Різке підвищення облікової ставки НБУ: що це означає і до чого призведе

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Справа у тому, що облікова ставка впливає на вартість грошей, які регулятор позичає банкам. Власне, на вартість грошей НБУ ще може впливати друком гривні. Також цей показник впливає й на вартість грошей для самого НБУ та держави, коли останні позичають гроші через ОВДП та депозитні сертифікати. Орієнтуючись на облікову ставку НБУ, банки коригують власні кредитні та депозитні ставки для бізнесу та населення.

Вже за кілька годин після брифінгу НБУ на адресу правління Нацбанку полетів шквал критики від фінансистів, які вважають, що різке підвищення облікової ставки може створити для української економіки масу додаткових проблем. Дехто з експертів, не добираючи слів, навіть запідозрив Національний банк у "мародерстві в часи війни".

Наприклад, саме такої позиції дотримується і член наглядової ради самого Нацбанку Віталій Шапран. А от голова Юнекс Банку Іван Світек у коментарі Delo.ua зауважив, що рішення НБУ однозначно можна назвати шоковою терапією. Він очікував, що ставку буде підвищено і досить серйозно, але про те, що вона буде збільшена більш ніж вдвічі не міг і подумати. Насамперед тому, що це суттєво позначиться на видатках бюджету на обслуговування боргу. "З огляду на те, що країна живе в режимі значного дефіциту бюджету, таке різке підвищення облікової ставки здавалося неможливим. Але я не можу критикувати це рішення НБУ. Треба визнати, що зараз простих та комфортних рішень просто не існує", – додав банкір.

За його словами, зараз справді важливіше гарантувати стабільну ситуацію у фінансовій системі, забезпечити фінансування дефіциту бюджету, хоч якось спробувати пригальмувати інфляцію та збити девальваційні настрої, ніж, наприклад, заощадити на обслуговуванні боргу та намагатися стимулювати кредитування. "Стабілізація курсу валют зараз важливіша, бо це про ціну товарів для населення та вартість зброї для воюючої країни. Чи спрацює це так, як розраховують у НБУ – покаже час. На мою думку, логіка, якою керувалися в Нацбанку, не позбавлена здорового глузду", – резюмує Іван  Світек.

Тобто ми бачимо, що прийняте рішення може мати як негативні, так і позитивні наслідки. Які саме, Delo.ua досліджував з експертами.

Інфляція, невигідні кредити та привабливі депозити

Підняття Нацбанком облікової ставки означає, що виростуть і ставки рефінансування для українських банків, якщо останні забажають позичати кошти у регулятора. При цому банки будуть більше заробляти, розміщуючи свободну ліквідність в НБУ під депозитні сертифікати. Якщо позичати – до 27%, якщо класти на "депозит" – до 23%, що означає додаткові витрати НБУ.

Першими постраждають, очевидно, середні та дрібні банки. Але у будь-якому разі гривня стає для банків дорожчою. А якщо вона дорожчає для банків, то – і для клієнтів, як бізнесу, так і громадян. 

При цьому є очікування, що клієнти понесуть гривню на банківські депозити під більшу дохідність, що теоретично пригальмує здорожчання товарів. Це і є один із важелів боротьби з інфляцією: чим менше в економіці обертається коштів, тим більше шансів утримати ціни. На тлі економіки воєнного часу цей фактор виражається не настільки яскраво. Споживання і так скоротилось. Але не важко передбачити, що люди будуть ще менш охоче брати кредити, адже ті будут надто дорогими. З одного боку, це стримає ціни, але з іншого йдеться про фактичне перекриття бізнесу дороги до запозичень для ведення діяльності. "В умовах, коли ВВП країни і так впаде на 20-25%, ми ще додаємо удару по внутрішньому кредитному ресурсу і сприяємо ще більшому зниженню ділової активності. Зрозуміло, що ідея підкормити банки, які вже на початок наступного кварталу вимушені будуть почати показувати справжні втрати від війни, сама по собі приваблива", – впевнений Шапран.

