- Категорія
- Економіка
- Дата публікації
- Змінити мову
- Читать на русском
План порятунку економіки. Як Кабмін буде відроджувати український бізнес
Український уряд анонсував запуск нової економічної стратегії. Вона допоможе піднятися з колін вітчизняним підприємцям та частково компенсувати неминуче падіння українського ВВП, який лише за перший квартал 2022 року обвалився на 15%.
Економічну стратегію Кабінет Міністрів затвердив на засіданні 10 червня. Презентуючи її, прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що уряд вже дуже багато зробив для економіки та для бізнесу. "Ми максимально вибудовуємо нову логістику через західні кордони. Допомогли аграріям провести посівну. Відновили та успішно реалізуємо програму доступного кредитування. Прибрали непотрібні регуляції і цим спростили життя для наших підприємців", – розповів прем'єр.
При цьому Шмигаль повідомив, що в результаті бойових дій знищено сотні підприємств, заблоковано порти, мільйони людей виїхали з країни, а в межах України понад 4 млн людей втратили роботу.
"Тому уряд за дорученням президента запускає нову економічну стратегію, яка діятиме в умовах війни, допоможе нашій економіці вистояти та стане фундаментом для повоєнного відновлення", – пояснив глава Кабміну.
Підписуйтеся на YouTube-канал delo.uaПереробка, фермери та стартапи
Відразу уточнимо, що уряд текст стратегії поки що не оприлюднив. Тож конкретні параметри підтримки бізнесу та обсяги фінансування наразі ще невідомі. Проте Шмигаль таки розповів, як держава допоможе відбудовувати економіку.
Стратегія Кабміну передбачає 8 програм, які стимулюватимуть створення робочих місць, запустять відновлення інфраструктури, забезпечать бізнес дешевими кредитами та дадуть доступ до держзамовлень.
"Сьогодні я представлю інформацію про 6 різних програм безповоротної грантової підтримки малого та середнього бізнесу. Ми зробимо для МСБ найкращі умови роботи та забезпечимо максимальну допомогу від держави", – заявив прем'єр, виступаючи на засіданні уряду.
Перша програма – мікрогранти на створення власного бізнесу. Заявку на такий грант можна буде подати через "Дію" у форматі бізнес-плану, який оцінюватимуть незалежні експерти. У тому числі, уряд обіцяє, що підприємці-початківці зможуть брати пільгові кредити в рамках програми «5-7-9».
Друга ініціатива – фінансування переробних підприємств. Гранти на придбання обладнання отримають деревообробні, меблеві, текстильні підприємства, виробники будматеріалів та підприємства з переробки сільгосппродукції.
Третя та четверта програми націлені на аграріїв, які отримають часткову компенсацію вартості теплиць площею до 2 га. Кабмін сподівається, що спільно з фермерами держава зможе збудувати до 3 тис. нових модульних теплиць. Крім того, гранти підуть на висадку ягідних розсадників та фруктових садів на площі до 10 тис. га. Гранти у межах цих двох програм будуть виділені на умовах співфінансування. Тобто фермер має частково вкласти у проект свої власні кошти.
Невеликий шматок пирога дістанеться IT -бізнесу. По-перше, Український Фонд підтримки стартапів викуповуватиме частку у новостворених "айтішних" компаніях. Цільова аудиторія – молоді підприємці, які створюють стартап, але не мають фінансування. Гроші можна буде спрямувати на розвиток, на працевлаштування співробітників. Бюджет програми – 10 млрд. грн. на рік.
По-друге, Кабмін допоможе тим українцям, які хочуть спробувати себе в IT та здобути нову професію. Це також буде грант, але виключно на навчання. "Держава надасть фінансування для 60 тис. українців, які після цього зможуть знайти роботу у цій сфері", – пообіцяв Шмигаль.
Маленькі, але дуже важливі
Чому Кабмін вирішив зробити акцент на малому та середньому бізнесі? Експерти вважають, що зараз дуже важливо "перезапустити" МСБ для підтримки ділової активності. А подібні ініціативи не вимагають масштабного фінансування, але знайдуть відгук у підприємницькому середовищі.
Ідеї "живі та затребувані", оскільки не вимагають великих капітальних вкладень та унікальних технологій, а також вирішують кілька критичних для України проблем – зайнятості (і навантаження на соціальні служби), перекваліфікації персоналу та продовольчої безпеки.
