Газ в Україні тепер вважають у кіловат-годинах: як змінюватиметься ціна для українців

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

2 листопада Верховна Рада ухвалила законопроект №2553 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження на ринку природного газу обліку та розрахунків щодо обсягу газу в одиницях енергії".

За довгою та складною назвою ховається процес, який має привести українські газові розрахунки до однієї енергетичної одиниці: замість кубометрів природний газ буде враховуватись у кіловат-годинах (кВт*год). Втім, як це часто буває, до остаточної редакції законопроекту увійшов не лише перехід, а й додаткові нюанси. Delo.ua розбиралося, що таке енергетичні одиниці, навіщо вони потрібні та що ще сховали депутати у новому законі.

Законопроект №2553 у його першій редакції, яку досить прихильно сприйняли гравці ринку, Рада передала на повторне друге читання ще 15 липня 2020 року.

У чому, власне, суть. Природний газ буває різним за калорійністю. Тобто, спалюючи той самий обсяг газу з Норвегії і, скажімо, з Росії, ви отримаєте різну кількість енергії. Відповідно, в Європі газ вважають в енергетичних одиницях — мегават-годинах і кіловат-годинах — уже давно.

Україна користується системою обліку, що була створена ще в СРСР, тобто кубометрами, незалежно від того, наскільки калорійний газ. Це створює додаткові проблеми: купуючи газ у тій же Європі, ми платимо ціну за мегават-годину, потім використовуємо коефіцієнт, щоб перевести ці мегават-години в кубометри, і торгуємо на території країни вже в кубометрах.

Коефіцієнт калорійності газу

Коефіцієнт калорійності відрізняється залежно від якості газу.

Наприклад, згідно з початковим текстом того ж законопроекту 2553, оператор газотранспортної системи ("Оператор ГТС України") та оператор газосховищ ("Укртрансгаз") будуть проводити перерахунок обсягів послуг з транспортування та зберігання (закачування, відбору) природного газу, замовлених до вступу до дія цього закону "із застосуванням коефіцієнта, що відповідає значенню найвищої теплоти згоряння природного газу 10,35 кВт*год/куб. м". Тобто один кубічний метр природного газу, згідно з цією нормою, дає 10,35 кіловат-години енергії.

Втім, як уточнили для Delo.ua учасники ринку, ще восени 2020 року після дискусії, зокрема з іноземними партнерами, ця норма змінилася і тепер становить 10,595 кВт*год/куб. м.

Для таких перерахунків, згідно з текстом того ж закону, оператори ГРС використовуватимуть коефіцієнт 10,64 кВт*год/куб. м.

У свою чергу словацький газовий оператор Eustream дає значення цього коефіцієнта на листопад 10,605 кВт*год/куб. м газу, спаленого за температури 20 градусів за Цельсієм.

Втім, це граничні норми. Теплотворність газу в Україні, від якої залежить його калорійність, можна переглянути у щомісячному звіті "Оператора ГТС України" . Середньозважена нижня теплота згоряння природного газу, що подає ВДТСУ, понад 8229 ккал/куб. м при нормі 7800 ккал/куб. м.

Найжирніший газ, як показує вересневий звіт , був в Івано-Франківській області, найхудніший — у Кіровоградській. При цьому, оскільки споживання вважають у кубометрах, різниця у калорійності, хоча вона становить близько 300 кілокалорій на куб, у платіжках не відображається.

При цьому учасникам ринку перехід з кубометрів на кіловат-годинник нічого не вартий: насправді ВДТСУ, оператори ДРС та газзбути використовують паралельний облік газу в кубометрах та енергетичних одиницях ще з 2017 року, а "Укртрансгаз" — з квітня 2021 року. Цю інформацію навіть показують у платіжках для ознайомлення.

При цьому побутовому споживачеві, тобто населенню, нічого робити не потрібно: лічильників, які враховують у кіловат-годинах, немає (занадто дорого), тому облік у нових енергоодиницях будуть вести оператори ГРС за своїми приладами, а потім спожитий обсяг у кіловат-годинах поділять між побутовими споживачами пропорційно спожитим кубометрам, і вже постачальник виставить коректні платіжки. Самі ж українці нарешті матимуть можливість порівняти, чим дешевше опалювати будинки — газом чи електроенергією, бо й те, й інше рахуватиметься в одній енергетичній одиниці.

За словами CEO постачальника газу та електрики ETG.UA Володимира Шведкого, такий підхід більш чесний і правильний по відношенню до споживача, оскільки в цьому випадку він платить не за обсяг, а за енергію, що виробляється при спалюванні природного газу в кВт/год. вигідніше.

"Перехід на вимірювання газу в кВт/годинах дозволить споживачам — підприємцям сегмента малого та середнього бізнесу, а також промисловим споживачам — ефективніше використати свої кошти. Отже, від затягування з переходом на інші енергоодиниці програє кінцевий споживач газу", — каже Шведкий.

