Наживалися на "швидких": ГБР розкрило злочинну схему на 10 млн грн

дбр
ДБР розслідує справу. Фото: прес-служба ДБР

Слідчі Державного бюро розслідувань припинили масштабну корупційну схему, створену посадовцями на митному посту "Житомир". Попередньо збитки держбюджету оцінили у суму понад 10 млн гривень. Про це повідомляє пресслужба ДБР.

Ми продовжуємо воювати з окупантом на інформаційному фронті, надаючи виключно перевірену інформацію та аналітику.
Війна позбавила нас можливості заробляти, просимо Вашої підтримки.
Підтримати delo.ua

Київська компанія-імпортер для мінімізації мит та платежів при оформленні у кілька разів занизила ціну 26 "швидких" з медичним обладнанням. Замість ринкової вартості, яка становить у середньому 15 тисяч євро, ділки задекларували автомобілі за ціною від 2,5 до 5 тисяч євро. Митники "заплющили очі" на невідповідність документації.

Швидка допомога. Фото: пресслужба ДБР

За відсутності реальних покупців ділки зберігали нерозмитнене авто протягом 12 місяців у режимі "митний склад". Через рік, за сприяння чиновників, зловмисники імітували так званий реекспорт автомобілів, які насправді не залишали територію митного складу. Це дозволило незаконно продовжити безплатний термін зберігання машин та не сплачувати мита.

Правоохоронці провели вісім обшуків в офісі комерційної структури, у службових приміщеннях Житомирської митниці та на місцях проживання чиновників. Вилучено матеріальні підтвердження створення незаконної схеми.

Вирішується питання щодо накладення арешту на автомобілі.

2021 року ГБР викрила масштабне розкрадання на Київській митниці. Внаслідок неправильного митного оформлення нафтопродуктів держава недоотримала понад 6,5 млн грн. У ході досудового розслідування зафіксовано 26 епізодів протиправної діяльності. Про підозру повідомили головного державного інспектора митного поста "Столичний" Київської митниці.

Слідчі Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань також повідомили про підозру трьома працівниками митного поста "Бориспіль — аеропорт" Київської митниці у службовій недбалості, через яку держава недоотримала 7,6 млн грн.

При розмитненні одного виду товару неправильно вказували код відповідно до класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності. Це призвело до заниження суми сплати компанією-імпортером податкових та митних платежів.