Війна в Україні викликала інтерес Європи до атомної енергетики, - The Washington Post

Після російського вторгнення Бельгія вирішила не закривати АЕС, які вона планувала закрити раніше. Чехія запропонувала західним компаніям постачати ядерне паливо замість російських постачань, а Польща вирішила побудувати АЕС в одному зі своїх приморських міст.

"Всі вони роблять це з тих самих причин: декарбонізація, енергетична безпека і національна безпека", - сказав Девід Дарем, президент підрозділу енергетичних систем Westinghouse, який станом на початок квітня підписав меморандуми про взаєморозуміння з 19 різними компаніями або державними установами в дюжині країн, включаючи Польщу, Румунію та Чехію.

Підвищений інтерес виникає у міру того, як війна в Україні свідчить про небезпеку будівництва ядерних реакторів на лінії фронту НАТО. Бойові дії навколо ядерних об'єктів України викликали тривогу з приводу збитків, які ворожі війська, безпілотники і ракети можуть завдати об'єктам — збитків, які можуть призвести до викидів радіації, які через роки були пов'язані з цілою низкою ракових захворювань.

Коли російські війська окупували два ядерні об'єкти, зокрема Чорнобильський комплекс, міжнародні органи з ядерної безпеки скликали екстрені наради, а Європейський Союз відправив Україні таблетки з йодом для захисту людей від шкідливих наслідків будь-якого викиду радіації.

Європейське ядерне товариство та Американське ядерне товариство стверджують, що небезпеки, пов'язані з бойовими діями навколо ядерних об'єктів України, перебільшені, та застерігають від дій, які "маніпулюють суспільним страхом перед радіацією".

Словенія, яка виробляє третину своєї електроенергії за рахунок атомної енергії, прагне до 2033 року поступово відмовитися від власних запасів вугілля. За словами президента Ядерного товариства Словенії Томаза Загара, до війни в Україні країна розглядала два варіанти. В одній пропозиції поєднувалися відновлювані джерела енергії, такі як сонячна та вітрова, з газовими електростанціями, а в другій пропозиції пропонувалося поєднувати відновлювані джерела енергії з новою атомною електростанцією.

За словами Загара, раніше газовий варіант вважався менш ризикованим, але війна "надала суттєвого прискорення ядерному варіанту". Для країн Східної Європи "АЕС і навіть атаки на АЕС тепер вважаються набагато менш небезпечними, ніж сама війна".

У Польщі, де немає ядерних реакторів, президент Анджей Дуда сказав, що ядерна енергетика стала ключем як для захисту клімату, так і енергетичної безпеки в Європі. Під час візиту президента Байдена минулого місяця Дуда сказав, що реактор "незабаром зможе відірватися від землі". Крім того, NuScale та KGHM Polska Miedz SA, польський виробник міді та срібла, нещодавно попередньо домовилися про розгортання невеликого модульного реактора, який може бути запущений вже у 2029 році.

Минулого місяця міністр оборони Латвії запропонував своїй країні побудувати електростанцію разом з Естонією в рамках прагнення Європи шукати джерела енергії, що не залежать від Росії, навіть після того, як глава естонської енергетичної компанії заявив, що споживання електроенергії в країнах Балтії невисоке.

Ядерна енергетика також не позбавлена ​​проблеми залежності від Росії. Росія має приблизно 40 відсотків світових потужностей зі збагачення урану. Світові спотові ціни зросли приблизно вдвічі, але європейські та американські лідери виключили уранове паливо із списку санкцій, незважаючи на бойові дії в Україні.

Після вторгнення і Словаччина, і Угорщина, які сильно залежать від ядерної енергетики, продовжували приймати постачання уранового палива з Росії для своїх атомних електростанцій радянської епохи. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що санкції щодо діяльності, пов'язаної з ядерною енергетикою, стануть «червоною межею» для Угорщини.

Інші прагнуть зменшити свою уранову залежність від Росії. Чеська Республіка обрала Westinghouse та французьку Framatome для заміни російського ТВЕЛ та постачання палива на національну атомну електростанцію Темелін. Але навіть це розпочнеться не раніше 2024 року.

Найбільш спекотні дебати щодо ядерної енергії відбуваються у Франції. За даними Управління енергетичної інформації США, ця країна є третім за величиною імпортером російського газу до ЄС. А у Франції — найбільшому та найдосвідченішому виробнику атомної енергії в Європі — на ядерну енергію припадає близько 70 відсотків електроенергії. Проте останнім часом виробництво ядерної енергії скоротилося, оскільки ряд реакторів було зупинено на технічне обслуговування або через підозри на корозію.

Але зіткнувшись з енергетичною кризою та проблемами на виборах з боку проядерних противників, президент Еммануель Макрон на початку лютого оголосив про "ядерний ренесанс" Франції, включаючи будівництво щонайменше шести нових реакторів, а також, можливо, продовження терміну служби існуючих.

Великобританія не залежить від російського газу, хоча зростання цін на газ у всьому світі призвело до зростання цін на енергоносії у Британії. Прем'єр-міністр Борис Джонсон, який шукає український конфлікт для прикриття своїх власних намірів щодо «великої енергетичної незалежності», оприлюднив плани значного нарощування ядерної енергетики, збільшивши її частку у виробництві електроенергії приблизно з 16 до 25 відсотків до 2050 року.

Міжнародні експерти та політики закликали Німеччину та Бельгію відкласти виведення з експлуатації реакторів, намічене на найближчі роки. У своєму плані з 10 пунктів щодо зниження залежності Європейського Союзу від російського газу Міжнародне енергетичне агентство минулого місяця запропонувало запобігти закриття німецьких та бельгійських реакторів у поєднанні із завершенням будівництва нового реактора у Фінляндії та запуском біоенергетичних установок на повну потужність. Це може скоротити майбутній попит на газ приблизно на 13 мільярдів кубометрів без збільшення викидів.