Інтернет під час блекаутів: як великі українські провайдери переводять мережі на оптику

Delo.ua проаналізувало, як оптичні мережі стали одним із важливих напрямів модернізації українського телеком-ринку. Зокрема, технологія GPON дозволяє операторам надавати швидкісний інтернет, зменшувати залежність мережі від проміжного електроживлення та готувати інфраструктуру до подальшого зростання трафіку, розвитку хмарних сервісів, GovTech і ШІ-сервісів.

• Чому технологія стала важливою під час відключень
• Що таке GPON і чим він відрізняється від старих технологій
• Хто будує оптику в Україні
• Чому оператори переходять на GPON
• Чому досвід України цікавить європейську телеком-спільноту
• Як Європа переходить від міді до оптики
• Чому оптика важлива для економіки України
• Чи залишиться FTTB на ринку
• ШІ, хмари та новий профіль трафіку
• Якість сервісу стає не менш важливою за покриття

Чому технологія стала важливою під час відключень

Після початку повномасштабної війни фіксований інтернет в Україні став важливим не лише для побутових потреб, а й для роботи бізнесу, освіти, державних сервісів, медичних закладів, фінансових установ і комунікації між людьми.

Під час атак на енергетичну інфраструктуру та тривалих відключень електроенергії користувачі почали звертати увагу не лише на швидкість інтернету, а й на те, чи може він працювати під час знеструмлень. Саме тому оператори активніше почали розвивати оптичні мережі, насамперед xPON/GPON.

За результатами Digital Quality of Life Index 2024 Україна вдруге поспіль посіла перше місце у світі за стабільністю фіксованого інтернету. За даними Мінцифри, кількість користувачів фіксованого інтернету в Україні зросла до 8,4 млн, з яких 4,2 млн уже перейшли на сучасну оптоволоконну мережу xPON. 

У міністерстві пов’язували високий рівень стабільності фіксованого інтернету, зокрема, з розвитком xPON — технології, яка може забезпечувати доступ до інтернету до 72 годин під час відключень електроенергії, якщо користувач має живлення для свого обладнання.

У цьому контексті GPON став для операторів не лише способом підвищити швидкість доступу до інтернету, а й практичним рішенням для підвищення автономності мереж під час блекаутів.

Що таке GPON і чим він відрізняється від старих технологій

GPON — це Gigabit Passive Optical Network, тобто гігабітна пасивна оптична мережа. Її головна особливість у тому, що між обладнанням оператора та абонентом є пасивна ділянка мережі. На ній не потрібно живити проміжні комутатори або інші активні вузли.

Для користувача це означає, що інтернет може працювати під час знеструмлення, якщо оператор забезпечив резервне живлення на своєму боці, а вдома є павербанк, зарядна станція або інше джерело живлення для ONT-термінала та Wi-Fi-роутера.

У мережах FTTB — Fiber to the Building, або "оптика до будинку" — оптичний кабель доходить до будівлі, а далі інтернет розподіляється між квартирами через внутрішню Ethernet-мережу. Частина активного обладнання в такій моделі зазвичай розташована всередині будинку або поруч із ним, тому під час відключень оператору потрібно резервувати більше точок живлення.

У мідних мережах, зокрема xDSL, доступ до інтернету надається через телефонні мідні лінії. Така технологія більше залежить від відстані до обладнання оператора, якості кабелю та стану старої інфраструктури, тому має суттєвіші обмеження за швидкістю порівняно з оптикою.

GPON вирішує частину цих проблем. Він дозволяє забезпечувати швидкості до 1 Гбіт/с, зменшує кількість активного обладнання на шляху до абонента та краще підходить для подальшого переходу на нові стандарти, зокрема XGS-PON із симетричними швидкостями до 10 Гбіт/с.

Хто будує оптику в Україні

Український ринок фіксованого інтернету залишається конкурентним і досить фрагментованим. За підсумками 2025 року, згідно з річним звітом НКЕК, доходи від надання послуг фіксованого інтернету в Україні становили 24,4 млрд грн, що на 8,2% більше, ніж у 2024 році. Загальні капітальні інвестиції у сферу електронних комунікацій сягнули 33,9 млрд грн, збільшившись на 35%.

Окремо регулятор зазначає подальший розвиток оптичної інфраструктури: у 2025 році 17 099 населених пунктів в Україні були забезпечені оптичним доступом до інтернету — на 777 більше, ніж роком раніше.

