"Шитимемо аж перемоги України": як компанія "UKR COSSACKS" переорієнтувала швейний цех шкіряних виробів у виробництво плитоносок

Засновниками компанії "UKR COSSACKS" є начальник виробництва Сергій Зуб, фінансовий директор Сергій Сумін та директор з маркетингу Андрій Суліменко. Підприємство знаходиться у Києві і до повномасштабної війни компанія займалася пошиттям виробів зі шкіри. Проте після вторгнення російських військ в Україну засновники підприємства вирішили переорієнтувати виробництво, щоби почати шити амуніцію для українських солдатів та тероборони.

Все починалося з ідеї, каже фінансовий директор виробництва Сергій Сумін. З технічного приміщення у Києві три однодумці з початку повномасштабної війни за чотири дні змогли запустити три конвеєрні цехи, де люди шиють плитоноски та інші аксесуари для військових.

До повномасштабної війни ми займалися виключно пошиттям виробів зі шкіри. Але ситуація у країні призвела до того, що нам довелося зробити імпровізований цех. Ми вирішили, що залишаємось у місті і робитимемо те, що вміємо. Для перезапуску нам вистачило чотири дні, щоб зрозуміти, як діяти та організувати роботу", - каже директор з маркетингу Андрій Сулименко.

Керівництво та фахівці одного українського заводу, який давно виготовляє плитоноски, поділилися з хлопцями лекалами та технологією пошиття.

“Ми навчалися на ходу і в цьому нам допоміг один український завод, який давно займається пошиттям амуніції. Ми просто прийшли до них, розповіли хто ми, а вони, своєю чергою, надали все лекало та всіляко допомагали. Ми завжди запитуємо та просимо допомоги, якщо вона потрібна, тому це один із ключових моментів, який допоміг нам запуститися”, - наголосив начальник виробництва Сергій Зуб.

Підприємці спочатку запустили три цехи, а на сьогоднішній день їх сім, які знаходяться на різних підприємствах, де спочатку не було обладнання та швачок, які могли б почати виробляти плитоноски та іншу амуніцію.

Засновники виробництва шукали людей через свій канал у Telegram , телефонували знайомим, щоб закликати їх допомогти запустити виробництво. Багато людей відгукнулися та почали працювати безкоштовно, а також привезли свої швейні машинки.

Саме виробництво знаходиться у підвальному приміщенні і поряд є обладнаний бункер, де можна було врятуватися від обстрілу. Коли Київ перебував під постійним обстрілом російських військ, співробітники вирішили жити на виробництві зі своїми сім'ями та тваринами, щоб не припиняти роботу відповідно бути в безпеці.

“Люди приходили сім'ями, брали своїх тварин та жили на підприємстві, бо тут безпечно. За цей час ми стали справжньою родиною, оскільки багато часу проводили разом, ховалися від обстрілів, а ночували у приміщенні їдальні”, - згадує Андрій.

У перші дні бомбардувань працювало 5 людей, включаючи фундаторів. Потім штат почав збільшуватися - щодня до них прибувало по 2-3 нових співробітників. А станом на початок травня 2022 року на виробництві працює 50 людей. Через місяць після запуску підприємства засновники змогли знайти гроші, щоб платити людям зарплату, хоча вони цього не очікували та були здивовані, що можуть допомагати країні та трохи заробляти.

Які завдання працівники виконують у цехах

На виробництві "UKR COSSACKS" шиють універсальні вироби, щоб вони підходили один до одного. Вся амуніція шиється наперед, щоби не зупиняти виробництво.

Плитоноски - це перше, що вони почали робити в перші дні повномасштабної війни, оскільки вони мали гостру необхідність. Потім вони почали шити сумки під обойму, підсумки, розвантаження, аптечки, розвантаження на ногу тощо. У лінійці – сім різних позицій.

Всі аксесуари мають систему Molle, щоб їх легко кріпити до амуніції.

Цех №1 – це те місце, з якого все почалося. Цей цех вже обладнаний новими швейними машинками, також співробітники роблять розмітку на тканині, нарізають стрічку для амуніції і відбувається процес складання в готові вироби.

За словами Сергія Зуба, коли у них з'явився робот, вони не могли знайти спеціаліста, хто може її налаштувати і пояснити як користуватися. Але завдяки тому, що на виробництво прийшли люди з різними навичками, вони змогли розібратись та запустити її.

Ця машина з'явилася 1,5-2 місяці тому і значно полегшила роботу спеціалістів.

Цех №2 – розкрійний, де поодинці працює закрійник Олег. Він сам робить крій і настил на матеріалі, щоб передати заготовки до іншого цеху для пошиття плитоносок та амуніції. Тут же й невеликий склад заготовок. Склад готової продукції перебуває окремо.

У цеху № 3 роблять інші заготівлі та складання самої амуніції.

Також на виробництві почали шити шеврони із різними зображеннями, які малюють діти.

“Ми безкоштовно їх клеїтимемо на плитоноски. Таким чином, ми підтримаємо автора, який їх створює”, - наголосив Андрій.

Проблеми з сировиною та фінансами

На підприємстві на день роблять 150-200 плитоносок, але засновники переконані, що можуть виготовляти до 400 виробів. Однак через проблеми з постачанням матеріалів ці цілі неможливо досягти.

Він каже, що в Україні було лише два підприємства, які робили якісну стропу, і одне з них було в окупації, тому зараз уже не працює. У складі стропи має бути поліамід, а не нейлон. Нейлонова стропа світиться у нічний час, тому її не можна використовувати, оскільки солдата буде видно у темний час доби. А поліамід такий же за властивостями як нейлон, але він не має світловідбивних властивостей.

Також компанія має проблеми з фінансами, оскільки спочатку засновники вкладали свої гроші в сумі близько мільйона гривень, щоб запустити виробництво. Вони не заробляють гроші на виробництві амуніції, адже 90-95% від усіх виробів команда віддає військовим безкоштовно.

До компанії надходять заявки від військових та волонтерських організацій зі списком потрібної амуніції. Після ретельної перевірки осіб, які звертаються, вони передають заявлену кількість амуніції. У компанії перевіряють заявки на плитоноски, оскільки був випадок, коли вони передали комплекти амуніції нібито волонтерам, але потім ці вироби знаходили на маркетплейсах.

Втім, деякі вироби "UKR COSSACKS" все ж таки продають тим, хто готовий їх купити, але це одиниці комплектів.

Компанія зверталася до великого бізнесу та влади, щоб залучити гроші та продовжити шити плитоноски для військових. Проте, ніхто не відгукнувся донатити підприємців. Перебували одиниці серед фондів, волонтерів та малого бізнесу, хто зміг виділити гроші. А з великого бізнесу лише один великий банк вирішив оплачувати рахунки, які приходили підприємцям за матеріал, обладнання тощо.

Допомагали й цивільні особи, які віддавали свої швейні машини, автомобілі, а власник помешкання відмовився брати гроші за оренду.

Незважаючи на всі труднощі та відсутність фінансів, засновники компанії "UKR COSSACKS" розробляють кілька проектів, щоб почати заробляти та продовжити шити амуніцію, щоб безкоштовно забезпечувати військових потрібним спорядженням до самої перемоги України.