Білгород-Дністровський морпорт вчергове виставлять на приватизацію

Білгород-Дністровський порт
Білгород-Дністровський порт. Фото: Facebook голови ФДМУ Віталія Коваля

Фонд державного майна вкотре готує Білгород-Дністровський порт до приватизації, яку планують оголосити в середині липня 2024 року. Про це повідомляє ФДМУ.

Побудуйте ефективну HR-стратегію вашого бізнесу HR Wisdom Summit від Delo.ua та Ekonomika+
17 липня HR-лідери OLX Робота, Shell, ArcelorMittal та ще понад 30 великих компаній поділяться найкращими практиками адаптації ветеранів у робоче середовище, підтримання ментального здоров’я команди, наймання в умовах кадрового голоду та використання інновацій в HR
Забронювати участь

Білгород-Дністровський порт є універсальним підприємством, що щорічно обробляє сотні тисяч тон різноманітної продукції. Також він спеціалізується на перевантаженні лісових вантажів, мінеральних добрив,залізорудних окатків, металопродукції, зернових культур, пиломатеріалів, деревної продукції, шроту та олії.

У ФДМУ зазначили, що така різноманітність вантажів робить порт привабливим для інвесторів, оскільки з належним управлінням та інвестиціями він може суттєво збільшити обсяги перевалки та розширити спектр послуг, ставши важливим джерелом доходів для регіону.

"Наша мета – підготувати порт до успішної приватизації, яку плануємо оголосити вже в середині липня цього року. Це ключ до його модернізації, створення нових робочих місць та економічного розвитку всього регіону", – повідомив голова ФДМУ Віталій Коваль.

Додамо, що майбутній аукціон стане вже дев'ятою спробою продажу Білгород-Дністровського морського торговельного порту. У 2023 році було проведено шість невдалих спроб продажу на приватизаційному аукціоні, а ще дві спроби відбулися навесні поточного року.

У чому проблема продажу

Раніше у матеріалі Delo.ua вже наводились причини невдалих спроб приватизації Білгород-Дністровського порту. Зокрема, були виділені такі фактори:

По-перше, порт має значну заборгованість у розмірі 121 млн гривень, що включає борги перед бюджетом та по зарплатні. Вимога погасити цю заборгованість як умову продажу відлякує потенційних інвесторів, оскільки це збільшує фінансові ризики та витрати на придбання активу.

По-друге, військові дії призвели до пошкодження мосту через Дністровський лиман, що унеможливлює суднозахід в акваторію порту. Крім того, відсутність днопоглиблювальних робіт обмежує тоннажність суден, які можуть заходити в порт, що робить його менш привабливим для великих агрохолдингів, які експортують продукцію до Азії.

Хоча порт має значну територію та технічну базу, що дозволяє розширити його потужність, обмежена тоннажність суден та проблеми з інфраструктурою роблять його менш привабливим для українських агрохолдингів. Іноземні інвестори, незважаючи на інтерес до інвестицій в Україну, можуть бути стримані через військові ризики та необхідність значних вкладень у модернізацію порту.

Навіть після завершення війни відновлення повноцінного суднозаходу в порт може зайняти значний час через необхідність проведення днопоглиблювальних робіт та відновлення інфраструктури. Це створює додаткову невизначеність для інвесторів щодо термінів окупності їхніх вкладень.

Про Білгород-Дністровський морпорт

Білгород-Дністровський морський торговельний порт – міжнародний універсальний транспортний вузол, що спеціалізується на перевантаженні лісових, сипучих, будівельних та зернових вантажів, а також залізорудних окатків та металопродукції. Перевалка здійснюється як з сухопутних видів транспорту на морські судна, так і у зворотному напрямку.

Єдиний майновий комплекс розташований на території площею 64,4 га. Він складається з 59 га основної виробничої території порту у місті Білгород-Дністровський та 5,4 га території портового пункту Бугаз, розташованого в селищі Затока. Загальна площа будівель становить 31,3 тис. кв.м.

Захід суден здійснюється підхідним каналом морської частини Дністровсько-Царгородського гирла довжиною 1,5 км і Дністровсько-Лиманської частини – 14,5 км. Глибина підхідного каналу становить 3.0 м (паспортна 3.5-4.5 м).

Порт має розвинену інфраструктуру, власні залізничні колії, а також інженерні мережі: водопровід, теплотрасу, кабельні лінії 0,4 кВт та високовольтні лінії потужністю 10 кВт.