Україна та Румунія вирішили суперечку, яка тривала 20 років

За його словами, українська сторона виконала вимоги сусідньої держави й привела проєкт у відповідність до вимог Конвенції Еспо, яка оцінює вплив певних видів діяльності на навколишнє середовище.

"Україні не байдуже на добросусідські відносини та дотримання норм міжнародного права. Ми хочемо і можемо шукати спільну мову та виправляти помилки минулого", – написав Стрілець.

Дунай – Чорне море: претензії Румунії

Український уряд ухвалив рішення про будівництво каналу, який сполучить Дунай і Чорне море через гирло Бистре, в 2003 році.

Однак у Румунії виступали проти будівництва, пояснюючи це тим, що такі дії загрожують довкіллю регіону. Також Україні нарікали на те, що вона почала будівництво в прикордонній зоні без попередніх консультацій.

Своєю чергою тодішній заступник міністра закордонних справ України Олександр Моцик вказував на те, що Румунія має монополію на прохід із Дунаю до Чорного моря, тому без каналу прилеглі регіони України зазнаватимуть значних економічних втрат.

Попри те, що транспортний проєкт реалізували й канал функціонує багато років, у Румунії залишалися занепокоєння щодо ситуації на Дунаї.

Наприклад, у лютому 2023-го Бухарест вимагав надати доступ своїм гідрографічним судам в українські води Кілійського відгалуження, яке утворює кордон між Румунією та Україною. Це хотіли зробити для виявлення змін, які відбулися там із 2005 року. Також Румунія вимагала припинити всі днопоглиблювальні роботи в дельті Дунаю.