Місце під сонцем. Чи може українська ІТ-галузь витримати конкуренцію з іншими країнами світу під час війни

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Порівняльний аналіз ІТ-секторів п’яти обраних країн в Digital Tiger базувався на таких критеріях, як-от конкурентоспроможність, бізнес-клімат, інфраструктура, кадровий резерв і рівень технічної освіти. Тож за якими характеристиками Україна займає лідируючі позиції чи навпаки пасе задніх? 

Яку методологію обрали в ITU для дослідження Digital Tiger

В дослідженні розглядаються наступні параметри української ІТ-екосистеми:

• Стан української ІТ-індустрії та її значення в економіці України. 
• Рівень розвитку ІТ-галузі та ІТ-екосистеми в Україні порівняно з іншими країнами. 
• Сильні сторони українського ІТ-бізнесу та перспективні напрямки його розвитку та ін.

«Для уточнення методології збору та розрахунку конкретних показників була сформована Експертна рада у складі представників Мінцифри, профільних асоціацій та організацій, представників ринку», - говориться у звіті.  

Чи має своє місце Україна на світовому ринку ІТ

В дослідженні Digital Tiger редакцію Delo.ua найбільше зацікавив розділ «Україна на світовому ринку ІТ». Саме тут дослідники вирішили порівняти по ключових показниках вітчизняну айті-спільноту з відповідними галузями таких країн, як Бразилія, Індія, Чехія, Польща. Їх аналізували за такими критеріями:

• конкурентоспроможність; 
• кадровий резерв і рівень технічної освіти; 
• бізнес-клімат; 
• інфраструктура. 

Як вибирали країни для порівняння з Україною?

Дослідники проаналізували статті різних авторів, рейтинги та аналітичні огляди про найкращі країни для ІТ-консалтингу. Наприклад, дослідження Kearney, рейтинги Atlasiko Inc., PixelCrayons, We Are Amnet, N-iX тощо. У більшості цих матеріалів згадується Україна та деякі інші країни, які зазвичай частково збігаються. Саме тому були обрані для аналізу Бразилія, Індія, Чехія, Польща. Такий порівняльний аналіз допоможе українській ІТ-спільноті зрозуміти, як краще конкурувати з іншими країнами світу за нові угоди, а також допоможе іноземним партнерам більше дізнатися про стан та перспективи нашої галузі в умовах війни.  

«Незважаючи на важкі умови воєнного часу – наша ІТ-індустрія долає їх доволі успішно – малий і середній бізнес і гіганти галузі однаково процвітають, залучаючи сотні тисяч висококваліфікованих ІТ-фахівців на внутрішньому ринку та за кордоном, обслуговуючи ринки в кожному регіоні планети, водночас керуючи своїми штаб-квартирами з України», - говорить CEO IT Ukraine Association Марія Шевчук.  

Які можливості мають різні країни в розвитку IT

Велика територія і населення країни дають більш значні можливості для економічного розвитку, зазначено у дослідженні Digital Tiger. Проте потенціал країни не обов’язково залежить від цих критеріїв у цифровому світі.

Так, Індія має найбільше населення, а Бразилія – найбільшу територію. Це значить, що ці країни апріорі повинні бути більш здатними генерувати великий ВВП. Проте сам по собі ВВП не завжди свідчить про силу економіки.

«Технології дозволяють країнам підвищувати ефективність використання ресурсів. Польща та Чехія є яскравими прикладами того, як економіки розвиваються з обмеженими ресурсами. Україні також вдається підтримувати свою економіку, незважаючи на виклики війни та територіальної окупації», - звертають увагу дослідники.  

Як різні країни орієнтуються на надання послуг

У сучасному постіндустріальному світі послуги стають все більш важливою частиною економіки. Цей перехід був зумовлений глобалізацією, змінами в прагненнях споживачів і, особливо, цифровою трансформацією.

Згідно з репортом, за останні десятиліття багато країн трансформували свою економіку, щоб стати більш орієнтованою на надання послуг. Зокрема, у 2022 році частка послуг у ВВП у досліджуваних країнах складала:

• Україна – 60,8% (у 1995 році – 37,5%). 
• Чехія – 59,2% (у 1995 році – 51,4%). 
• Бразилія – 58,9% (у 1995 році – 58,1%). 
• Польща – 58,2% (у 1995 році – 49,1%). 
• Індія – 48,4% (у 1995 році – 37,8%). 

«При цьому Україна залишається однією з найдинамічніших країн світу за часткою сфери послуг у ВВП, подвоївши цей показник з 1991 року», - кажуть автори дослідження. 

Наскільки IT-галузь важлива для досліджуваних країн

ІТ-сектор стає все більш важливим для економік більшості країн світу, які віддають перевагу його розвитку. Зокрема, з 2017 року частка експорту ІТ-послуг в економіці значно зросла. 

«Для таких країн, як Україна та Індія, вона стала однією зі стратегічних галузей, на яку припадає майже 5% ВВП і до половини всього експорту послуг», - зазначено у дослідженні. 

Як зростав експорт ІТ-послуг в різних країнах

Цифрові технології створюють нові можливості для економічного розвитку. Тому більшість країн активно нарощують виробництво та експорт ІТ-послуг.

Так, за останні п’ять років експорт ІТ-послуг в різних країнах змінювався так:

• Україна – зростання на 195,7% (з $2,5 до $7,3 млрд). 
• Бразилія – на 135,6% (з $1,7 до $4,1 млрд). 
• Польща – на 127% (з $5,4 до $12,2 млрд). 
• Індія – на 84,4% (з $51,8 до $95,5 млрд). 
• Чехія – на 80,8% (з $2,9 до $5,3 млрд). 

