"Один долар інвестицій від міжнародної фінансової організації може "відкрити" 3-5 доларів приватних інвестицій", - Наталія Микольська, Diia.City United

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

• Про початок роботи у Diia.City United
• Про проблеми бронювання у техгалузі
• Про залучення більшої кількості жінок у ІТ
• Про ситуацію з ІТ-експортом та інвесторами
• Про проблеми простору Дія.City та їх вирішення

Про початок роботи у Diia.City United

У грудні 2023 року ви очолили бізнес-спілку Diia.City United. Які цілі поставили особисто для себе на цій посаді? Чи складно досягати цілей як комунікатору з боку не влади, а бізнесу? Яких результатів вдалося досягти за весну?

- Насамперед, вже з серпня з 2018 року я не дотична до державних процесів. Єдине, я незалежний член наглядової ради державної компанії і була обрана туди не за свій зв'язок з державою, а за свою експертизу. Це весь мій зв'язок.

Для мене технологічний бізнес близький, оскільки я давно займаюся технологічною сферою, темою інновацій. Я була юристом, очолювала практику міжнародної торгівлі в топових юридичних компаніях. Тобто вже тоді також багато займалася напрямком ІТ. Потім був уряд, де ми розвивали експорт ІТ-послуг та продуктів.

Після того, як я пішла з уряду, близько року займалася у Стенфорді дослідженнями впливу демократії на економіку та економіки - на розвиток демократії. Серед іншого, моє дослідження частково було зосереджено на технологічному секторі. Як результат, у Стенфорді ми зробили першу конференцію з питань України, де підіймалося й питання інновацій.

Після повернення зі Стенфорду займалася стратегічним консалтингом і допомагала українському бізнесу зростати глобально. Серед клієнтів були й технологічні компанії. Вся ця історія стала для мене продовженням роботи з бізнесом в контексті його стратегічної трансформації.

З початком повномасштабної війни я переключилася більше на волонтерські проєкти. Зокрема, на другий день повномасштабного вторгнення ми заснували Dattalion. Віртуальна платформа є нині найбільшою безкоштовною, незалежною агрегованою базою фото- та відеоматеріалів війни, що є прямим підтвердженням воєнних злочинів РФ. 

Також займалася консалтингом у контексті потенційної відбудови України і залучення в країну іноземних інвесторів. Тоді у фокусі був й технологічний сектор, тому що за кордоном такі компанії, завдяки людям та інноваціям, вважають найбільш стійкими до війни.

Тож коли засновники Diia.City United запропонували очолити спілку, для мене це стало цікавою можливістю поєднати досвід, який був у бізнесі та державному секторі. Тим паче,  засновники бізнес-спілки мають амбітну ціль: Україна має стати майданчиком, звідки технологічні бізнеси зростають глобально. Йдеться не тільки про українські техкомпанії, а загалом про бізнес, який має такі масштабні задачі. Для мене це важливий виклик. Вважаю, що ці задачі треба реалізовувати, адже в Україні існує багато передумов для зростання технологічного бізнесу.

Звичайно, війна стала великим челенджем. Зараз усі бізнеси намагаються скоротити непотрібні витрати, тому що треба зосередитися тільки на важливому – на розвитку продуктів та на їхньому просуванні за кордоном. Усі ці моменти треба враховувати.

Чомусь в Україні не було спільноти, яка б об'єднувала продуктові компанії. Хоча цей бізнес виробляє продукти та експортує їх по цілому світу. Тож ми почали працювати над створенням індустріальної бізнес-асоціації, де об’єднуємо продуктові технологічні компанії та використовуємо бізнесовий підхід у вирішенні будь-яких питань. Можу сказати, що всі процеси рухаються дуже швидко, тож уже є потрібні для галузі результати.

Про проблеми бронювання у техгалузі

Зараз IT-галузь найбільше турбує питання бронювання, бо мобілізація активізувалася, командам не вистачає фахівців для роботи. За останніми даними, заброньовано біля 2% співробітників із галузі (4 тис. людей). На ваш погляд, якою має бути формула бронювання в IT-галузі?

