До 20% компаній-позичальників оголосять дефолт. Як це вплине на банківський сектор України

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Звіт про фінансову стабільність Національного банку містить основні виклики, які можуть загрожувати вітчизняній економіці та стабільності фінансової системи України. "Свіжий" звіт, який НБУ затвердив 17 червня, охоплює період із січня до травня 2022 року. Тому він дає можливість оцінити вплив війни як на промисловість та бізнес, так і на банківський сектор.

Крім того, Нацбанк прогнозує подальше скорочення кредитної активності насамперед з боку корпоративних клієнтів, оскільки за новими позиками підприємці та компанії майже не звертаються. Це призведе до усихання кредитного портфеля на 20-25% (станом на 1 червня 2022 року банки видали майже 1,1 трлн. грн. кредитів) та до погіршення його якості, наслідком чого стане розростання проблемної заборгованості.

Міжнародні партнери рятують держбюджет

Якщо аналізувати звіт НБУ загалом, то складається враження, що макроекономічна ситуація могла бути значно гіршою, ніж є насправді.

Наприклад, серйозну допомогу у фінансуванні дефіциту державного бюджету надають іноземні партнери України. Такі як Міжнародний валютний фонд (МВФ), Світовий банк (МБ), Європейський інвестбанк (ЄІБ), Єврокомісія. За даними НБУ, дефіцит держскарбниці становить близько 5 млрд. дол. на місяць. А гроші позичати український уряд ніде не може, бо доступ до приватних ринків капіталу для нас закритий. Також обговорюється запровадження для України "канікул" на погашення зовнішніх боргів.

З початку бойових дій та до середини червня надходження від цих та інших структур перевищили 7 млрд. дол. А сумарна допомога з урахуванням оголошених програм фінансування досягла 30 млрд. дол. Приблизно третину становлять безповоротні гранти, решта – пільгові кредити та кредитні гарантії.

Другий позитивний фактор – поступове пожвавлення бізнес-активності. Згідно з опитуваннями Нацбанку частка підприємств, які зменшили завантаженість виробничих потужностей на третину або не працювали взагалі, скоротилася з 61% у першій декаді березня до 54% наприкінці травня.

НБУ нагадує і про те, що завдяки впровадженню обмежень на валютному ринку та інтервенціям вже чотири місяці вдається тримати у вузді валютний (безготівковий) курс на рівні трохи вище за 29 грн./дол. Щоправда, Нацбанк змушений для цього постійно продавати валюту із золотовалютних резервів (ЗВР). Але регулятор заспокоює, що їх обсяг на початку червня залишався на прийнятному рівні 25,1 млрд. дол., і обіцяє, що й надалі підставлятиме гривні своє міцне плече доти, доки валютний ринок не стабілізується.

Інфляція – погано, ВВП – ще гірше

Які основні макроекономічні ризики виділяє Національний банк? Звичайно, це падіння ВВП. Бойові дії знижують потенціал економіки. Крім цього, дуже негативно впливають на економічне зростання такі фактори як руйнування підприємств, житла, інфраструктури. За даними НБУ, на початок травня втрати фізичного капіталу оцінювалися у розмірі 50% ВВП. Це справді дуже багато. А суттєві втрати людського капіталу через міграцію та загибель громадян поглиблюють кризу на ринку праці.

Другий суттєвий ризик – інфляційний. Вже у травні у річному обчисленні інфляція прискорилася до 18%. Серед ключових факторів, що підігрівають зростання цін, Нацбанк називає порушення логістичних ланцюгів, руйнування виробничих та складських потужностей, зростання виробничих витрат, зокрема через подорожчання енергоносіїв.

У результаті на початку червня частка підприємств, що повністю зупинили діяльність, становила 14%, а тих, що скоротили виробництво більш ніж удвічі – 22%. На довоєнному рівні працює лише чверть компаній, що розташовані переважно на заході України. До того ж, за опитуваннями НБУ, завантаженість виробництва скоротилася на 40% порівняно з довоєнним рівнем.

У той же час, Нацбанк наголошує, що поступове відновлення бізнесу, надмірна пропозиція зернових та олійних через проблеми з їх експортом, заморожені тарифи на комунальні послуги та послаблення внутрішнього попиту частково стримуватимуть інфляційні процеси.

Грошей у банків – хоч греблю гати

Поки реальний сектор думає про те, як вижити, банки нарощують запас ліквідності. Лише за березень-квітень залишок коштів на коррахунках банків та вкладення у депозитні сертифікати НБУ збільшились на 72 млрд. грн. до понад 230 млрд. грн.

Зростає обсяг депозитів. Щоправда, населення не поспішає нести у банки великі заощадження. Обсяг гривневих вкладів на суму до 200 тис. грн. зріс за березень-квітень на 21.8%, а у сумі, що перевищує 200 тис. грн. – на 10.8%. Відновився приплив вкладів корпоративних клієнтів. Як констатує НБУ, падіння обсягів гривневих вкладів уже в середині березня змінилося зростанням.

Також Нацбанк прогнозує, що підвищення облікової ставки до 25% неминуче призведе до підвищення дохідності депозитів. Проте банки піднімають ставки за вкладами дуже мляво. З 2 червня по 21 червня найвідчутніше – на 1,2 п.п. – зросла прибутковість гривневих депозитів населення строком на 3 місяці, а ось на 12 місяців – лише на 0,03 п.п.

Але НБУ притримується думки, що банки будуть змушені нарощувати відсотки за вкладами, щоб хоч частково компенсувати вкладникам знецінення їх накопичень через зростання цін та девальвацію на готівковому ринку.

NPL йдуть на зліт

Головною проблемою для банківського сектору стане скорочення обсягів кредитування та накопичення непрацюючих кредитів (NPL). Банки вже формують резерви під очікувані кредитні втрати, що впливає на їхню прибутковість.

Нацбанк переживає, що багато підприємств опиняться на межі банкрутства і не зможуть обслуговувати свої кредити (частка бізнес-позичальників у загальній масі кредитів є визначальною – вона сягає 95%). Насамперед, йдеться про металургійні заводи, підприємства нафтопереробної, машинобудівної та хімічної галузей. Трохи краща ситуація в аграріїв, у харчовій промисловості та у торгівлі.

НБУ очікує, що дефолт наздожене близько 20% компаній. А може, й більше. І хоча за оцінками регулятора частка NPL поки що близька до лютневого значення на рівні 32,5%, банкам слід консервативніше підходити до оцінки кредитних ризиків.

Але навіть за таких розкладів система вистоїть. По-перше, банки увійшли до поточної кризи зі значним запасом капіталу. На початку лютого середньозважена достатність основного капіталу склала 12%, регулятивного – 18%, що майже вдвічі вище за мінімальні вимоги. По-друге, НБУ провів реверсивне стрес-тестування, яке демонструє, якої максимальної втрати активів може зазнати банк і при цьому не розоритися.

Стрес-тести показали, що банки, в яких сконцентровано 82% активів, з двадцяти найбільших мають достатню стійкість у разі реалізації найгіршого сценарію, при якому може статися втрата 30% кредитного портфелю. Тому банкрутство якщо й загрожує, то порівняно невеликим банкам, які не роблять "погоду" для всієї системи.