Хмари на озброєнні: п’ять сценаріїв роботи бізнесу під час війни і не тільки

У світі роками зберігається тренд на міграцію бізнесу до хмари, адже клаудні сервіси покращують ефективність роботи підприємств та зменшують витрати. Аналітики Gartner запевняють: до 2025 року понад 85% організацій будуть дотримуватися принципу "хмара на першому місці" і не зможуть повністю реалізувати свої цифрові стратегії без хмарних архітектур і технологій. 

В Україні така ситуація може статися набагато швидше, адже під час повномасштабного вторгнення росії в Україну питання убезпечення даних та IT-ресурсів  — чи не найголовніше завдання бізнесу та державних структур.  І допомагають у цьому саме хмари.

Тож з урахуванням актуальності попиту разом із Костянтином Вечором, B2B-директором "Київстар", розберемо п’ять сценаріїв того, як компанії сьогодні використовують хмарні технології, щоб продовжувати працювати і робити це безпечно, заощадливо та з максимальною користю для себе і клієнтів.

1. Для зберігання резервних копій важливих даних

Якщо бізнес зберігає велику кількість важливих даних на локальних комп'ютерах чи серверах, варто замислитися, чи не перенести сховища у хмару. Адже фізична інфраструктура більш вразлива і може бути втрачена: під час евакуації мало хто думає, що потрібно прихопити з собою сервер з офісу. І за будь-якого варіанту збереження даних потрібно подбати про створення їхніх резервних копій.

Найкраще рішення — резервне копіювання у хмару. Так інформація захищається шифруванням і надійно зберігається на віддаленому майданчику. За потреби дані можна отримати у будь-якій точці світу. 

Наприклад, клієнт "Київстар", великий виробник і постачальник сировини, раніше зберігав конфіденційну інформацію та критичні для бізнесу дані тільки у локальних дата-центрах. Проте, враховуючи їхню близькість до зони бойових дій, компанія вирішила розміщувати додаткові бекапи у публічній хмарі дата-центрів за межами України. 

Такий підхід може врятувати критично важливу інформацію компаній з будь-якої індустрії і дасть змогу відновити роботу з нею у потрібний момент.

2. Для створення резервної інфраструктури

Якщо у компанії станеться великий неочікуваний збій, копіювання даних буде недостатньо, адже це не дозволить швидко відновити  робочі процеси. У такому випадку краще мати резервний хмарний майданчик. Таким чином можна отримати повноцінну копію ІТ-інфраструктури компанії. У разі збою це дозволить оперативно запустити і підтримувати в належному стані всі робочі процеси, мінімізувати час і збитки від простою.

Костянтин Вечір наводить приклад: "Один із наших клієнтів — підприємство, яке керує критичною комунальною інфраструктурою, — користувався локальним дата-центром, який опинився у потенцийно небезпечній зоні, близькій до ведення бойових дій. Він там зберігав свої дані та розміщував ІТ-інфраструктуру компанії.  У разі збою, відмови в роботі або руйнуванні цього локального дата-центру був великий  ризик, що робота підприємства зупиниться. А це втрата контролю над критичною інфраструктурою та вихід її з ладу".

Тож для забезпечення безперервності роботи, зменшення ризиків втрати даних і контролю керівництво підприємства ухвалило рішення створити резервний майданчик в Microsoft Azure. У хмарі зробили копію наземної інфраструктури, перенесли робочі навантаження, налаштували віртуальні машини, процеси і сервіси з регулярною синхронізацією даних через бекапи. Тепер у разі критичної ситуації чи відмови локального дата-центру компанія може продовжувати працювати, використовуючи ресурс резервного хмарного майданчика, та забезпечувати роботу критичної інфраструктури.

3. Для створення майданчика під великі навантаження

Якщо бізнес має "сезонність", то бувають прогнозовані періоди підвищеного навантаження. Наприклад, для ритейлу це умовний кінець листопада — період "чорної п’ятниці" та масових розпродажів. У цей час деякі робочі програми можуть використовуватися активніше, ніж зазвичай. Тоді доцільніше їх винести у хмару, так ви організуєте гібридну IT-інфраструктуру для своєї компанії та зможете гнучкіше управляти потрібним ресурсом: збільшувати чи зменшувати обсяг використання певного програмного забезпечення залежно від актуальної потреби бізнесу.

Розберемо, як це працює на прикладі умовного продакшену. 

"Через специфіку бізнесу в компанії час від часу можуть виникати потреби в обробці великого обсягу відеоматеріалу, — каже Костянтин Вечір. — Це створює додаткове навантаження на ІТ-інфраструктуру та потребує купівлі дорогого специфічного обладнання і програмного забезпечення, яке більшість часу буде простоювати. Тому краще виносити  такі великі навантаження у хмару, адже клаудні ресурси можна використовувати (і сплачувати) лише тоді, коли є потреба, без простоїв в інший час". 

4. Для створення додаткової віртуальної ІТ-інфраструктури 

Цей сценарій компаніям варто використовувати, коли необхідно збільшити потужність фізичної інфраструктури. Якщо локальні сервери не готові до розширення продукту, то перенесення процесів у хмару допоможе провести масштабування і гнучко управляти цим процесом.

Костянтин Вечір розказав, як такий підхід використала одна відома мережа ресторанів японської кухні, яка є клієнтом "Київстар". Попри складні часи, компанія продовжує свій розвиток і відкриває нові напрями. А запуск нових проєктів часто потребує швидкого тестування ІТ-рішень на навантаження та розширення потужностей, з якими не справляються локальні сервери. Саме тому компанія пішла у хмару. За допомогою хмарних технологій вона отримали можливість мати необхідні ресурси тут і зараз — розширювати, додавати навантаження, тестувати продукт без пауз та обмежень.

5. Для міграції у хмару всієї інфраструктури компанії

Повна міграція всіх процесів компанії у хмару — достатньо трудомістке завдання, найчастіше з цим допомагають провайдери, які здатні комплексно проаналізувати весь обсяг бізнес-завдань. Перехід у хмару організовується так, щоб зменшити вплив на  бізнес-процеси та оптимізувати роботу кінцевої інфраструктури.

Схожим шляхом пішла велика страхова компанія. Вона мала локальний дата-центр, проте виникла потреба в оновленні наземної ІТ-інфраструктури, а в умовах війни цей процес дуже ускладнений. Тому за допомогою "Київстар" компанія успішно пройшла етап пілоту з розгортання всієї інфраструктури у хмарі — отримала "інфраструктуру як послугу" (IaaS), коли можна використовувати хмарні ресурси постачальника, а платформу та програмне забезпечення розгортати самостійно. Надалі, переконавшись у надійності, стійкості та швидкості роботи цього рішення, компанія вирішила перенести у хмару всі робочі навантаження, відмовившись від наявного програмного забезпечення, систем, архітектури та оптимізувавши всі процеси для роботи у хмарі. При цьому перенесення навантажень відбулося з мінімальними простоями та забезпеченням безперервності роботи бізнесу.