокрема, анонсувався механізм "е-відрядження", але цей процес так і не було запущено. 

Така ситуація негативно впливає на очікування бізнесу. Справа в тому, що компанії – як українські, так і міжнародні, - готуються. Вивчають зміни в законодавстві, готують співробітників, попереджають іноземних партнерів, що є позитивні сигнали, які змінять ситуацію для бізнес-процесів. І в останній момент все змінюється. 

Тож треба сказати клієнтам за кордоном, що всі перемовини відміняємо. На питання: "Чому?" – складно щось пояснити, бо ці непрогнозовані речі відбуваються на рівні держави. Це погані маячки, бо бізнес не може працювати в умовах відсутності зрозумілих та прозорих правил гри під час повномасштабної війни. Тоді неможливо говорити про відновлення, а тим більше розвиток айті-індустрії.  

Ви можете в цифрах оцінити, як розв’язання наявних проблем на рівні держави може вплинути на стан ІТ-спільноти?

- Якби було впроваджено дієві та прозорі механізми бронювання ключових працівників та відряджень за кордон, ІТ-галузь змогла б повернути ті 8,5% експортної виручки, що було втрачено у 2023 році. І це реально зробити вже в цьому, 2024 році. 

Чому є така впевненість? Я спілкувався з багатьма представниками українських та міжнародних компаній. Вони кажуть: якщо будуть вирішені проблеми мобілізації та відряджень, ми заведемо велику частину нашого бізнесу в Україну. 

Тому айті-галузь цілком здатна підняти біля 5-10% експортної виручки протягом цього року. Але зростання залежіть від того, коли саме будуть прийняті відповідні рішення. Якщо це відбудеться в межах 1-го кварталу, тоді мій прогноз більше ніж реалістичний.  

Після 24 лютого ІТ-компанії почали диверсифікувати бізнес-процеси. Для цього вони релокували частину команд за кордон. Зараз під час реалізації проєктів в компаніях намагаються поєднувати фахівців так, щоб вони проживали в різних країнах. Це допомагає зменшити ризики невиконання проєкту у разі мобілізації. Чи влаштовує це іноземних замовників?

- Дивіться, НБУ рахує такий показник, як експортна виручка. За минулий рік цей індикатор впав на 8,5%. Якщо ситуація не зміниться, падіння експорту у 2024 році складе ще 10%.

В таких умовах бізнес без підтримки держави буде приймати вимушені для себе рішення. Тобто, може відбутися посилення відтоку айті-фахівців за кордон, відкриття нових ІТ-офісів в інших країнах, посилення працевлаштування українських айтівців, що проживають в ЄС, США, Азії.  

Більш того, якщо посиляться міграційні настрої серед ІТ-спільноти через невирішені проблеми мобілізації, бронювання, відряджень, це призведе до того, що українці за кордоном можуть активніше змінювати податкове резидентство.

Такі ризики цілком реальні, коли читаєш новини про те, що в умовах мобілізації людям можуть блокувати банківські рахунки. Тобто, зараз багато айтівців працюють в статусі ФОПів, навіть проживаючи за кордоном. Таким чином, вони платять податки в український бюджет. 

Якщо ці фахівці відмовлятимуться від українського резидентства, тоді податкові надходження в нашій країні можуть суттєво впасти. В результаті Україна може втратити не тільки величезний людський капітал, а й податки, експортну виручку тощо. 

Тому коли підприємці говорять про свої проблеми, влада має реагувати на ці сигнали та налагоджувати діалог з бізнесом, а не ігнорувати. Інакше, на жаль, буде досягнута точка неповернення великої частини української ІТ-економіки. 

Також варто додати, що зменшення айті-економіки може негативно вплинути на суміжні галузі в країні. Справа в тому, що один айтівець створює 2,7 робочих місця в інших індустріях. В основному мова йде про малий та середній бізнес: перукарні, кафе, магазини та інші види підприємств зі сфери послуг.

Чи правильно я розумію: якщо проблеми з мобілізацією та бронюванням, не будуть вирішені у 2024 році, тоді українська ІТ-економіка пройде ту саму точку неповернення. Як результат, ця галузь буде постійно падати?

- Думаю, що у разі невирішення проблем українська айті-індустрія може продемонструвати падіння на 5-10% по результатах 2024 року. Далі такий негативний вплив може відбуватися в цих межах 5-10% наступні роки. Скоріш за все, українська айті-спільнота не досягне дна. Тем не менш, такі тренди не в інтересах країни, оскільки виникає питання: навіщо наше ІТ зростало останні 10 років. 

Тому влада має обережно працювати з міграційними настроями українців. Оскільки на рішення залишитися в Україні чи за кордоном впливає багато факторів. Серед них:

• наявність роботи чи безробіття; 
• наявність житла чи його втрата; 
• питання мобілізації та бронювання; 
• рівень доходу та податкове навантаження; 
• питання безпеки тощо. 

Варто зазначити, що зараз Україна залишається привабливою податковою юрисдикцією у порівнянні з іншими країнами, зокрема, ЄС. Але інші питання залишаються невирішеними. 6% IT-фахівців на момент дослідження IT Research Ukraine (літо 2023) були без роботи. Станом на травень 2022 року цей відсоток був меншим. Згідно з результатами IT Research Resilience, частка тих, що втратили роботу, була 4,8%. Тож дуже важливо створювати умови для того, щоб українці залишались в країні та повертались з-за кордону. 