- Взимку ми зробили опитування власників і CEO компаній, які є чинними або потенційними резидентами Дія.City. Це перше спільне дослідження Міністерства цифрової трансформації України та Diia.City United, проведене Advanter Group у січні 2024 року. Важливо було зрозуміти, що турбує технологічний бізнес, адже це допомагає сформувати пріоритети у подальшій роботі. З’ясували, що питання мобілізації і бронювання увійшли до топ питань, які зараз хвилюють технологічні компанії.

Зрозуміло, чому техкомпанії турбує питання бронювання. Виживання цієї галузі залежить від людей та їхніх знань. Відповідно, компанії можуть створювати продукт та продавати його за кордон тільки за умови, що в них є резерв спеціалістів, з якими можна планувати подальшу роботу.

Ситуація з бронюванням була і залишається для техгалузі критичною. Чомусь багато хто думає, що для резидентів Дія.City усі питання вирішуються легко. Насправді зараз заброньовано близько 2% технологічного сектору, це трохи більше 4 000 спеціалістів від 300 тисяч з усієї індустрії. Процедура існуюча є невиправдано ускладненою, де-факто дуже тривалою і не завжди прозорою. 

Тому у бізнеса був негайний запит на прозорий, ефективний і швидкий процес бронювання - Уряд почув. На початку червня Уряд підтримав постанову щодо запуску електронного сервісу бронювання на порталі Дія. Ухвалення таких змін дає змогу: 

• прибрати людський фактор, 
• пришвидшити процес від тижнів до години, 
• зробити процедуру більш прозорою. 

Орієнтовно запуск послуги запланований на початок липня. Тож ми дуже очікуємо.

Головне нововведення - бронювання військовозобовʼязаних буде в Дія. Це усуне людський фактор та пришвидшить процес до години. Рішення щодо бронювання ухвалюватиметься на підставі кількох автоматичних перевірок у реєстрах. 

На першому етапі забронювати своїх співробітників онлайн зможуть критично важливі підприємства та компанії, які працюють на потреби Сил оборони. Далі перелік розширюватиметься.

Також цією постановою Уряд вніс у процедуру бронювання ще кілька важливих для індустрії змін, на яких ми наполягали: 

☑ термін бронювання збільшується з 6 до 12 місяців;

☑ можна буде бронювати працівників з дефіцитними ВОС;

☑підприємства оборонно-промислового комплексу зможуть бронювати до 100% військовозобовʼязаних.

А якщо говорити про економічне бронювання, якою має бути схема для технологічного бізнесу?

- Бізнесу потрібне економічне бронювання працівників. Його необхідно запровадити додатково до вже існуючої процедури. І зараз держава має принципово визначитися, чи готова надати бізнесу можливість економічного бронювання ключових фахівців, а далі вже обговорювати принципи і підходи до моделей.

Це важливо як для держави, так і для бізнесу, оскільки дозволить краще планувати ресурси та підтримувати економічну стабільність. Робочий бізнес – це податки на утримання армії, захист і перемогу. Безумовно, багато хто в Україні вважає, що зараз це питання може бути недоречне, адже основний фокус держави має бути на захисті і перемозі. Але бізнес вважає, що наша країна не зможе перемогти, якщо компанії не будуть працювати та платити податки. Відповідно, економічне бронювання допоможе зберегти і створити робочі місця, сплачувати податки, підтримувати надходження валютної виручки від експортерів.

При цьому важливо, щоб у межах економічного бронювання бізнес сам визначав, які ключові співробітники потрібні та кого необхідно забронювати. А далі вже деталі, за яким саме принципом буде відбуватися бронювання – від розміру зарплати, ПДФО, ЄСВ, військового збору.

Також коли ми говоримо про економічне бронювання, для бізнесу важливо виконати декілька обов'язкових критеріїв:

• Процес має бути зрозумілим та передбачуваним.
• Період бронювання повинен поширюватися на рік зі зрозумілим і прозорим продовженням.
• Процес бронювання має бути диджиталізованим, щоб прискорити вирішення будь-яких питань.

