- Категорія
- Бізнес
- Дата публікації
- Змінити мову
- Читать на русском
Український бізнес готує собі співробітників зі студентської лави: п'ять компаній, які використовують дуальну освіту
Про те, що українська освіта не завжди відповідає вимогам ринку праці, говорять давно та багато. Матеріальна база багатьох вузів та профтехучилищ застаріла, рівень їх випускників роботодавців часто не влаштовує, а бізнес страждає від нестачі кваліфікованих кадрів. У результаті цілі галузі української економіки виявляються неконкурентоспроможними.
Допомогти у вирішенні проблеми може дуальна освіта, при якій студент навчається одночасно і на парах, і на виробництві. Кореспондент Delo.ua Ілля Требор розповідає про переваги такого підходу та бізнес, який його активно використовує.
Такий інструмент підготовки кадрів, як дуальна освіта, існує більш ніж у п'ятдесяти країнах, а в Україні він з'явився 2018-го — тоді Кабінет Міністрів затвердив Концепцію дуальної освіти, над якою працював два з половиною роки. Впроваджувати її планували у три етапи.
Перший – підготовка всієї нормативно-правової бази. Другий – розробка варіантів дуальної освіти та запуск пілотних проектів у 2019-2020 роках. Нарешті, на третьому етапі, який триватиме до 2023 року, уряд створюватиме цілі кластери дуальної освіти на базі навчальних закладів та підприємств. Спочатку планувалося, що Україна повноцінно запровадить цю форму навчання щонайменше через п'ять років після появи Концепції. Але у 2021 році міністр освіти Сергій Шкарлет розповів, що вже відкрито 49 навчально-практичних центрів, а загалом за такою формою навчаються 12 тисяч осіб у 217 освітніх закладах.
Компанія " Прогресстех-Україна " розробляє інженерні та IT-рішення для високотехнологічних секторів економіки, будучи найбільшим у Східній Європі постачальником послуг для Boeing. Керівник HR-департаменту компанії "Прогресстех-Україна" Максим Гладський зазначає, що вони спільно з КПІ ім. Ігоря Сікорського запустили програму дуальної освіти ще 2017-го. Це був перший в Україні проект партнерства великої інжинірингової компанії та Державного навчального закладу. Він зазначає, що головна перевага проекту полягає в тому, що студенти магістратури об'єднують навчання з роботою.
"Вони отримують практичний досвід у реальних авіаційних програмах основного замовника компанії - корпорації Boeing. При цьому учасники програми входять до штату компанії, проходять міжнародну інженерну атестацію та автоматично отримують усі переваги співробітника "Прогресстех-Україна", заснованої американським провайдером інтелектуальних сервісів PT-Amer , – каже Гладський.
Представник компанії розповідає, що за два роки роботи їхня програма дуальної освіти отримала сертифікат Європейської мережі акредитації інженерної освіти відповідно до європейських стандартів EUR-ACE. За чотири роки "Прогресстех-Україна" виховала понад півсотні фахівців, які залишилися працювати у компанії. Розширилася за цей час і географія: тепер пропозицією можуть скористатися не лише учні КПІ, а й студенти з дипломами бакалаврів ХАІ, НАУ, ХПІ та інших вишів.
Інший яскравий приклад співпраці приватного сектору та держави – міжнародна компанія Ciklum , яка займається розробкою програмного забезпечення та аутсорсингом IT-послуг. У ній працюють понад 3500 осіб, і тут впевнені: дуальна освіта має всі шанси стати наступним витком розвитку освіти в Україні, а також новою синергією бізнесу та академічного середовища. Більше того, розвиток дуальних програм є важливою частиною довгострокової стратегії компанії з інвестицій в українську систему освіти та розвитку вітчизняного STEM-потенціалу.
"Хоча нинішній попит на таланти підвищує важливість і більш коротких ініціатив. У Ciklum ми бачимо зростаючий попит на наші освітні програми різних технічних напрямків у рамках Ciklum Academy. І подаються на них не лише студенти 3-4 курсів, а й світори з різних сфер. Яскравий приклад - 49-річна випускниця нашої Hybris-академії, яка після кар'єри в біології, економіці та дизайні приєдналася до нашої команди", - наводить приклад старший спеціаліст з навчання та розвитку компанії, лідер напряму Сiklum Academy Анастасія Карнідал.
Процес відбору в академію однаковий для всіх, а цього року вже зарекомендували себе програми Ciklum Academies з фронтенд-розробки (зокрема JavaScript), DevOps, Robotic Process Automation, а також мануального та автоматизованого тестування. Наступного року Ciklum планує розширити співпрацю з провідними профільними вишами.
