Імпорт та міні-НПЗ наповнили ринок паливом, але АЗС невигідно торгувати через держрегулювання

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

За словами директора консалтингової групи "А-95" Сергія Куюна, після знищення російськими військами Кременчуцького НПЗ, який забезпечував більшу частину потреби у паливі, гравці паливного ринку переорієнтувалися на ресурс із країн Європейського Союзу.

Проте головною проблемою постачання палива з Євросоюзу стала відсутність вільних цистерн та локомотивів до ЄС, а також дефіцит перевалочних потужностей на кордоні.

Натомість активізувався імпорт пального автомобільним транспортом. При цьому з усіх видів палива (особливо по дизпаливу) в Україні зберігається певний дефіцит.

"Своє слово сказав і попит з боку аграріїв, хоча за всіма ознаками він менший, ніж очікувалося. Мені невідомі випадки, щоб хтось не зміг купити пальне або десь були черги з бензовозів. Серед версій – стоки пального, що є у фермерів, скорочення посівних робіт, вибір на користь менш "капризних" культур та спрощення технологій з метою економії пального та добрив", — пише Куюн.

Також він зазначає, що збереження держрегулювання на бензин та дизпаливо посилює дефіцит палива на АЗС. При цьому на ринку з'явилася продукція напівлегальних міні-НПЗ, які активізувалися через дефіцит палива.

За словами експерта, оптові ціни на дизельне паливо в Україні перебувають у межах 39,5-44 грн/л за граничних урядових цін на АЗС 39,5 грн/л.

При цьому деякі АЗС, які не входять у великі мережі, продають ДП за цінами, вищими за рекомендовані урядом, по 45 грн/л.

У свою чергу засновник групи "Прайм" Дмитро Леушкін також зазначає, що через державне регулювання, яке не враховує логістики розвезення палива по Україні, навіть великі мережі АЗС не можуть продавати паливо в роздріб у тих регіонах, які знаходяться далеко від кордону з ЄС.

"Не можна не враховувати того, що якщо завозимо з Європи, то біля Європи паливо буде дешевшим, а далі дорожчим. Це зрозуміло і дитині. Зараз немає, як раніше, асортименту географії завантажень.... Не можна встановити єдину ціну по всій країні... Точніше, можна, але результат, як кажуть..." — зазначає Леушкін.

У свою чергу аналітик профільного видання "Нафторинок" Олександр Сіренко зазначає, що у квітні ринок наповнився ресурсом із країн ЄС. У тому числі з Румунії, звідки паливо в Україну не завозилося вже давно.

При цьому сама структура ринку змінилася, і маржа, яка до війни в основному перебувала у "роздробі", перейшла в опт.

"Європейські трейдери зараз стали добре заробляти на постачаннях в Україну. Також непогано почуваються великі мережі АЗС, які можуть імпортувати паливо самостійно. У тих, хто раніше брав ресурс виключно на внутрішньому ринку, зараз проблеми", — каже Сіренко.

При цьому він зазначає, що багато мереж АЗС, особливо ті, що знаходяться далеко від кордону з ЄС, притримують і не продають паливо на АЗС, очікуючи нових граничних цін від Мінекономіки.

Сіренко вважає, що сама ідея граничних цін на пальне непогано зарекомендувала себе як механізм стримування зростання цін для населення, проте сама формула не враховує логістику постачання палива Україною.