Одним із головних напрямів таких інвестицій стала оптика. Великі оператори модернізують мережі, розгортають GPON, резервують обладнання та поступово зменшують залежність від старих технологій доступу.

Порівнювати операторів напряму складно, оскільки компанії розкривають різні показники: одні повідомляють загальну довжину оптичної мережі, інші — GPON-покриття, кількість домогосподарств у зоні доступу або обсяг інвестицій. Тому цей рейтинг варто сприймати як порівняння за публічно доступними даними, а не як повну ринкову статистику за єдиною методологією.

Найбільший масштаб оптичної інфраструктури серед операторів фіксованого зв’язку, за публічно доступними даними, має Укртелеком. За підсумками 2025 року компанія повідомила, що загальна протяжність її оптичної мережі досягла майже 93 тис. км, а оптичне покриття охопило 3,4 млн українських домогосподарств. У 2025 році Укртелеком проклав 4,5 тис. км волоконно-оптичного кабелю, а капітальні інвестиції компанії становили близько 500 млн грн.

Ще одним кроком стало підвищення швидкості для GPON-користувачів. З 1 січня 2026 року Укртелеком почав надавати домогосподарствам на GPON швидкість до 1 Гбіт/с незалежно від чинного тарифного плану. Компанія назвала це новим стандартом швидкості для своєї оптичної мережі.

"Ми хочемо, щоб гігабітний інтернет став новим стандартом для українців, а не преміальною опцією", — зазначав комерційний директор компанії Укртелеком Ігор Яремчук.

Укртелеком, за словами Яремчука, підвищує швидкість до 1 Гбіт/с для домогосподарств у GPON-мережі без доплат. У компанії пояснювали, що це має зробити гігабітний інтернет базовим стандартом для абонентів оптичної мережі, а не окремою преміальною послугою.

Київстар також активно модернізує фіксовану мережу. Компанія повідомляє, що використовує власну волоконно-оптичну мережу загальною протяжністю понад 44 тис. км. Окрім цього, Київстар заявляв про 1 млрд грн інвестицій у розгортання GPON і про те, що з 2025 року нові будинки підключатимуться виключно за оптоволоконною технологією.

"В умовах коротко- та середньострокових відключень GPON може довше забезпечувати споживача доступом до інтернету", — коментував керівник департаменту фіксованого зв’язку Київстар Сергій Сухорук.

За його словами, це можливо, зокрема, завдяки побудові ліній від базових станцій із пересувними дизель-генераторами. У Київстар зазначали, що за наявності ресурсу для роботи генераторів у користувачів GPON може зберігатися інтернет-сигнал навіть під час відключень.

Vodafone Україна розвиває фіксований інтернет через Vega та Фрінет. За даними компанії, за чотири роки у розвиток фіксованого зв’язку було вкладено понад 1,1 млрд грн, прокладено понад 20 тис. км оптичних ліній, а доступ до GPON отримали 1,6 млн домогосподарств у 20 містах України.

"Ми створюємо мережу нового покоління з великим запасом надійності, щоб клієнти могли розраховувати на стабільний зв’язок у будь-яких умовах", — зазначав генеральний директор Vega Сергій Скрипніков.

У Vodafone також повідомляли, що більшість клієнтів Vega та Фрінет уже користується інтернетом на базі GPON. На технічних майданчиках GPON компанія встановила подвійні системи альтернативного живлення, які мають забезпечувати безперебійний інтернет під час тривалих відключень електроенергії.

Група DVL, до якої входять Датагруп, Volia та lifecell, також розвиває GPON-мережу. За даними групи, об’єднана мережа охоплює понад 4 млн домогосподарств у більш ніж 100 містах, а її протяжність становить понад 35 тис. км волоконно-оптичної інфраструктури. Окремо DVL повідомляла, що за перший рік GPON-проєкту доступ до високошвидкісного інтернету отримали понад 346 тис. квартир у різних містах України.

"Енергостійкість мереж — це критичний виклик воєнного часу, і ми системно з ним працюємо", — зазначав CEO групи компаній DVL Михайло Шелемба.

Група, за словами Шелемби, підключає додаткове живлення до обладнання, резервує ключові вузли та паралельно будує GPON-мережу. У DVL пояснювали, що така технологія має забезпечувати не лише високу швидкість, а й доступ до інтернету під час блекаутів.

