З 1 січня всі українські ФОП зобов'язані працювати з касовим апаратом: чому протестувальники змирилися, але детенізація все одно під питанням

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Що таке РРО та ПРРО та кому потрібен касовий апарат

Класичний РРО (реєстратор розрахункових операцій) або касовий апарат — пристрій для видачі фіскальних чеків.

ПРРО (програмний реєстратор розрахункових операцій) — програма, яка працює з телефону або планшета та автоматично відправляє ці ж дані до податкової.

О том, что работу с ПРРО будут вводить в три этапа, стало известно еще в 2020 году, когда приняли з акон №1914 "О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины" и внесли изменения в законодательство №265/95 "О применении регистраторов расчетных операций ".

Перший етап змін стартував з 1 серпня 2020 року, коли частину фізичних осіб-підприємців у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг почали використовувати ПРРО добровільно.

Другий етап з 1 січня 2021 року зобов'язав фізичних осіб-підприємців 2-4 груп, які ведуть ризикові види діяльності, використовувати РРО або ПРРО вже в обов'язковому порядку. Серед них ті, хто займається:

1. продажем підакцизних товарів;
2. продажем технічно складних товарів, що потребують гарантійного обслуговування;
   
3. продажем лікарських засобів та медичних виробів;
4. продажем ювелірних виробів;
5. медичних послуг у сфері охорони здоров'я.
   

Третій етап мав стартувати у квітні 2021 року. Тоді обов'язково використовувати РРО чи ПРРО мали розпочати ФОПи 2-4 груп незалежно від виду діяльності.

Але цього не сталося — ще у грудні 2020 року у Верховній Раді проголосували за законопроект №4439-д про відстрочення запровадження обов'язкового використання РРО та ПРРО до 1 січня 2022 року для малого бізнесу. Цього рішуче вимагали самі підприємці, влаштовуючи багатомісячні мітинги, протестні марші та перекриття доріг у центрі столиці.

Чому ФОП не хочуть працювати з касовими апаратами

Найзапекліші противники обов'язкового РРО та ПРРО — підприємці з руху SAVE ФОП, організованого громадським діячем та підприємцем Сергієм Доротичем. Вони вимагали повної відмови від обов'язкового використання РРО.

Проте у грудні цього року частина підприємців відкололася від руху SAVE ФОП. Так з'явилися "Альянс регіональних об'єднань малого бізнесу", коаліція "Рада міст "Захисти ФОП" та інші громадські організації, про що Delo.ua вже неодноразово писало. Вони активно протестували проти обов'язкових РРО, але вимагали не скасувати їх, а відстрочити перехід на обов'язкове використання РРО та ПРРО для платників єдиного податку до 1 січня 2023 року. Проте відповідний законопроект №6376   Верховна Рада не підтримала.

Тому, незважаючи на всі спроби ФОПів протистояти фіскалізації, лише через кілька днів, з 1 січня 2022 року, кожен підприємець, який займається ресторанним бізнесом, туристичні оператори та агенції, готелі, інтернет-магазини, продавці текстилю, магазини секондхенду тощо. будуть зобов'язані використовувати РРО чи ПРРО.

За невиконання норм закону штрафуватимуть. І сума штрафу безпосередньо залежить від кількості угод, які провели в обхід РРО або ПРРО. За першого порушення оштрафують на 100% від суми чека. Після другої та наступних таких угод штраф становитиме 150% від суми чека.

Проте підприємці все ж таки сподіваються. Зараз на розгляді Верховної Ради знаходиться законопроект №6348 , який у разі його прийняття скасує обов'язкове використання РРО для ФОП 1 та 2 групи.

Також він змінює види діяльності, які можна здійснювати ФОП-єдинникам.

На 1 та 2 групі заборонять займатися:

1. Виробництво товарів;
2. Оптовою торгівлею;
   
3. Продаж одягу з натурального хутра;
   
4. Продажем побутової техніки;
   
5. Торгівлею лікарськими засобами;
   
6. Послугами з надання доступу до Інтернету;
   
7. Продажом б/у товарів;
   
8. Посередницькими послугами з купівлі, продажу, оренди та оцінки нерухомого майна;
   
9. Будівництвом (зокрема ремонтними роботами);
   
10. Платні медичні послуги.

Щоб займатися цими видами діяльності, потрібно буде перейти на 3 групи. Це означає, що аптеки та інтернет-магазини, які зазвичай обирають 2 групу, перейдуть на 3-ю і платитимуть 5% податку від обороту.

При цьому ФОПам 3 групи, які мають більше 10 найманих працівників, збільшать оборот до 3 тисяч мінімальних зарплат (близько 20 млн грн).