До того ж, фінансування деяких програм у держбджеті давно розписане. Тому державі, можливо, й не доведеться витрачати суттєві кошти. Наприклад, на дотації аграріям, зокрема на розвиток садівництва та ягідних господарств, у 2022 році розписано 4,6 млрд. грн. І поки неясно, гранти на теплиці та висадку садів будуть виділені з цієї суми чи ні.
Щодо мікрогрантів на запуск власного бізнесу, то й цей механізм уже працює. У "Дії" діють кілька програм із грантової підтримки підприємців, які можуть отримати від 1000 євро. Наприклад, на працевлаштування біженців із «гарячих» регіонів чи на релокацію виробництва.
Для IT -бізнесу існує пільговий режим у вигляді екосистеми "Дія.Сіті" (вона дає можливість сплачувати ПДФО за ставкою 5%, пропонує особливі умови найму працівників тощо). До неї, за словами Шмигаля, вже приєдналося 200 компаній. До того ж Український фонд стартапів роздає гранти IT- підприємцям. Їхня сума може сягати 50 тис. дол. зі «старту».
"Загалом, за попередніми оцінками, разом із роботою адміністраторів, сума на реалізацію економічних програм Кабміну становитиме близько 200 млн. дол. на початковому етапі. Це еквівалентно одному великому проекту у промисловості", – вважає Віктор Шулик.
Питання на 600 мільярдів
Підтримувати малий бізнес слід. У цьому немає сумніву. Тим більше, що підприємці справді потребують грошей. За підсумками опитування Європейської бізнес-асоціації (EBA), 34% підприємців повідомляють, що їх фінансових резервів вистачить на кілька місяців, 12% мають резерви на один місяць і ще 12% – на півроку. У 28% опитаних фінансової подушки немає взагалі.
У той же час, за дужками економічної стратегії залишилися інфраструктура та великий бізнес. Принаймні Шмигаль не озвучив жодних планів щодо відродження стратегічно важливих галузей. Але це й зрозуміло: масштаби збитків там зовсім інші, як і суми на відновлення.
Промисловість, великий бізнес та інфраструктура – мегазатратні, не лише фінансово, а й за часом та людськими ресурсами. Це має бути окремий проект та окремі умови.
Кабмін наприкінці травня повідомляв, що сукупний збиток, завданий Україні війною, вже перевищує 600 млрд. дол. У першу чергу уряд має намір відновити понад 200 заводів та великих підприємств, 12 аеропортів та більше ніж 1000 навчальних закладів, а також майже 300 мостів та шляхопроводів.
Закордон нам допоможе
Звичайно, багато впирається в гроші. Одна річ, видавати дрібним підприємцям гранти по одній дві-тисячі євро. І зовсім інше, закочувати десятки мільярдів в аеропорти, дороги та мости. Тим більше, що ситуація із наповненням держбюджету – така собі. У березні доходи держскарбниці виявилися на 7% нижчими за план. У квітні порівняно з березнем доходи просіли на 26%. У травні, щоправда, надходження зросли на 33% по відношенню до квітня. Але Міністерство фінансів нічого не говорить про те, був у травні виконаний план із доходів чи ні.
Натомість уряд активно займає гроші скрізь, де тільки може. Тож коштів явно не вистачає. "Фактичні державні запозичення до загального фонду державного бюджету за січень-травень 2022 року склали 376,6 млрд. грн. або 170,5% запланованих на цей період", – такі цифри наводить Богдан Данилишин, голова ради Національного банку.
Але Кабмін явно покладає надії на допомогу міжнародних партнерів України. Лише у червні про плани надати нашій країні фінансування заявили: Світовий банк (1,5 млрд. дол.), США (1,5 млрд. дол.), Єврокомісія (9 млрд. дол.).
"Бюджет зараз дефіцитний, тож «за свої" точно не вийде. За оцінками Мінфіну, на місяць необхідно приблизно 5 млрд. дол. зовнішнього фінансування», – коментує Дмитро Горюнов, старший економіст Центру економічної стратегії (ЦЕС).
Втім, до фінансової підтримки за-за кордону бажано ще додати лібералізацію умов ведення бізнесу. Зниження податкового тиску – зокрема. "Країні потрібні стимули. І це не лише озвучені програми, це має бути нова податкова політика, яка робить Україну привабливою для будь-якого бізнесу та інвестицій", – упевнений Андрій Шевчишин.
Але про пом'якшення податкового гніту мови, на жаль, поки що немає. Навпаки, все йде до того, що навіть ті пільги, які запровадила Верховна рада на початку війни, скасують .