Втім, все це добрі новини. Справа в тому, що законопроект підготували профільний парламентський комітет до другого читання за день до голосування. І за законами жанру в нього були внесені правки, які зовсім не стосуються ні одиниць виміру газу, ні синхронізації ринку газу з європейським.

Правки під опалювальний сезон

Законопроект 2553 р. обріс декількома цікавими подробицями, які учасники енергетичного комітету Ради вносили "з руки".

Так, зокрема, згідно з поправкою голови енергокомітету Андрія Геруса, кінцеві та перехідні положення доповнили пунктами 71-73. Згідно з цими пунктами, тимчасово, до 31 березня 2022 року, регулятор, тобто НКРЕКУ, має право "стверджувати граничні ціни, за якими постачальник "останньої надії" (укр. — постачальник "останньої надії", ПОН) здійснює постачання природного газу в період з 1 жовтня 2021 року до 31 березня 2022 року".

Таким чином, НКРЕКУ отримає можливість регулювати ціни ПОН для таких категорій споживачів: побутові споживачі; бюджетні установи (освітні установи, заклади охорони здоров'я, комунальні підприємства); підприємства, що виробляють теплову енергію (крім власне теплокомуненерго туди вписали і ОСББ із власними котельнями).

Якщо в період з 1 жовтня до 1 грудня 2021 року бюджетні установи не встигнуть укласти договір із постачальником, є термін до 30 листопада, щоб укласти договір із ПОН.

При цьому ціни ПОН уже відомі: населення платитиме 7,96 грн за куб (або за зазначену кількість кіловат-годин), бюджетні організації — 16,8 грн, підприємства теплокомуненерго — 7,42 грн.

Проте закон, який дозволяє НКРЕКУ затверджувати тарифи для постачальника "останньої надії" для низки категорій, обійшов стороною гігантську частину газового ринку - операторів газорозподільних мереж, які використовують газ для балансування системи, як і "Оператор ГТС".

Таким чином, вже є низка прийнятих ухвал, які досить складно трактувати.

Існує ухвала Кабінету міністрів №1011 від 27 вересня 2021 року "Деякі питання діяльності акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України". Зокрема, серед основних напрямів діяльності "Нафтогазу" у 2021 році зазначено таке: "Постачання природного газу операторам газорозподільних мереж для покриття виробничо-технічних втрат природного газу відповідно до умов встановлення тарифів на розподіл газу".

29 жовтня 2021 року НКРЕКУ ухвалила постанову 1909 року , яка вносить зміни до низки документів, що регулюють газовий ринок. Зокрема, зміни торкнулися Правил постачання природного газу та Кодексу газорозподільних мереж. По-перше, операторів газорозподільних мереж тепер вважають споживачем газу, хоч вони ним не є. Раніше вони купували газ за договорами купівлі-продажу, а не постачання.

По-друге, згідно з оновленими Правилами постачання, постачальник "останньої надії" (цю роль виконує газопостачальна компанія "Нафтогаз України") здійснюватиме постачання газу оператору газорозподільної мережі (тобто, по-старому, облгазу) у разі, якщо у оператора відсутня або постачальник, або в нього відхилено номінацію на інформаційній платформі ВДТСУ. Тобто фактично "Оператор ГТС" може відхилити номінацію через наявність спірних боргів і автоматично перевести оператора ГРС в реєстр ПОН за кількістю газу, що закачується і відбирається, незважаючи на наявність договору купівлі-продажу

При цьому жодного регулювання ціни для ПОН при закупівлі палива на технологічні витрати та балансування не передбачено. НКРЕКУ на даний момент не має повноважень щодо встановлення цін для виробничо-технологічних витрат.

Отже, до операторів ГРС застосовуватиметься формульне ціноутворення. Відповідно до формули, вартість такого газу на ПОН становить 40 грн у жовтні та 30 грн у листопаді. Таким чином, якщо законопроект 2553 пройде у Раді без змін, з'являться реальні умови для підвищення тарифу на розподіл: у нинішній ситуації вартість технологічного газу за ціною 40 тис. грн за тисячу кубометрів виллється у 2,2-2,5 грн за кубометр розподілу, без урахування інвестпрограм, зарплат та інших витрат операторів ГРС.

Раніше глава "Нафтогазу" Юрій Вітренко заявив , що держкомпанія готова підставити плече облгазам. "Облгази фактично не мають постачальника, немає балансування відповідних відборів облгазів. "Нафтогаз" готовий і тут довести свою роль лідера у формуванні справжнього ринку. Ми готові бути одним із постачальників для облгазів", - сказав він.

За фактом таким чином топ-менеджер відповів на можливість зростання тарифів на розподіл газу, про можливе підвищення яких написали ЗМІ. Зокрема, йшлося про підвищення в середньому втричі — з нинішніх 1,44 грн. до 4,14 грн. за кубометр (у кількох регіонах з 1,5-1,7 грн. до майже 9 грн.). Пізніше, проте, НКРЕКУ цю інформацію спростувала.