Однак усі ці зміни можливі лише у тому випадку, якщо за цей законопроект проголосують. Проте на сьогоднішній день він не пройшов навіть першого читання.

Чому підприємці бояться виходити з тіні

Рівень тіньової економіки України становить близько 30%, вважає а політик компанії Esperio Олександр Болтян . Саме ця цифра є ключовою для розуміння мотивів, що стоять за впровадженням касових апаратів. У ситуації, коли 30% економічної активності (а це дуже високий показник за всіма параметрами) відбувається в обхід, держава намагається вивести бізнес із тіні примусово. Нічого дивного у цьому немає.

Але противники обов'язкового РРО переходити на нього навіть примусово не поспішають із різних причин. Перша – економія на податках та пільгові умови для ФОП. Друга — побоювання, що робота з касовим апаратом виявиться складною, заплутаною.

Про це свідчить дослідження Інституту економічної аналітики міжнародної компанії WeDoITBM, яке свідчить про те, що через це переживають 73% опитаних підприємців.

Це ж дослідження показує, що то 68% опитаних підприємців досі не встановили касовий апарат або не скористалися ПРРО ще через те, що не знають, у яких випадках і яких видів діяльності він необхідний. Хоча у грудні цього року ДПС оновила навчальні модулі із роз'ясненнями щодо застосування РРО (ПРРО).

Крім того, частина підприємців побоюються, що робота з касовим апаратом це просто дорого. Почасти так і є: класичні РРО, кнопкові касові апарати чи фіскальні принтери коштують від 4 тисяч до 20 тисяч гривень, а їх обслуговування коштуватиме 200-300 гривень на місяць. Але програмне РРО з такими ж функціями коштуватиме лише 100-200 грн на місяць.

Також частина підприємців просто не в курсі, що касові апарати або ПРРО ДПС може надати бізнесу взагалі безкоштовно.

Який касовий апарат можна купити чи отримати безкоштовно

Щоб отримати такий апарат, підприємцю необхідно насамперед отримати електронний підпис (ключ) у будь-якого кваліфікованого постачальника електронних довірчих послуг у Міністерстві юстиції. Підприємцям вони видаються безплатно.

Після цього потрібно завантажити програмне забезпечення ДПС тут і встановити його на будь-який зручний пристрій - комп'ютер, смартфон або планшет.

Для малого та середнього бізнесу програмні реєстратори, на відміну від класичних, — це простіший спосіб відповідати законодавчим вимогам, кажуть у Poster. При цьому не обов'язково купувати "залізний" фіскальний апарат, можна скористатися його програмним аналогом - ПРРО.

При виборі класичного касового апарату через ДПС підприємцю необхідно пройти процес реєстрації. Партнер юридичної компанії SLS Group Олег Паракуда каже, що для виконання вимог законодавства щодо РРО достатньо скористатися Держреєстром РРО України та вибрати будь-який касовий апарат з розділу "Реєстратори розрахункових операцій, дозволені до первинної реєстрації". Головне — врахувати сферу діяльності, для якої ви його застосовуватимете. Ця інформація у реєстрі також є.

Після того, як ви вибрали касовий апарат від ДПС, необхідно укласти договір із Центром сервісного обслуговування (ЦСО) на його підключення та обслуговування. Центр, у свою чергу, допоможе зареєструвати апарат у Системі зберігання та збору даних РРО, підключити до передачі даних, перевести у фіскальний режим тощо.

РРО та ПРРО бояться, але не всі

Прихильники фіскалізації вважають, що обов'язкове використання РРО та ПРРО справедливе стосовно "білого" бізнесу та допоможе частину ФОПів вивести з тіні. Але зростає навіть кількість її противників, які починають використовувати РРО, незважаючи на побоювання і прагнучи уникнути штрафів.

За даними сервісу з моніторингу держреєстрів Опендатабот, в Україні з початку 2021 року кількість ПРРО зросла з 67,6 тисяч до 143,6 тисяч. Тобто більше ніж удвічі.

Також збільшився відсоток електронних чеків у загальній кількості транзакцій. Ще у січні їхня частка становила 5%, а вже на початку жовтня зросла до 10%.

Ухвалення змін до Закону України "Про використання реєстраторів розрахункових операцій" вже цього літа спровокувало зростання інтересу з боку підприємців до ПРРО практично вдвічі, зазначили у компанії Linkos Group. У компанії кажуть, що для когось програмна каса стала вигідною альтернативою, а для когось є законною необхідністю.

Також втричі зросла кількість запитів на техпідтримку Poster про підключення ПРРО після того, як Рада не проголосувала за друге відстрочення. Тоді багато хто сподівався, що законопроект підтримають, тому до цього особливо навіть не вникали у тему, що таке РРО, ПРРО та як з ними працювати.