Україна планує відновити поромні перевезення з Азербайджаном

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Про це повідомив голова Адміністрації морських портів України (АМПУ) Юрій Литвин, пише "Інтерфакс-Україна".

"На завершальному етапі перебувають переговори щодо відновлення поромних перевезень з Баку в Україну і транзитом через усі країни, які проходять судна", - зауважив він.

Литвин сподівається, що поромна переправа запрацює найближчим часом.

Очільник АМПУ підкреслив, що робота поромної лінії залежатиме від ринку - від урожайності сільгоспкультур, від роботи всього сільського господарства, від номенклатури вантажів на експорт-імпорт і функціонування економіки загалом.

"За порти можете бути спокійними. Вони працюватимуть у режимі 24/7. Усе необхідне для цього в нас є. Сподіваємося, що гроші, які ми спільно заробляємо, будуть інвестовані в інфраструктуру портів, і її буде оперативно відновлено", - повідомив Литвин.

Він додав, що АМПУ ставить перед собою пріоритетне завдання в найближчі два роки відновити інфраструктуру портів щонайменше до довоєнного рівня, для чого організації необхідно 9-9,5 млрд грн.

“Шовковий шлях”

4 січня 2016 року РФ повністю зупинила транзит український товарів через свою територію, тому Україна була змушена шукати альтернативні маршрути.

Одним з них став новий Шовковий шлях. Цей маршрут включає поромні переправи Чорного і Каспійського морів (Іллічівськ – Батумі і Алят – Актау-Порт).

З порту Іллічівська 15 січня вирушив демонстраційний рейс контейнерного поїзду за маршрутом Україна-Грузія-Азербайджан-Казахстан-Китай через Каспійське та Чорне моря.

Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут

З 2012 року обсяги торгівлі між Європейським Союзом і Центральною Азією зросли майже на 40%, але напад Росії на Україну та санкції, накладені на агресора, внесли суттєві зміни в транспортно-логістичні зв'язки Євразії.

У цьому контексті Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут (ТМТМ) набув нового значення та перспектив.

Транскаспійський міжнародний транспортний шлях або «Середній коридор» пролягає через Китай, Казахстан, Каспійське море, Азербайджан, Грузію, Туреччину і далі через Чорне море до Європи. Проєкт було започатковано 10 років тому.

Спочатку ініціаторами ТМТМ були 3 країни, точніше їх залізничні адміністрації – Казахстан, Азербайджан та Грузія, а вже сьогодні налічує 25 учасників, які представляють 11 країн.

Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут пропонує морські та залізничні перевезення. Це робить його універсальним та адаптованим до різних видів вантажів. Маршрут охоплює понад 10 тисяч кілометрів залізничних мереж, 10 морських портів, 70 тисяч одиниць рухомого складу. Порівняно з Північним коридором, Транскаспійський пропонує більш економічний та швидкий торговий маршрут, скорочуючи відстань на 2000 кілометрів. На думку експертів, потенціал маршруту становить 10 млн тонн вантажів і до 200 тис.контейнерів на рік.