Чому оператори переходять на GPON

Для користувача основні переваги GPON — вища швидкість, стабільніше з’єднання та можливість користуватися інтернетом під час відключень за наявності живлення для домашнього обладнання.

Для оператора GPON має також економічні переваги. У такій мережі менше активного обладнання між вузлом оператора та абонентом. Це потенційно зменшує витрати на електроенергію, обслуговування будинкових вузлів, аварійні виїзди та підтримку старого обладнання.

Мідна інфраструктура, навпаки, з часом стає дорожчою в експлуатації. Вона має обмеження за швидкістю, залежить від фізичного стану кабелю та потребує регулярного обслуговування. FTTB може залишатися конкурентним у щільній багатоквартирній забудові, де мережа вже побудована і має достатню якість. Але під час знеструмлень така архітектура залежить від резервного живлення активного обладнання в будинках або проміжних вузлах.

Саме тому оператори дедалі частіше розглядають GPON як базову технологію для нових підключень. Водночас точна економіка переходу залежить від конкретної мережі: щільності абонентів, стану існуючої інфраструктури, вартості обладнання, витрат на енергію та логістики аварійних робіт.

Чому досвід України цікавить європейську телеком-спільноту

Інтерес міжнародної телеком-спільноти до України пов’язаний не лише з технологією GPON як такою. Вона давно використовується в різних країнах. Значно важливішим є практичний досвід українських операторів: як будувати, резервувати, відновлювати й підтримувати мережі під час війни, атак на енергетику та тривалих відключень електроенергії.

У жовтні 2025 року Укртелеком взяв участь у FTTH Congress CEE 2025 у Варшаві — заході FTTH Council Europe, присвяченому розвитку оптичних мереж у Центральній та Східній Європі. На панелі разом із представниками Orange Polska, EBRD та ING обговорювали інвестиційні моделі, фінансування, регуляторне середовище, розгортання мереж у містах і сільській місцевості та можливості державно-приватного партнерства.

Після конгресу CEO компанії Укртелеком Юрій Курмаз пояснював, що європейських колег цікавить насамперед досвід роботи мережі під час повномасштабної війни: енергонезалежність, резервні вузли, географічно розосереджені оптичні лінії, розділення ІТ-ядра та телеком-ядра для зниження кіберризиків. За його словами, за майже чотири роки війни Укртелеком побудував понад 20 тис. км оптики та створив можливість підключення до оптичного інтернету для понад 1,4 млн домогосподарств.

У 2025 році Укртелеком також став першою українською компанією — членом Connect Europe, що об’єднує провідних європейських операторів. У 2026 році компанія приєдналася до FTTH Council Europe. Для компанії це можливість інтегруватися в європейську професійну спільноту, а для українського ринку — продемонструвати досвід модернізації та підтримки телеком-інфраструктури в умовах війни.

Як Європа переходить від міді до оптики

Перехід від мідних мереж до оптики — не лише українська тенденція. У країнах Європи оператори та регулятори також поступово проходять процес copper switch-off, тобто відмови від застарілих мідних мереж і переведення користувачів на нові технології доступу.

Для європейських операторів це питання не лише швидкості, а й вартості обслуговування, енергоефективності та готовності мереж до майбутніх цифрових сервісів. Водночас досвід ЄС показує, що відмова від міді має бути поетапною. Вона потребує достатнього покриття альтернативними технологіями, зрозумілих правил міграції, захисту користувачів і координації з регулятором.

У звіті BEREC Іспанія та Норвегія згадуються як країни, що вже завершили FTTH-покриття та відмову від мідних мереж. Найдетальніше розібрано іспанський кейс Telefónica: з 2014 до 2025 року компанія вивела з експлуатації понад 8500 мідних станцій, а міграція клієнтів перевищила 99%.

Для України цей досвід важливий тим, що повна відмова від міді навряд чи може бути швидкою. Потрібно враховувати покриття в різних регіонах, потреби соціально важливих об’єктів, бізнес-клієнтів і жителів невеликих населених пунктів.

Реалістичніший сценарій — поступова міграція: нові підключення там, де вже є оптика, виконувати через GPON; старі мідні лінії поступово виводити з експлуатації; для складних територій шукати окремі технічні та інвестиційні рішення.

Чому оптика важлива для економіки України

Розвиток GPON і ширшої оптичної інфраструктури важливий не лише для домашніх користувачів. Для бізнесу стабільний фіксований інтернет означає доступ до хмарних сервісів, CRM-систем, онлайн-банкінгу, маркетплейсів, відеозв’язку, віддалених робочих місць і систем резервного копіювання даних.