При цьому з 2017 до 2022 роки експорт ІТ-послуг на душу населення зростав так:

• Україна – на 248,7% (з $55 до $193). 
• Польща – на 134,4% (з $144 до $331). 
• Бразилія – на 128,2% (з $8 до $19). 
• Чехія – на 79,1% (з $276 до $495). 
• Індія – на 75,3% (з $38 до $67).

«Знання експорту ІТ-послуг на душу населення допомагає точніше порівнювати продуктивність експорту ІТ-послуг по країнах. Україна хоч і не є лідером за цим показником, але є лідером зростання», - зазначено у репорті. 

Скільки айті-фахівців працюють у різних країнах

Автори дослідження вважають, що велика кількість ІТ-фахівців свідчить про зростання інтересу до айті-індустрії та професійного розвитку робочої сили. Численні професіонали роблять свій внесок у розвиток інноваційного потенціалу та розширення екосистеми стартапів. 

«Останніми роками їх кількість зросла, надаючи країнам висококваліфіковану робочу силу, здатну конкурувати на світовому ринку ІТ», - говорять дослідники.

Тож як у 2018-2022 роках зростала чисельність зайнятих в ІТ-галузі осіб на 100 тис. населення:

• Україна – з 435,1 до 886,3.  
• Бразилія – з 357 до 403. 
• Індія – з 801,8 до 1039,7.

Як урбанізація впливає на айті-галузь у різних країнах

Урбанізація в Україні та інших країнах з кожним роком зростає. Це проявляється у фокусуванні ролі міських поселень, дедалі більшій частці промислових і обслуговуючих підприємств, розширенні меж міст тощо. Ця тенденція позитивно впливає на ІТ-сектор в деяких напрямках:

1. Інвестиції. Концентрація значної кількості інвесторів та стартапів у великих містах дозволяє отримати більш простий доступ до фінансування, партнерства та розвитку.

2. Формування ІТ кластерів. Урбанізація може спонукати компанії об’єднуватися навколо спільної ідеї чи галузі.

3. Інноваційні екосистеми. Концентрація талантів у містах сприяє створенню нових ідей і проектів.

4. Інфраструктура. Айті-таланти мають доступ до високошвидкісного інтернету, інноваційних парків та ІТ-хабів.

5. Концентрація таланту. Коли у містах зосереджені висококваліфіковані спеціалісти, це сприяє розвитку середовища для обміну ідеями, створення інновацій тощо.

Тож як відбувається урбанізація у різних країнах світу? З 2014 року до 2022 року спостерігалась така динаміка зростання міських мешканців у порівнянні з відсотком до загального населення:  

• Бразилія – з 85,5% до 87,6%. 
• Чехія – з 73,4% до 74,4%. 
• Україна – з 69% до 69,9%. 
• Польща – з 60,4% до 60,1%. 
• Індія – з 32,4% до 35,9%.

Як забезпечення електрикою та інтернетом впливає на ІТ

Автори дослідження кажуть, що країна може стати ІТ-лідером лише з розвиненою базовою інфраструктурою. Тож забезпечення населення електроенергією та доступом до якісного інтернету має бути пріоритетом.

«Незважаючи на високий рівень електрифікації, рівень проникнення інтернету в різних країнах значно відрізняється. Наприклад, у Польщі та Чехії найбільше користувачів інтернету, а в Індії – найменше», - зазначено у звіті. 

Загалом у 2018-2021 роках рівень використання інтернету в різних країнах у співвідношенні до відсотку загального населення змінювався так:

• Польща – з 77,5% до 85,4%. 
• Чехія – з 80,7% до 82,7%. 
• Бразилія – з 70,4% до 80,7%. 
• Україна – з 62,6% до 79,2%. 
• Індія – з 20,1% до 46,3%.

При цьому Бразилія має найшвидший інтернет, але також має найвищу ціну. Таким чином, вартість ІТ-послуг там буде апріорі вищою, ніж в інших країнах. Натомість Україна має найкраще співвідношення ціна/швидкість. Частково це пов’язано з власним виробництвом кабелів і хорошою державною політикою.

Який рівень цифрових навичок в різних країнах

У світі технологій цифрові навички необхідні кожному. Без загальних навичок у користувача обмежений доступ до можливостей інтернету, навіть при всій доступності технологічної інфраструктури в країні.

Тож важливо розуміти, як у 2021-2023 роках змінювався рівень цифрових навичок в досліджуваних економіках: 

• Україна – з 93% до 94%. 
• Польща – з 64% до 91%. 
• Бразилія – з 48% до 87%. 
• Чехія – з 97% до 74%. 
• Індія – з 38% до 52%.

«Загалом високий рівень цифрових навичок допомагає розвивати економіку країн, тому що більш освічені люди можуть створювати більше доданої вартості, що сприяє економічному розвитку країни та цінності спеціалістів», - вважають дослідники.

Замість післямови

Згідно з дослідженням Digital Tiger, Україна має високий потенціал для розвитку айті-галузі та збільшення експорту ІТ-послуг навіть під час війни. Це стало можливим, зокрема, тому, що українські технокомпанії вже давно перебудували свої операційні процеси під існуючі виклики та планують свою подальшу бізнес-стратегію в умовах такого прогнозу: війна в Україні може йти не один рік. Тому наразі учасники ІТ-спільноти вважають, що основними драйверами для розвитку технологічної екосистеми стануть такі сектори, як CyberTech & Cybersecurity, AI та IoT, HealthTech і AgriTech, EdTech і GovTech та ін.