Кеш-рібейти в Україні: хто винен, що Netflix досі не одержав 550 тисяч євро?

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Влітку 2021 року на Netflix вийшов комедійний бойовик "Останній найманець" - картина-піонер відразу з кількох питань. Це перший фільм стрімінгового сервісу з Жан-Клодом Ван Даммом, перший фільм платформи знятий у Києві та перший фільм, який претендує на гроші з українського бюджету за системою кеш-рібейтів. Закон про цей механізм Верховна Рада ухвалила два роки тому, але досі компанія не отримала за "Останнього найманця" належні їй 550 тисяч євро.

Кореспондент Delo.ua Ілля Требор з'ясував, що заважає Державному агентству України з питань кіно виплатити гроші і кого в цій історії можна вважати винним.

Створення в Україні інструменту повернення частини кваліфікованих витрат на зйомку кіно, для його простоти називають кеш-рібейтами, обговорюється давно. Початком дискусії можна вважати зареєстрований у 2015 році законопроект "Про державну підтримку кінематографії в Україні". 2017-го він навіть був проголосований у другому читанні, відправлений п'ятим президентом Петром Порошенком на доопрацювання і повторно прийнято вже з пропозиціями гаранта. Проте адекватної системи кеш-рібейтів у документі на той час вже не було.

Парламент дев'ятого скликання порушив питання на поверхню одразу після початку своєї роботи. Усього за місяць законопроект про рибейтів внесли , розглянули у комітетах та проголосували у першому, а потім і у другому читанні. До середини жовтня 2019 року президент Володимир Зеленський підписав закон про кеш-рібейти.

З того моменту іноземні кіносправи можуть претендувати на повернення 25% суми, витраченої на виробництво фільму в Україні . Головна умова — половина зйомок має пройти в нашій країні. Ще 5% можуть повернути за особливих умов . Наприклад, якщо не менше ніж 5% екранного часу фільму персонажі читають книгу українського автора, якщо сюжетна лінія базується на українському літературному творі, міфології чи темі збройної агресії проти України державою-агресором.

Влітку 2020 року міністр культури Олександр Ткаченко виклав у себе на сторінці у Facebook задерикувате фото з Жан-Клодом Ван Даммом і розповів, що у Києві зніматимуть для Netflix фільм "Останній найманець". Топ-чиновник висловив сподівання, що кіно стане першим прикладом отримання рибейтів в Україні — бюджет зйомок у Києві становив близько 3,5 млн євро. Крім того, команда витратила ще приблизно 800 тисяч євро на проживання, харчування та транспорт.

Фільм отримав середні відгуки у критиків, але у Франції, Німеччині та Україні вирвався у топ найпопулярніших. Загалом, за словами його авторів, на платформі бойовик переглянули близько 40 млн. разів. Результат не рекордний, але пристойний. Влітку 2021 року Netflix розповів про свої найпопулярніші продукти. На першому місці серед фільмів опинився бойовик Extraction, у якого 99 млн переглядів. Виходить, що фільм із Ван Даммом знаходиться приблизно в центрі бездонної бібліотеки стрімінгу.

Заявку на відшкодування грошей у Держкіно Netflix подав у грудні 2020 року, зібравши майже чотири сотні довідок. Далі за це справа не пішла. Як було відзначено в коментарях Delo.ua генерального директор компанії Star Media і Ольга Пантелеймона і (її компанія, поряд з міжнародною компанією Apple Tree Productions, несе відповідальність за стрілянину з «The Last Mercenary» в Україні), все зводиться до чисто процедурного питання.

Пантелеймонова говорила, що процес заблокований лише на рівні елементарних дрібниць. Наприклад, назви документів. Ми звернулися до Держкіно з проханням пояснити у чому проблема. Там зазначили, що компанія "Forecast Pictures" у лютому 2021 року подала заявку на проходження "Останнього найманця" культурного тесту, необхідного для відшкодування коштів. Далі виникла колізія.

"За Законом України "Про державну підтримку кінематографії в Україні" до висновку про проходження культурного тесту фільмом передбачено надання компанією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Наразі нормами Закону передбачено, що таку заяву подає іноземний суб'єкт кінематографії . Але згідно із законом про державну реєстрацію юрособ, ФОП та цивільних формувань іноземний суб'єкт господарювання не може бути включений до Реєстру, якщо він не зареєстрований і не здійснює свою постійну діяльність на території України", - відповіли нам у Держкіно.

Офіційна відповідь Державного агентства України з питань кіно

Якщо опустити канцеляризми, то проблема наступна: за одним законом "Forecast Pictures" має надати виписку з Єдиного держреєстру юросіб, а за іншим її туди просто не можуть внести. Це не єдина проблема закону: норма не уточнює нюанси механізму транзиту грошей та містить плутанину у розподілі ролей учасників процесу. Але суперечність пов'язана з реєстром, на думку Держкіно, є ключовою і закріплена в шостій статтею закону.