Для медицини оптичні мережі потрібні для роботи електронних медичних систем, телемедицини та швидкого обміну даними. В освіті — для дистанційного навчання, цифрових платформ і роботи закладів під час криз. Для держави — для стабільної роботи реєстрів, електронних послуг і GovTech-сервісів.

Укртелеком повідомляв, що за підсумками 2025 року його оптичними послугами користувалися 1388 медичних і 1926 освітніх закладів. Це показує, що оптика вже є не лише комерційною послугою для домогосподарств, а й частиною інфраструктури для соціально важливих сфер.

Окремий напрям — дата-центри, хмарні сервіси та ШІ-рішення. Вони потребують не тільки високої швидкості, а й стабільної передачі даних, резервування каналів і прогнозованої якості сервісу. Тому розвиток оптики важливий не лише для доступу "останньої милі", а й для всієї цифрової екосистеми: від малого бізнесу до державних сервісів і корпоративних хмар.

Чи залишиться FTTB на ринку

Попри зростання GPON, FTTB ще певний час залишатиметься частиною українського ринку. У великих містах, особливо в багатоквартирних будинках, такі мережі часто вже побудовані, мають достатню пропускну здатність і можуть забезпечувати прийнятну якість сервісу.

Тому FTTB може залишатися конкурентним там, де оператору економічно невигідно швидко перебудовувати мережу, а користувачі не відчувають різниці в якості. Однак для нових підключень і довгострокової модернізації GPON виглядає більш перспективною технологією.

Головна причина — менша залежність від активного обладнання на проміжних ділянках мережі. Саме це стає важливим під час відключень електроенергії та підвищує вимоги до резервного живлення.

ШІ, хмари та новий профіль трафіку

Наступний етап розвитку мереж залежатиме не лише від кількості абонентів, а й від того, як змінюється споживання трафіку. Традиційно домашній інтернет був переважно асиметричним: користувачі більше завантажували дані, ніж передавали їх у мережу.

Але зростання хмарних сервісів, відеоконференцій, дистанційної роботи, онлайн-освіти, резервного копіювання, контент-креаторства та ШІ-сервісів поступово підвищує значення upload. Для бізнесу дедалі важливішими стають не лише швидкість завантаження, а й стабільна передача даних, низька затримка та гарантована якість сервісу.

GPON, найімовірніше, буде достатнім для більшості масових сценаріїв у найближчі роки: домашнього інтернету, дистанційної роботи, навчання, відеосервісів і базових хмарних інструментів.

Але для дата-центрів, великих бізнес-клієнтів, GovTech, медичних платформ, промисловості та ШІ-інфраструктури потрібні потужніші рішення: магістральна оптика, резервовані канали, SLA та поступовий перехід до XGS-PON.

У Європі вже обговорюють наступний етап розвитку оптики — XGS-PON із симетричними швидкостями до 10 Гбіт/с. Для України це поки радше наступний етап розвитку ринку, ніж масовий стандарт, але попит на вищі симетричні швидкості поступово формуватиме бізнес, хмарні сервіси, дата-центри та нові цифрові продукти.

Якість сервісу стає не менш важливою за покриття

Український ринок фіксованого інтернету залишається конкурентним, тому для операторів важливими стають не лише покриття та швидкість, а й якість сервісу. Для абонента перехід на GPON має практичний сенс тоді, коли він отримує стабільніше з’єднання, менше аварій, кращу роботу під час відключень і швидшу підтримку.

Саме тому для оцінки ефективності оптичної модернізації важливі клієнтські метрики: NPS, кількість звернень у підтримку після міграції з міді або FTTB, середній час усунення аварій, рівень задоволеності сервісом і динаміка відтоку абонентів.

Український ринок фіксованого інтернету за роки війни змістився від конкуренції лише за швидкість і ціну до конкуренції за стабільність, енергоефективність і здатність працювати під час криз. GPON став одним із головних напрямів цієї модернізації.

Для абонентів це означає швидший інтернет і кращі шанси залишатися онлайн під час відключень за наявності живлення для домашнього обладнання. Для операторів — можливість поступово зменшувати залежність від старої мідної інфраструктури, скорочувати кількість активного обладнання на проміжних ділянках і будувати мережі, готові до подальшого зростання трафіку.