Треба розуміти, що для технологічного бізнесу дуже важливе економічне бронювання, адже без цього неможливо нормально працювати. Зараз  компанії не можуть брати нові замовлення, якщо не розуміють, чи є в них потрібні фахівці для створення продукту. Більш того, неможливість планувати роботу на півроку-рік не дозволяє компаніям отримувати іноземні інвестиції для свого розвитку. На жаль, в нас уже є непоодинокі випадки, коли певні угоди призупинялися через відсутність гарантій збереження команди.

Про залучення більшої кількості жінок у ІТ

В Україні вже відчувається кадровий голод у різних секторах економіки: агро, транспорт, виробництво та ін. Тому топ-менеджери говорять про необхідність найму жінок на чоловічі посади, а також про активізацію найму людей поважного віку. Яку стратегію для вирішення проблем із кадрами бачать в ІТ?

- Одним із пріоритетів Diia.City United є розширення можливостей жінок і ветеранів у технологічній галузі. Раніше це було питанням корпоративної соціальної відповідальності бізнесу, але тепер це питання виживання компаній та розвитку індустрії.

Чому так? Кадровий голод у техбізнесі виник не лише через мобілізацію, а й через еміграцію частини населення. Зараз у нас не зростає народжуваність, значить, пришвидшується старіння населення. Вся ця ситуація вимагає нових підходів у кадровій політиці індустрії.

Тому у Diia.City United ми працюємо, щоб запустити спеціальну програму, яка дозволить розширити можливості для жінок у технологічному бізнесі. Планується зосередитися на вирішенні таких питань:

• Перше. Робота із світчерами. Багато жінок хотіли б перейти у техкомпанію з іншої галузі, але бояться це зробити. Проблема в тому, що в Україні ІТ традиційно вважається чоловічою галуззю, тому тут можуть бути нерівні умови, скляна стеля, ейджизм. Але багато інноваційних компаній в нашій країні заснували чи очолюють саме жінки. Тому такі стереотипи потрібно розвіювати.  
• Друге. Залучення дівчат, які вступають в університети або вже вчаться, до роботи у ІТ-компаніях. Молодь може розпочинати роботу в компаніях на умовах стажування, а далі вже будувати кар’єру, якщо розуміє, що знайшла свій напрямок для самореалізації.
• Третє. Навчання та перекваліфікація жінок, зокрема, старшого віку для роботи у техкомпаніях. На жаль, в Україні склалась ганебна практика ейджизму, але за кордоном такі люди вважаються активними, працездатними та продуктивними. Тож нам також треба розвінчувати цей міф та забезпечити громадян поважного віку цікавою роботою у техсекторі.

Загалом Diia.City United планує розробити таку програму для жінок та допомогти впровадити її в техкомпаніях, особливо в середніх та маленьких. Це допоможе бізнесу оновити та впровадити актуальні внутрішні програми кар'єрного зростання жінок в ІТ.

Про ситуацію з ІТ-експортом та інвесторами

За даними 2023 року, український експорт ІТ вперше просів на 8,5%. Чи є в ІТ-бізнеса бачення, як можна мінімізувати подальше падіння галузі чи навіть стабілізувати ситуацію? Як може допомогти в цьому Diia.City United?

- В цілому, падіння обсягу ІТ-експорту відбулося через зниження експорту ІТ-послуг (аутсорсингу). Водночас експорт продуктових компаній, що змогли адаптуватися до роботи під час війни, навіть зростає. Це показують дослідження найму людей. Це підтверджується й тим, що зараз продуктовий бізнес наймає більше фахівців, ніж раніше. Є нові  стартапи.

Що для продуктового бізнесу важливо під час війни? Декілька речей:

• Компанії повинні мати можливість виробляти чи створювати продукт та продавати його своєму клієнту. Для цього потрібно запровадити економічне бронювання для бізнесу.
• Левова частка клієнтів продуктових компаній перебувають за кордоном. Це значить, що техпідприємці повинні мати можливість їздити у відрядження за кордон для спілкування з такими клієнтами, для підписання угод. Треба розуміти, що технологічний бізнес – це бізнес особистісний, як і будь-який експортний, тому питання відряджень також треба вирішувати.
• Щоб розвиватися, продуктовий бізнес потребує великих інвестицій або грантів, які традиційно отримуються на ранніх стадіях. Безумовно, в Україну надходять інвестиції. Зараз у нас є велика кількість внутрішніх інвесторів, які вкладають гроші в техгалузь. Але продуктовим компаніям також потрібні іноземні інвестори, тому що вони не лише інвестують, але й допомагають будувати, розвиватись на  зовнішніх ринках та масштабуватися. Це про зростання.