І відразу ж риторично запитує, чи варто це робити так відверто і частково за рахунок державного бюджету? Під час війни відповідь на це питання, на переконання експерта, краще пошукати в "правових тенетах визначення терміну мародерство під час війни".

З іншого боку, підняття ставки дійсно дає певні вигоди тим, хто вирішить тримати гроші на депозиті. Але не варто очікувати швидкої і високої дохідності. Справа в тому, що підняття ставки НБУ може мати реальний ефект лише після багатьох місяців (цей процес економісти називають монетарною трансмісією).

Як цілком справедливо відмічає фінансовий аналітик Case Ukraine Євген Дубогриз, на сьогоднішній день дійсно спостерігається приплив коштів до банків, про що переможно звітують як самі банки, так і НБУ. Проте вони нерідко замовчують, що весь цей приплив – це кошти на поточних рахунках, а не строкові депозити. Саме з строковими депозитами стан справ протилежний. "Банки, коли піднімуть ставки за депозитами та перетворять велику частину поточних рахунків на строкові депозити, зможуть більш вільно розпоряджатися цими коштами. Не боятися, що завтра населення прийде й забере все. Тобто, вкладати, в більш довгі інструменти, в ті ж ОВДП насамперед", – каже Дубогриз.

Національний банк і його валютна політика

На сьогоднішній день, як відомо, депозити лишаються в Україні не дуже привабливим інструментом. Ставка у 5-6% річних на тлі прогнозів Нацбанку по інфляції під кінець року у більше 20% виглядає смішною. Тому населення і бізнес, аби бодай якось зберегти вартість активів, скуповують іноземні валюти. Передусім – євро і долар.

В регуляторі ж через підняття ставки хочуть зробити гривневі депозити більш вигідними, і тим самим зменшити інтерес громадян до іноземних валют як засобів хеджування заощаджень. А високий попит на інвалюту – це зростання і цін на неї. Але справа не лише в українцях, а й в іноземцях, на чому акцентує пан Дубогриз. "При підвищенні ставок за депозитами та облігаціями долар стане не такий привабливий для українців. І навпаки, для нерезидентів можуть навіть стати цікавими якісь інвестиції в Україну, в ті ж ОВДП... Не думаю, що останніх буде дуже багато, що там будуть якісь дуже значні суми, але найбільш ризикові можуть і прибігти", – пише він.

Саме такий скепсис щодо іноземних кредиторів поділяє і Віталій Шапран: "Навряд такий крок монетарної влади приверне увагу інвесторів-нерезидентів на ринку ОВДП в довгостроковій перспективі. Синхронне зниження міжнародних рейтингів України та СТОПи на інвестування в країну, в якій йде війна за незалежність (хоча й успішна, але війна), ясно демонструють, що не в дохідності справа"

Вигідні державні облігації і втрати для бюджету

Правління НБУ при піднятті ставки чудово розуміло, що якщо банки зможуть класти кошти на "депозит" в НБУ під 23%, то державні облігації, де дохідність складає орієнтовно 11%, стануть їм нецікавими. Але облігації (ОВДП) є важливим інструментом Мінфіну для залучення позик на фінансування державного бюджету.

Таким чином і Мінфін вимушений буде піднімати дохідність ОВДП на схожий рівень, аби зацікавити банки. Для банків це, звичайно, буде вигідним, але не для державного бюджету, оскільки згодом державі за ці позики доведеться розраховуватись за набагато більшими відсотками.

Ліквідність, можливості для того у банків є. Так, попервах Мінфіну, може і вдасться залучити більше коштів завдяки високій привабливості ОВДП, але з часом залізання держави у борг на таких невигідних умовах може вилізти боком. На жаль, акцентує Шапран, внутрішній ресурс обмежений. Можливо, вдасться назбирати за два-три тижні додаткових 50-100 млрд грн, але кардинально це ситуацію не змінить.