Аграрії закликають владу терміново повернути скасовані радянські ГОСТи щодо зерна, доки не прийнято інших

Як пояснюють в ЄБА, дія цих стандартів в Україні була зупинена ще 9 грудня 2014 року, проте УкрНДНЦ у грудні 2018 року відновив дію деяких стандартів на період 2019-2021 років, щоби ринок мав стандарти для своєї роботи.

В асоціації підкреслюють, що більшість стандартів у вищезгаданій сфері має важливе значення і застосовується для визначення порядку та методології контролю якості у сфері заготівлі, зберігання, переробки, транспортування та експорту зерна, і за методиками цих стандартів визначаються основні та класоутворюючі показники якості зерна на вироблені в Україні зернові культури.

Водночас серед державних стандартів, що діють в Україні, гармонізованих з міжнародними стандартами та стандартами Європейського союзу, відсутні будь-які методики, які можна застосувати на заміну скасованих зернових ГОСТів. Зокрема, йдеться про такі стандарти:

1. ГОСТ 10843-76 Зерно. Метод визначення плівчастості;
2. ГОСТ 10844-74 Зерно. Метод визначення кислотності по бовтанці;
   
3. ГОСТ 10846-91 Зерно та продукти його переробки. Метод визначення білка;
   
4. ГОСТ 10847-74 Зерно. Методи визначення зольності;
   
5. ГОСТ 10940-64 Зерно. Методи визначення типового складу;
   
6. ГОСТ 10967-90 Зерно. Методи визначення запаху та кольору;
   
7. ГОСТ 10968-88 Зерно. Методи визначення енергії проростання та здатності проростання;
   
8. ГОСТ 10987-76 Зерно. Методи визначення склоподібності;
   
9. ГОСТ 11225-76 Зерно. Метод визначення виходу зерна із качанів кукурудзи;
   
10. ГОСТ 13586.1-68 Зерно. Методи визначення кількості та якості клейковини у пшениці;
    
11. ГОСТ 13586.4-83 Зерно. Методи визначення зараженості та пошкодження шкідниками.
    

"У зв'язку з цим підприємства, що здійснюють зберігання зерна, повинні знати та погодити з власниками зерна, за якими нормативними документами визначатиметься показники якості зерна при його прийманні, зберіганні та відвантаженні, у тому числі для розрахунків за зернову продукцію, починаючи з 1 січня (пшениці, ячменю, кукурудзи, сорго та інші). Проте, на жаль, таких офіційних стандартів не залишилося", - констатують у ЄБА.

В асоціації наголошують на важливості вживання необхідних заходів для вирішення ситуації, що склалася, зокрема закликають повідомити бізнес про нормативні документи, якими будуть замінені скасовані ГОСТи.

До набуття чинності такими документами бізнесмени закликають УкрНДНЦ терміново продовжити дію старих стандартів. У свою чергу, Міністерство аграрної політики та Міністерство економіки ЄБА закликає сприяти терміновому врегулюванню цього питання.

Зазначимо, що радянська система стандартів ГОСТ нині прийнята з 1992 року як міждержавний стандарт у країнах СНД. При цьому з 1993 року в Україні почали з'являтися власні національні стандарти – ДСТУ, хоч у певних сферах, число яких скорочувалося, продовжували використовуватися ще старі ГОСТи.

Після зміни влади в 2014 році Україна (яка не входила до зазначеної організації повноправно, оскільки не підписувала її статут) розпочала процес виходу з усіх угод, укладених у рамках СНД, включаючи угоди у сфері стандартизації та метрології. У квітні 2019 року тодішній міністр економіки, колишній голова Національного банку Степан Кубів зазначав, що в рамках трансформації системи технічного регулювання та стандартизації в Україні було ліквідовано 90% радянських ГОСТів, а замість них прийнято 5,1 тисячі національних стандартів, 91% з яких на на той час були гармонізовані зі стандартами ЄС.

Джерело фото: Depositphotos