Втім, дуальну освіту використовують як для інженерних напрямів. Одна з найбільших світових консалтингових компаній EY (Ernst & Young ) в Україні також допомагає українським вишам готувати спеціалістів. На їхній спільній із КНУ ім. Тараса Шевченка програмі "Бізнес-консалтинг", наприклад, навчається п'ять студентів. Вони вже працевлаштовані у три відділи: аудит, консалтинг та податково-юридичний відділ. І саме зараз закінчується перший семестр програми, що включає не лише актуальні предмети, а й курси "Фінанси для нефінансових менеджерів" та "Управління змінами" від експертів EY, а також викладачів КНУ.
"Студенти вже працюють у нас на позиції інтернів. Вони залучені до реальних проектів і включені до проектних команд. У кожного учасника програми є наставник з боку EY. Його завдання — допомогти студенту зрозуміти свої сильні та слабкі сторони, направити його у професійний розвиток; допомогти визначитися з подальшим кар'єрним вектором. Представники EY та КНУ перебувають у постійному контакті, підтримуючи його на онлайн- та офлайн-зустрічах. роботодавця EY в Україні Євгена Костіцина.
При цьому в компанії зазначають: рекрутмент талантів зі студентської лави вони використовують із першої половини минулого століття. Такий підхід пояснюють специфікою діяльності компанії та унікальністю методик її роботи. Цьому у вищій школі не вчать. Костіцина зазначає, що для безперервного припливу до компанії молодих талантів EY зміцнює стосунки з найкращими вишами України.
"Бізнес часто стикається з тим, що навички випускників не завжди відповідають очікуванням. Потенційним співробітникам не вистачає практичних умінь, і саме це завдання покликані вирішити програми дуальної освіти. Після закінчення програми компанія отримує готового спеціаліста з профільною освітою та досвідом роботи за спеціальністю. А ще він уже знайомий з корпоративною культурою та бізнес-процесами компанії», - додає представник EY.
Підрозділи компанії ЕРАМ є щонайменше в сорока країнах світу. Її українська філія дуальну освіту, у класичному розумінні цього терміну, поки що не застосовує. Але вже багато років всіляко підтримує цю ідею, впроваджуючи принципи неформальної освіти в рамках власної ініціативи ЕРАМ University та співпрацюючи з вузами — сьогодні можна говорити про більш ніж тридцять вузів-освітніх партнерів. На боці університетів студенти отримують фундаментальну базу, а на боці компанії можливість адаптувати теоретичні знання та працювати з технологіями на практиці.
Керівник освітніх програм ЕРАМ University Денис Гриньов пояснює, що для студентів такий досвід — можливість перевірити себе в реальних умовах, дізнатися про нюанси роботи в команді, познайомитися з проектами, вимогами клієнта та якостями, які має мати сучасний професіонал. Для вишів це можливість модернізувати навчальні програми під вимоги бізнесу. Нарешті, для компанії це можливість отримати добре підготовленого спеціаліста, на навчання та адаптацію якого не доведеться витрачати додатковий час.
"Приблизно 60% учасників наших навчальних програм — студенти. Частина з них після закінчення ЕРАМ University отримує пропозицію співпраці в ЕРАМ або інших IT-компаніях. Прикладів, коли за короткий період вони стають інженерами рівня senior, а потім архітекторами або менеджерами, чимало "Це досить звичайний шлях для багатьох професійних випускників ЕРАМ University. Сьогодні компетентний Delivery Manager у 24 роки, залучений до міжнародного проекту з великою зоною відповідальності, стає нормою, а не винятком. Саме в цьому і є перевага неформальної освіти", - каже Гриньов. .
Підтримують тренд і в ДТЕК Мережі, де впровадження дуальної освіти розпочалося у 2018 році. До весни 2019-го компанія уклала три сторонні договори. У нову хвилю 2021 року ДТЕК Мережі залучили студентів енергетичних спеціальностей із 23 українських вишів.
"Дуальники оформляються у виробничі підрозділи з урахуванням спеціалізації на певне робоче місце. Понад 90% після проходження спеціального навчання стають ефективними, працюють у підрозділах під керівництвом закріпленого наставника. Він проводить навчання за програмою теоретичного та практичного навчання на виробництві", - зазначає керівник департаменту управлінню персоналом ДТЕК Мережі Наталія Береза.
Кадровий голод – актуальна проблема для українського бізнесу. Розмови про брак технічних фахівців не припиняються, і бізнес, розуміючи непросту ситуацію, активно допомагає у підготовці кваліфікованих працівників. Але найчастіше навчання студента справа не обмежується, і компанії створюють під нього робоче місце, надаючи можливість розвиватися далі. У такій ситуації йдеться навіть не про win-win стратегію. Вона стає ситуацією win-win-win, коли користь від дуальної освіти здобувають і самі підприємства, і студенти, і держава.
Вона наводить приклад випускника Національного університету харчових технологій Тараса Нерода, який випустився у 2020 році. Після закінчення вузу молоду людину прийняли на посаду електромонтера з експлуатації розподільних мереж, а незабаром оперативно перевели на посаду майстра підрозділу з ремонту та експлуатації трансформаторних підстанцій та розподільчих пунктів.