До кінця цього року інфляція в Україні, згідно з прогнозами НБУ, перевищить 20%. Але у Нацбанку запевняють, що ситуація буде контрольованою. На стрибок цін вплинуть передовсім два фактори: війна в Україні і ситуація на міжнародних ринках, яка, зокрема, теж буде обумовлена агресією РФ.
Серед головних причин здорожчання товарів в НБУ справедливо називають порушення виробничих процесів через війну, яка призвела до логістичних проблем, окупації частини територій, руйнування транспортної інфраструктури. Як наслідок, маємо нерівномірно розподілену пропозицію товарів та послуг за окремими регіонами.
Кажучи спрощено, продукція буде дорожчати через її нестачу і складність перевезення до споживачів. Виробникам доводиться шукати нові та обхідні шляхи доставки товарів, що збільшує вартість транспортування, а відтак – і переписування в кінцевому підсумку цінників у магазинах.
НБУ окремо вказує на високі ціни на енергоносії у світі, що буде тиснути на вартість палива та товарів і послуг зі значною часткою енергоносіїв у собівартості. В НБУ кажуть, що частково стримати інфляцію вдасться завдяки держрегулюванню цін на низку продуктів харчування та паливо.
Підписуйтеся на YouTube-канал delo.uaДержавне регулювання цін на комуналку, паливо і продукти, можливо, і принесе населенню якісь фінансові вигоди, але, як відомо, для підприємців такі заходи закінчуються не найкращим чином: або бізнес живе за ринковим ціноутворенням, або на державні дотації.
Затискання цін на товарні позиції без широкої підтримки виробників з держбюджету загрожує дефіцитом. Не варто також забувати, що на купівельну спроможність громадян впливає не тільки зростання цін, а й рівень заробітної плати. У наших реаліях бізнес в Україні поки що змушений скорочувати працівників та зменшувати заробітну плату.
Очільник Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник у коментарі Delo.ua зізнався, що спрогнозувати, хто в Україні постраждає від інфляції і скорочення зарплат насамперед, неможливо. Ситуація дуже хитка і залежить від дати завершення війни.
"В Україні 30% бізнесу взагалі припинило існування. Прогнози про зменшення чи збільшення зарплат сьогодні завжди будуть "взятими зі стелі". Зарплати сьогодні навіть не залежать від попиту на конкретних фахівців. Гіпотези тут неможливі", – стверджує Василь Воскобойник.
Що дорожчатиме у першу чергу
У коментарі Delo.ua виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзін погодився з прогнозами Національного банку. На його думку, інфляція справді сягне мінімум 20%. І це при тому, що до війни НБУ прогнозував інфляцію на кінець року на рівні 7,7%.
"На період війни у нас інфляційні очікування 12-13%, а потім подивимось, наскільки швидко вона завершиться”, — каже він.
Підвищення цін у першу чергу торкнеться продуктів харчування та ЖКП, бо енергоносії будуть вкрай дорогими. Чим більше Європа відмовляється від російського газу, тим дорожчим він буде тут.
Найменше інфляція торкнеться, наприклад, одежі та побутових приладів. На останнє буде низький попит, грошей у людей для купівлі телевізорів, телефонів і холодильників не буде. Люди будуть відновлювати житло і примітивно харчуватись, вважає Олег Пендзін.
Економічний експерт Олексій Дорошенко у розмові з нами підкреслив, що також згоден з прогнозами регулятора. На його думку, інфляція може навіть досягти 30%. Проблема лише у тому, що виміряти її наразі вкрай непросто. Традиційні інструменти її обчислення неактуальні.
"Її рахували, зокрема, шляхом опитування домогосподарств по всій країні. Зараз цього зробити неможливо. Ті 20% – це сценарій, за яким нас кредитують міжнародні партнери. Але звертаю увагу, що інфляція в Україні – це ще й наслідок росту цін на зовнішніх ринках практично на все", – наголошує він.
Чи є підстави для оптимізму
Олег Пендзін зважає, що держава взяла на себе непосильні зобов’язання допомогти постраждалим від війни відновити майно та достатньо добре заплатити військовим. Родинам за кожного загиблого платитимуть по 15 млн грн. Сьогодні щомісячний дефіцит держбюджету складає 5-7 млрд грн.
І справді, саме таку заяву нещодавно зробив міністр фінансів Сергій Марченко. Тільки у березні витрати держбюджету перевищили доходи приблизно на $2,7 млрд (майже 79 млрд грн). Інфраструктурні втрати внаслідок повномасштабної війни оцінюються у $270 млрд (7,9 трлн грн).
"Так, міжнародні партнери надають нам серйозні кредити. Соціальні видатки з держави ніхто не знімав. Ми будемо активно кредитуватися і активно ці кредити проїдати. Сьогодні війна, згідно з підрахунками уряду, нанесла збитків до $600 млрд. Чекати швидких репарацій від РФ – омана", – наголосив Пендзін.
За його словами, поки що невідомо, чи будуть репарації взагалі. Максимум, на який ми можемо очікувати, це "План Маршалла". Але це також повільний процес. Україні на відновлення треба буде робити внутрішні і дорогі зовнішні запозичення. Економіка сьогодні практично не працює.
"Наш ВВП за підсумком 2022 року скоротиться на 35-45%. Ми матимемо стрімке падіння і доходів населення: тимчасово переміщених українців 10,5 млн. Держава сидить на кредитах, які не може не обслуговувати, бо якщо хочеш брати нові позики, маєш віддавати старі", – попереджає експерт.
Олег Пендзін акцентує, що про реструктуризацію кредитів і відстрочку виплат по них навіть мови бути не може. Україна має віддавати все до останньої копійки секунда в секунду, оскільки шансів отримати нові позики не буде. А без них Україна навіть не зможе воювати.
Втім, для оптимізму привід є.
"І Європі, і світу загалом потрібен буде буфер між демократією, цивілізацією та варварством, відсталістю РФ. Фінансувати нас будуть, платячи за кров українських вояків. Це і буде джерелом, що забезпечить Україні фінансову подушку та інвестиційний бум", – говорить Пендзін.
Сьогодні в Європі є серйозні побоювання щодо наявності робочих місць для українських мігрантів. Європа 4 млн наших переселенців "не з'їсть". А 80% українців бажають повернутися назад. Якщо так, то їм належить створити тут робочі місця. І іноземні інвестори будуть у це вкладатись, прогнозує експерт.