Відстрочка від призову. Як відбувається бронювання співробітників підприємств та які можуть бути проблеми

Навіть під час війни економіка має продовжувати працювати, тому питання надання деяким працівникам українських підприємств відстрочки від мобілізації виникло майже відразу після початку повномасштабного російського вторгнення. Спочатку процедуру бронювання було затверджено постановою уряду №194 від 3 березня і вже у травні було змінено. У процедурі бронювання задіяна ціла низка відомств, у тому числі Міністерство оборони (яке погоджує списки кандидатів на відстрочку) та Міністерство економіки, яке й ухвалює остаточне рішення про мобілізацію.

Критерій для підприємств, які можуть бронювати співробітників, досить широкий - вони повинні задовольняти потреби збройних сил чи населення. А співробітники, яких такі підприємства бронюють, повинні займати ключові для роботи підприємства посади й до того ж не бути затребуваними у збройних силах фахівцями. Це означає, що компанія не зможе забронювати свого завскладу чи охоронця, а також співробітників у військових квитках яких значаться дефіцитні для ЗСУ спеціальності: кулеметник, навідник тощо.

Сама процедура бронювання передбачає узгодження переліку співробітників, яким надається відстрочка з Міністерством оборони, а також повідомлення територіальних центрів комплектації та соціальної підтримки (військкоматів) про те, що особа отримала відстрочку від мобілізації. Однак через те, що комунікації між державними органами працюють не завжди ідеально, військкомати можуть дати повістку заброньованому працівникові.

Яка процедура бронювання працівників

За словами радника юридичної фірми "Ілляшев та Партнери" Леоніда Гілевича сама процедура бронювання співробітників для підприємств досить нескладна.

Підприємство, яке хоче забронювати своїх співробітників, має направити відповідний запит профільному міністерству. Міністерство, після того, як отримало запит, погоджує його з Міноборони, після чого вже узгоджений запит надсилається до Мінекономіки, яке й приймає рішення про бронювання тих чи інших співробітників підприємства.

Найяскравішим прикладом профільного міністерства, яке приймає запити від бізнесу на бронювання співробітників, можна назвати Мінагрополітики, яке розробило та опублікувало на своєму сайті досить детальний порядок бронювання військовозобов'язаних, а також опублікувало для аграріїв досить детальну інструкцію щодо бронювання своїх співробітників.

У середині червня Мінекономіки заявляло про плани розробити єдину електронну систему бронювання військовозобов'язаних, до якої було б підключено всі зацікавлені міністерства. Це дозволило б скоротити процедуру бронювання до кількох днів.

"Більшість відмов на запити бізнесу відбувається ще до того, як запит потрапляє до Мінекономіки. Мінекономіки відмовляє бізнесу рідко. Це відбувається як правило у випадку з дефіцитними для збройних сил фахівцями", — каже Гилевич.

За словами юриста, після відповідного наказу Мінекономіки особа вважається вже заброньованою. Порядок про бронювання передбачає, що витяг з наказу про бронювання надсилається до відповідних територіальних центрів комплектування. І тут територіальний центр бере на замітку, що певних громадян не можна призивати певний термін.

Через те, що єдиної електронної бази заброньованих поки що немає, територіальні центри комплектування можуть і не знати, що співробітника заброньовано. Якщо така особа отримує повістку, то їй потрібно прибути до територіального центру з випискою із наказу Мінекономіки.

Заброньований співробітник також може їздити до закордонних відряджень. Для перетину кордону співробітнику потрібен витяг з наказу про бронювання, а також документи, що підтверджують відрядження.

Відстрочення від призову може бути скасовано, якщо співробітник звільняється. У цьому випадку підприємства мають повідомити Мінекономіки про звільнення броньованого співробітника, і така особа виключається міністерством зі списку заброньованих.

Хто може бронювати співробітників та кого не можна забронювати

За словами Гілевича, чітких критеріїв для підприємств, які бронюють працівників, немає. Є вимога, що таке підприємство має задовольняти потреби збройних сил чи населення, але це досить широкий критерій.

"Фактично підприємству потрібно правильно обрати державний орган, який займається сферою, в якій працює підприємство, належним чином обґрунтувати чому саме ця особа потрібна, яким чином діяльність цієї особи задовольняти потреби населення або збройних сил", - каже юрист.

За його словами, якщо йдеться про аграрне підприємство чи підприємство, яке працює у паливно-енергетичному секторі, то проблем бути не повинно. Якщо ж це підприємство зі сфери обслуговування або надає консультаційні послуги з питань маркетингу, то, звичайно, досить складно пояснити, навіщо бронювати співробітників такої компанії.

У свою чергу адвокат Олексій Задоєнко, каже, що основне, на що слід звернути увагу власнику бізнесу у разі бажання використати інструмент бронювання для своїх співробітників – чи підпадає підприємство під таке, якому встановлено чи може бути встановлене мобілізаційне завдання державою.

Надсилаючи заявку на бронювання співробітників потрібно визначитися, чи надає компанія певні послуги, необхідні та критичні під час військового стану (харчування, послуги зв'язку) чи виробляє необхідну продукцію, яка може вважатися стратегічною (ті ж продукти харчування, агропродукція, продукція, що може бути задіяна) у військових діях).

"Варто відзначити, що в останні місяці ми зустрічали практику бронювання працівників і без мобілізаційного завдання, проте такі випадки зазвичай є винятком і повинні обґрунтовуватися важливістю діяльності компанії окремо (і без будь-яких гарантій надання дозволу на бронювання). Водночас Міністерство оборони прагне відмовитись від подібної практики взагалі, наполягаючи на наявності мобілізаційного завдання для кожного випадку бронювання", - каже Задоєнко.

Ще однією необхідною умовою бронювання працівників підприємства є необхідність (на додаток до мобілізаційних завдань) укладання договорів (контрактів) на їх виконання, сторонами яких мають бути органи виконавчої влади та місцевого самоврядування (зокрема, і обласні військові адміністрації).

"Це породжує ще одну проблему: не маючи значного досвіду у укладанні подібних договорів раніше, ті ж ОВ здійснюють укладення таких договорів неохоче, не бажаючи в майбутньому стати предметом інтересу правоохоронних органів через можливі помилки при їх складанні (перевищення службових повноважень тощо). п.).", - зазначає юрист.

На його думку, така ситуація потребує проактивного реагування та проведення додаткових комунікацій з органами влади, роз'яснення цінності підприємства для держави та можливості виконати такі мобілізаційні завдання, надання допомоги у складанні проектів договорів.

Також Задоєнко зазначає, що під час підготовки до бронювання особливу увагу слід звернути на те, що окремі категорії працівників та співробітників взагалі не можуть бути броньовані. Зокрема, це особи, які мають військово-облікові спеціальності, надзвичайно важливі для збройних сил. Перелік таких спеціальностей опублікували багато відомств, у тому числі і Мінагрополітики. Серед таких військових спеціальностей, ракетники чи артилерійські спеціальності.

Крім того, не можуть бути заброньовані особи, посади яких не є визначальними для забезпечення сталого функціонування підприємств, галузей і не є дефіцитними на ринку праці. Наприклад, не можна бронювати охоронця, комірника, диспетчера, ваговика або маляра. Подання таких співробітників у список бронювання слід уникати, адже це може негативно вплинути на заявку компанії.