Давайте говорити прямо, у нас є велика частина засновників українських стартапів або компаній, які зараз не повертаються в Україну тільки тому, що не розуміють, як буде розвиватися ситуація з бронюванням чи відрядженнями. Їм важливо мати можливість часто виїжджати за кордон, адже вони розвивають бізнес у різних країнах. Тому проблему потрібно терміново вирішувати, якщо ми хочемо, щоб фаундери повернулися, працювали тут, розвивали свій бізнес, вкладали кошти. Це гарні інвестиції в Україну та в нашу майбутню перемогу.

Як саме держава може допомогти технологічному бізнесу отримувати та виконувати замовлення для закордонних клієнтів? Можливо, допоможуть певні гарантії від держави?

- Щоб технологічний  бізнес міг стабільно працювати, йому потрібне страхування від військових ризиків. Це допоможе залучати гроші на розвиток техкомпаній як від українських, так і іноземних інвесторів.

Страхування запрацює, коли іноземні інституції включать український технологічний сектор у свої програми. Зокрема, це можуть робити американські, французькі, німецькі експортні страхові агенції. Також в Україні таке супроводження може робити Експортно-кредитне агентство. Тому цю практику треба розширювати на IT-галузь.

Зараз ЄС виділив для України гроші в рамах програми Ukraine Facility. Там є частина коштів, які можна направити на гарантії страхування інвестицій в техсектор. Або фінансування може надаватися міжнародним фінансовим організаціям, зокрема, Європейському інвестиційному банку, щоб вони інвестували в українські технологічні компанії. Це важлива модель фінансової підтримки, адже сьогодні один долар інвестицій від міжнародної фінансової організації може "відкрити “ (unlock)  від 3 до 5 доларів приватних інвестицій.

Тому Diia.City United вже працює над cтворенням умов для залучення фінансування та інвестицій від іноземних організацій в українську ІТ-галузь. Ми також створюємо вікно контакту з інвесторами, міжнародними фінансовими організаціями, донорами, страховими організаціями тощо. Зокрема, для цього ми активно спілкуємося з представниками посольств G7 та ЄС та пояснюємо, як міжнародне фінансування може допомогти українському ІТ не тільки вижити під час війни, а й мати можливість для розвитку.

Про проблеми простору Дія.City та їх вирішення

Поговоримо про простір Дія.City. Чи влаштовують ІТ-компаній умови роботи в межах спецрежиму під час війни? Чи готові нові компанії йти під парасольку Дія.City? Чи дійсно є ризики, що спецрежим можуть заморозити, оскільки в Україні йде війна, тож країні потрібно збільшувати оподаткування?

-  Треба зазначити, що Дія.City як спеціальний правовий і податковий простір був запроваджений із декількох причин.

Перша причина. Технологічна галузь дуже глобальна. Бізнес швидко рухається по цілому світу. Компанії легко можуть перенести свою розробку з однієї країни в іншу. Відповідно, бізнеси переводять свої команди в ті регіони, де пропонують кращі правові і податкові умови.

Друга причина. Простір Дія.City був створений виходячи з потреб української техгалузі, глобального конкурентного середовища, умов роботи для ІТ в інших країнах.

Третя причина. Простір Дія.City мав вирішити усі податкові питання галузі, зокрема, оподаткування ФОПів. Тобто, в межах правового та податкового простору айтівці можуть працювати або за наймом, або за гіг-контрактами. Ці моделі мають замінити ФОПи у ІТ.

Загалом умови роботи правового та податкового простору Дія.City довго обговорювалися до початку повномасштабної війни. Усі правила були створені таким чином, щоб українська техгалузь мала конкурентні переваги на глобальному ІТ-ринку.

Зрозуміло, що після 24 лютого 2022 року ситуація змінилася, бізнес має сплачувати податки, щоб працювала економіка, щоб були гроші на оборону держави. Але компанії можуть зберегти свою працездатність тільки за умови, що в них будуть клієнти та інвестори. І в основному клієнти з-за кордону.