Проте в цілому складається враження, що на нас чекає ситуація, за якої оператори ДРС не мають коштів у тарифі для розрахунків з ПОН, і через час у газопостачальної компанії "Нафтогаз України" з'явиться привід стягувати безнадійну заборгованість у судовому порядку. Адже навряд чи держава наважиться врахувати реальну вартість газу з ПОН у тарифах на розподіл, які встановлює НКРЕКУ.

Глава Асоціації газового ринку України Денис Сенекутов зазначає, що ця ініціатива не обговорювалася з операторами ГРС, хоча стосується їх безпосередньо.

"Цим законом фактично чітко перераховані категорії, для яких НКРЕКУ зможе регулювати ціну ПОН, і операторів ДРС там немає. Після набуття чинності цим законом "Нафтогаз" не буде зобов'язаний постачати газ за ціною 7 гривень за куб. м, яка закладена у тарифі. А у оператора ГРС до 40% витрат у тарифі становлять витрати на технологічний газ Якщо НКРЕКУ має право регулювати ціну постачальника "останньої надії", то вона може відрегулювати його ціну і відповідні витрати закласти в тариф Якщо такої можливості немає, то ми орієнтуємося на те, що ціна газу для операторів буде вищою за 30 грн за куб м. Тоді ініціатива операторів перерахувати тарифи і підвищити їх також цілком виправдана", - говорить Сенекутов.

За його словами, у листопаді-грудні операторам ГРС потрібно приблизно 100 млн куб. м газу. За ціни газу в 30 грн за куб. м це 3 млрд гривень збитків для операторів ГРС у тому випадку, якщо ситуація не зміниться.

Боржникам можна міняти постачальника газу

Ще одне цікаве нововведення має полегшити життя споживача-боржника: це безповоротний уникнення постачальника газу, навіть якщо у вас є борги.

При цьому учасники ринку кажуть, що така нагода існує давно. "В даний час побутовий споживач при переході до іншого постачальника природного газу не зобов'язаний надавати довідку про відсутність заборгованості перед попереднім постачальником. Це означає, що сьогодні міграція клієнтів допустима за наявності дебіторської заборгованості", - каже СЕО ETG.UA Володимир Шведкий.

Звідки взялася ця норма, яка й так існувала за розпорядженням НКРЕКУ?

Експерти ринку пов'язують цей момент, у тому числі, і з напруженою ситуацією навколо постачальників газу в Одесі та Києві: споживачі, в принципі, і так мали змогу піти згідно з постановою НКРЕКУ, проте постачальники, яким вони мали, звернулися до суду.

Тому тепер частина 2 статті 14 закону звучить так: "Зміна постачальника з ініціативи споживача має бути завершена в строк не більше трьох тижнів з дня повідомлення таким споживачем про намір змінити постачальника; договору. Наявність спору між чинним постачальником та споживачем, який заявив про намір змінити постачальника, не є підставою для затримки у укладанні та виконанні договору поставки з новим постачальником".

Ринок газу перестав бути ринком

У свою чергу, засновник консалтингової компанії EXPRO Consulting Геннадій Кобаль зазначає, що сам законопроект хоч і є цілком прогресивним, проте ринок газу в Україні перестав бути ринком.

"Фактично ринок став регульованим. У нас ціни для населення комунальних підприємств і ТКЕ встановлюються вище. Наразі вони встановлюються "Нафтогазом" на прохання влади. Так бути не повинно, якщо це робитиме НКРЕКУ, це буде правильніше. Проте друга сторона питання – повернення до регулюванню та згортанню ринку. Справді, є об'єктивні причини, які змушують владу йти на такий крок — робити ціни фіксованими та прогнозованими. Але також треба розуміти, що коли ситуація на ринку газу стабілізується, потрібно буде відмовлятися від регулювання цін", — каже Кобаль.

За його словами, зараз влада зайнята регулюванням ринку газу, проте потрібно передбачити також і можливість повернення до ринкових відносин.

"Зараз ринок газу в Україні під великою загрозою, він сильно скоротився. Сьогодні лише промислові підприємства купують газ за ринковими правилами. ТКЕ, побутові споживачі, комунальні установи - вони всі закуповують газ за фіксованою ціною", - говорить Кобаль.

Справді, фіксована ціна на газ зробила гегемоном ринку "Нафтогаз", який має у достатній кількості дешевий газ власного видобутку. При цьому багато бізнесів, які з моменту запуску ринку минулого року також вирішили продавати газ населенню, закрилися після запуску "річного газового продукту".

Через "газовий ралі" в Європі позиції "Нафтогазу" тільки посилилися. Низка урядових рішень перетворила цю компанію на повноцінне "міністерство газу", від якого тепер залежить як населення, так і приватний бізнес.

Вирішити проблему технологічного газу для операторів ГРС можна буде черговою ухвалою Кабміну, проте якщо "Нафтогаз" через кризу став сильнішим, то інші компанії з тих же причин виявилися заручниками чиновників. І це не дуже вписується у визначення ринкової економіки.

Дмитро Бунецький, Степан Крьока, спеціально для Delo.ua