Шоста стаття Закону України "Про державну підтримку кінематографії в Україні"

Щоб зрозуміти, звідки ростуть ноги цієї проблеми, редакція Delo.ua звернулася до авторів закону. Отримати відповідь виявилося не так вже й просто. У картці документа вказано дев'ять прізвищ народних депутатів. Перший — голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування Віталій Безгін . Парламентарій пояснювати, звідки взявся пункт про реєстри, відмовився і прямо порадив звернутися до когось іншого. Другим є нинішній міністр культури Ткаченка (на момент ухвалення закону він був головою комітету з питань інформаційної та гуманітарної політики), чиє підвідомче Держкіно нам і розповіло про проблему реєстрів.

Третьою — заступник голови фракції "Слуга народу" у Верховній Раді Євгена Кравчук . Вона порадила звернутися до голови підкомітету з питань кінематографії та реклами Павла Сушка (номер чотири у списку авторів). Вже тут ми добилися відповіді, хоч і не від самого народного депутата — на момент наших дзвінків парламент активно розглядав державний бюджет і сам Сушко був зайнятий. Про коріння проблеми з реєстром нам розповів його помічник Олександр Максимчук .

"Ця технічна неузгодженість, назвемо це так, була ще в редакції законопроекту 2017 року. Ми вже зареєстрували законопроект №6265 , який вирішить цю проблему - він усуває технічні та логічні нестиковки. Просто не було практичного кейсу, а коли його немає і норма не використовується , складно зрозуміти у чому проблема. Вже з 2020 року розпочав правозастосовний процес, коли стало зрозуміло, що сам закон вимагає виправлення певних неузгодженостей", - пояснив Максимчук.

Виходить, що Netflix, в особі французької "Forecast Pictures", не може отримати належні йому гроші через недосконалість закону старого зразка. Проте як перекочувала норма із попереднього до нинішнього парламенту? Опозиційний народний депутат, член підкомітету з питань кінематографії Юрій Павленко вважає, що проблема у забутому сьогодні слові, яке давно стало українським політичним мемом. Проблема у турборежимі.

"У самому законі були відразу закладені ось ці нюанси, які й не дали можливості кеш-рібейтам реально працювати. І саме через те, як було затверджено два роки тому цей закон - у так званому турборежимі - і з'явилася ця колізія, яка не дозволяє використовувати цю формулу зараз. Ми говорили про це з самого початку, але в турборежимі ніхто не слухав: спочатку приймаємо, а там розбиратиметься. Прийняли, прокукарекали, а реально воно не працює", - пояснює він.

Архітектором ідеї турборежиму Верховної Ради вважається екс-глава Офісу президента Андрій Богдан . Але вперше це слово у стінах парламенту вжив голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія 29 серпня 2019 року. Іронічно, що тоді ж був зареєстрований і законопроект про кеш-рібейти, який цей турборежим і зробив незастосовним.

Слово "турборежим" уперше звучить у сесійній залі ВР. Фото: скріншот стенограми засідання парламенту

Питання кого вважати у цій ситуації винним — непросте. Чи це Андрій Богдан, який давно віддалився від керівництва країни і вважається формальним противником президента Зеленського? Це Давид Арахамія, який запустив слово до Верховної Ради і після цього відзначився безліччю неоднозначних, навіть скандальних заяв? Це неуважні законотворці, які проґавили деструктивну норму, що залишилася у спадок від попередньої влади?

У будь-якому разі проблему доведеться вирішувати. При цьому Максимчук та Павленко, незважаючи на ідеологічні протиріччя, кажуть – початок покладено. Сьогодні у парламенті справді зареєстровано три законопроекти для виправлення недоліків системи підтримки кіно. Щоправда, це не єдині проблеми. Щоб механізм став затребуваним та дієвим, потрібні кошти на відшкодування. Ситуація з двома останніми бюджетами показує, що керівництво країни на це питання трохи нереалістичне.

Список законопроектів, які повинні виправити ситуацію, що склалася

2020 року завдяки запуску кеш-ребейтів Міністерство культуру планувало залучити два-три проекти з бюджетом від $10 млн. За найближчі три-п'ять років — приблизно $500 млн. Але до бюджету при цьому закладали суми більші, ніж скромні. Наприклад, бюджет відшкодування у 2020 році становив 20 млн. грн. У паспорті бюджетної програми на 2021 рік суму збільшили до 30 млн. грн., а кількість іноземних компаній, які можуть потенційно скористатися цією допомогою, встановили на рівні п'яти штук. По 6 млн грн кожній. Але тільки за "Останнього найманця" треба повернути 550 тисяч євро або 16,5 млн грн за нинішнім курсом. Проблема з бюджетною математикою в наявності.

Витяги з паспорта бюджетної програми на 2021 рік

Анонсуючи роботу над законопроектом про кеш-рібейти у 2019 році, тоді ще нардеп Олександр Ткаченко наводив як приклад культовий міні-серіал "Чорнобиль" від HBO — його могли б знімати в Україні, але зняли в Литві. Там також діє система повернення грошей. Практично у всіх європейських країнах діє такий механізм і його ставка становить 20-40%. Виходить, що Україна з її 25+5% кеш-рібейту, локаціями, ресурсами та кадрами номінально приваблива для кіносправ. Формально останні нехай залишаються задоволені співпрацею, але ще якийсь час будуть з підозрою дивитись на нашу країну — якщо найбільший стрімінговий сервіс у світі майже рік чекає на свої кошти, що буде з меншими компаніями?

Ілля Требор, спеціально для Delo.ua