Треба розуміти, що інвестори завжди можуть диктувати свої умови, для них немає сентиментів щодо України. Тож якщо вони будуть наполягати на повному або частковому переведенні розробки за кордон, це їхнє право щодо хеджування ризиків. В цій ситуації важливо зберегти правовий простір Дія.City, щоб мати конкурентні переваги на глобальному ринку. Тільки тоді український бізнес зможе мати вагомі аргументи для інвесторів, щоб не переводити розробку з нашої країни, адже в нас можуть бути вигідніші ставки податків, простіше найм співробітників та ін. Це важливий момент, адже саме технологічний бізнес приносить валюту в Україну.

Ви говорите про необхідність збереження Дія.City, але є думки, що спецпростір варто заморозити. Наскільки реалістичний такий сценарій?

- Коли вийшла Національна стратегія доходів, там ефективність простору Дія.City недвозначно ставилася під питання. В нас були розмови з представниками уряду та податкового комітету ВР. Тоді вдалося пояснити, що простір є ефективним та працює під час війни.

Зараз все більше компаній приєднуються до простору Дія.City. Ми насправді бачимо цей інтерес з боку бізнесу. Тож тепер наша бізнес-спілка має активно комунікувати, щоб пояснювати, чому правовий та податковий простір Дія.City має працювати у незмінному вигляді навіть під час війни.

Так, є певні моменти, які можуть змінитися. Наприклад, держава має своє бачення щодо підвищення, наприклад, військового збору. Це всі розуміють. Тож такі питання треба обговорювати та приймати рішення.

Але держава гарантує резидентам Дія.City стабільність умов протягом 25 років, а також дотримання прав і законних інтересів резидентів та залучених ними фахівців. Завдяки цьому в Україну прийшло багато інвестицій. Тому влада має бути дуже обережною в діях, щоб ситуація із інвестиційним кліматом не погіршилась.

Головне, що в бізнес-спілки Diia.City United є постійний діалог із державою. Ми відстоюємо інтереси продуктових компаній. Можливо, спілкування із представниками влади не завжди йде легко, але нас дослухаються, і це важливо.

Серйозною проблемою для ІТ-галузі стали неочікувані перевірки правоохоронцями компаній з використанням так званих "маски-шоу", що призводило до блокування робочих процесів. Чи вдається учасникам спілки Diia.City United налагоджувати контакт із правоохоронцями, податківцями, щоб знизити ризик таких «сюрпризів»?

- Дуже важливо, щоб слідчі дії прокуратури і правоохоронних органів були співмірні з порушеннями, які вони розслідують. Вже є хрестоматійна ситуація, коли одна з техкомпаній проводила перемовини з технологічним гігантом з Кремнієвої долини, а під час відеоконференції у переговорку увійшли люди в масках, броніках і з автоматами. При цьому правоохоронці розслідували потенційне ухилення від сплати податків. Ця ситуація точно не передбачає необхідності приходити в офіс техкомпанії 10-м правоохоронцям у масках та з автоматами.   

Щоб таких ситуацій більше не виникало, команда Diia.City United активно підключилася до роботи разом з іншими Спілками з Офісом Генпрокурора. В результаті створені обов’язкові стандарти проведення слідчих дій. Це дуже важливий крок. Також йде робота над створенням дашборду, де буде представлена вся інформація про необхідні слідчі дії, хто їх проводить, причини розслідування тощо. Ці дані будуть публічними. Окрім цього, було проведено аудит існуючих справ.

Важлива робота ведеться й з Мін'юстом у контексті потенційного рейдерства. А ще підтримуємо діалог з тимчасовою слідчою комісією у ВР, щоб подавати пропозиції по важливих законопроєктах та інших питаннях.

На жаль, проблеми взаємодії бізнесу та силового блоку є системними. Їх потрібно вирішувати шляхом зміни законодавства, впровадження стандартів розслідування, спілкування з правоохоронними органами. Тобто є багато нюансів. Не можу сказати, що ситуація ідеальна, але принаймні вона поступово рухається в кращий бік.