Наша задача - не стати маленькою країною з великою діаспорою. Навпаки: після завершення війни ми маємо стати великою державою з маленькою діаспорою. В таких умовах відновлення та розвиток України буде йти швидше та ефективніше.

Давайте поговоримо про "Дія.City". На початку року виникли чутки, що цей спецрежим для айтівців можуть ліквідувати. Ця інформація з’явилась через текст Нацстратегії доходів. Але влада потім спростувала цю інформацію. Що думають про такі чутки в айті-спільноті? Загалом чи є задовільними умови «Дія.City» для ІТ-компаній під час війни або якісь норми варто покращити?

- Загалом ми не коментуємо такі чутки. Оскільки інформація такого роду може постійно з’являтися в інфоплощині. Але якщо виникнуть якісь реальні загрози, наша асоціація та інші гравці ІТ-ринку будуть реагувати та комунікувати із владою для вирішення проблеми. Тим більше, що Мінцифри зацікавлений в тому, щоб проєкт "Дія.City" розвивався та залишався ефективним.  

Моя особиста думка: спецрежиму "Дія.City" нічого не загрожує. Якщо цей формат будуть намагатися ліквідувати, є певні запобіжники, щоб завадити таким негативним процесам. Тож немає приводу для нервувань. 

Загалом спецрежим "Дія.City" - це ефективний механізм для айті-компаній. Є певні елементи, які були призупинені на початку повномасштабної війни, як от дотримання критеріїв для вступу. Але їх відновили в лютому 2024. Умови спецрежиму мають і надалі вдосконалюватися навіть під час війни.

Бачу, що правовий режим "Дія.City" є цікавим для айті-бізнесу. Все більше компаній переходять на його умови роботи. Цей формат має працювати 25 років. І це дуже мотивує ІТ-підприємців працювати в умовах «Дія.City». 

Існує ще одна серйозна проблема – це скандальні перевірки айті-бізнесу. Зрозуміло, що технобізнесу не подобається, коли силовики неочікувано приходять до офісів, проводять обшуки, блокують операційні процеси. Ми не будемо говорити про правомірність чи неправомірність таких дій. Але цікава ваша думка: як перевести "комунікації" ІТ-бізнесу та силових відомств у більш цивілізований формат?

- Проблема обшуків з блокуванням роботи бізнесу з’явилася під час війни. Такого давно не було. Вважаю, що вирішити проблему допоможе ухвалення так званого законопроєкту "Маски-шоу стоп". Це важливий документ, який поставить в певні рамки у взаємодії силовиків із технологічними компаніями. 

Ухвалення так званого закону "Маски-шоу стоп" позитивно вплине на умови роботи з ІТ-бізнесом для іноземних замовників. Тобто, нашим партнерам за кордоном можна сказати: «Дивіться, в нас тепер працює необхідне законодавство, тож тепер не виникне проблем, пов’язаних з так званими маски-шоу з боку силовиків». Такий підхід допоможе покращити очікування іноземців від співпраці з українськими технокомпаніями.

На початку 2024 року техногіганти продовжили чергові скорочення команд. Такі тренди ви вважаєте продовженням глобальної рецесії? Як ці тенденції можуть вплинути на українські айті-компанії з точки зору можливих оптимізацій? 

- Безумовно, негативні тренди на глобальному технологічному ринку впливають й на стан української ІТ-галузі, оскільки наша індустрія залишається частиною світової економіки. Єдиний нюанс: цей вплив не такий значний, як може здаватися. 

Справа в тому, що світові техногіганти можуть звільняти тисячі працівників, адже в їхніх штатах працюють десятки тисяч фахівців. У наших компаніях немає такої кількості працевлаштованих айтівців, тож оптимізація кадрів може йти у більш скромних межах. Але ця оптимізація в українському ІТ все одно продовжується. 

Таким чином, наш локальний ринок підлаштовується до умов глобальної економічної кризи в техноіндустрії. Це нормальний процес і катастрофи в цьому я не бачу. 

Як далі може розвиватися світовий айті-ринок? Які ваші очікування: чи зросте індустрія у 2024 році, чи продовжить знаходитися в рецесії?

- Прогнозувати важко. Зараз немає якихось причин, що можуть вплинути на падіння технологічного сектору. Як це спостерігалось у банківському сегменті навесні 2023 року. Але ситуація у світі різко змінюється, можуть виникнути нові військові конфлікти. Тож як буде розвиватися глобальна економіка далі – невідомо. Ми живемо в достатньо складний час. 

На вашу думку, які чинники – зовнішні чи внутрішні - більше впливатимуть на ситуацію з IT-галуззю України в 2024 році?

- Я думаю, що в 2024 році визначальними для айті-галузі будуть внутрішні ризики, пов’язані з війною. Тому зараз будь-який бізнес мусить мати декілька сценаріїв, які можна корегувати в залежності від розвитку ситуації в країні.  

При цьому компанії готові працювати в Україні та розбудовувати технологічну індустрію. Але розвиток ІТ-галузі стане можливий лише тоді, коли держава ухвалить важливі та ефективні рішення для розв’язання накопичених проблем. Тому, як буде змінюватися ситуація далі – покаже час.